Вирок № 95199432, 01.03.2021, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1106/20

провадження № 1-кп/399/27/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Аксьонової К.С.,

з участю прокурора Мазуренка Д.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого, адвоката - Самойленка М.О.,

представника потерпілого та цивільного позивача Тюртюбека Р.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка Кіровоградської області угоду про визнання винуватості від 23.12.2020 року, яка надійшла разом з обвинувальним актом з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120100000214 від 08.07.2020 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, освіта професійно - технічна, одружений, має на утриманні малолітнього сина, працюючий оператором лінії у виробництві харчової продукції цеху №4 ПП «Віктор і К», зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживаючий без реєстрації АДРЕСА_2 , раніше судимий: 1) 01.07.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 296, ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років; 10.09.2013 року Апеляційним судом Полтавської області за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ст. 70 КК України призначено покарання на строк 7 років; 2) 30.07.2013 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 187, ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнився 29.06.2016 року умовно - достроково з невідбутим строком 1 рік 19 днів; 31.07.2020 року було направлено до Ватутінського міського суду Черкаської області обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного злочину у сфері проти власності, а саме у повторному таємному викраденні чужого майна з проникненням у інше приміщення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення у сфері проти власності за наступних обставин.

08 липня 2020 року, приблизно о 14.20 годині ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки грошових коштів належних АТ «Укрпошта» прийшов до будівлі відділення поштового зв`язку Онуфріївка Кіровоградської дирекції АТ «Укрпошта», яка розташована по вул. Михайла Скляра, 7 в сел. Онуфріївка Кіровоградської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів, належних АТ «Укрпошта», ОСОБА_1 , пересвідчившись в тому, що дане відділення зачинене та в ньому відсутні працівники і відвідувачі, із застосуванням фізичної сили шляхом пошкодження запираючих пристроївна вхідних дверях запасного входу проник до приміщення будівлі відділення поштового зв`язку Онуфріївка Кіровоградської дирекції АТ «Укрпошта», яка розташована по вул. Михайла Скляра, 7 в сел. Онуфріївка Кіровоградської області. Далі ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи в приміщенні вказаної будівлі із застосуванням фізичної сили пошкодив вхідні двері до приміщення кабінету для обслуговування клієнтів відділення поштового зв`язку Онуфріївка Кіровоградської дирекції АТ «Укрпошта», звідки повторно таємно викрав належні АТ «Укрпошта» грошові кошти в сумі 17516 гривень 09 копійок, із якими зник із місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденими грошима на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 АТ «Укрпошта» спричинено матеріальну шкоду на суму 17516 гривень 09 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , повторно таємно викравши чуже майно з проникненням у інше приміщення, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

Між начальником Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Мазуренко Дмитром Сергійовчем, якому на підставі статей 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020120100000214 та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника підозрюваного, адвоката, Самойленка Михайла Олександровича на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, 23.12.2020 року укладена угода про визнання винуватості.

За змістом угоди про визнання винуватості 30.11.2020 року підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про підозру про те, що він підозрюється у вчиненні умисного злочину у сфері проти власності, а саме у повторному таємному викраденні чужого майна з проникненням у інше приміщення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, вчиненого за обставин, які повністю відповідають обставинам зазначеним у обвинувальному акті та зазначені вище.

Підозрюваний ОСОБА_1 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального Кодексу України, викладеному в повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №12020120100000214.

Сторона обвинувачення та захисту, враховуючи ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваним ОСОБА_1 у проведенні кримінального провадження щодо нього, а також часткове відшкодування потерпілій стороні заподіяної майнової шкоди, визнає наявність щирого каяття, та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також добровільне часткове відшкодування завданого збитку як обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (в розумінні ст. 66 КК України). Сторона обвинувачення визнає рецидив як обставину, яка обтяжує покарання підозрюваного (в розумінні ст. 67 КК України). Сторона обвинувачення враховує, що підозрюваний за місцем проживання характеризується посередньо. Сторона обвинувачення враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, яке за ступенем тяжкості є тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України.

Сторони погоджуються на призначення покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Сторони погоджуються на застосування положення ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, з встановленням іспитового строку 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, а саме повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Із запропонованим видом та мірою покарання підозрюваний ОСОБА_1 згоден.

Сторони узгодили, що після винесення вироку, яким буде затверджена дана угода про визнання винуватості, підозрюваний ОСОБА_1 в подальшому повинен буде відшкодувати потерпілому у кримінальному провадженні АТ «Укрпошта» частину заподіяної та не відшкодованої на момент укладення даної угоди матеріальної шкоди в розмірі 12 516 гривень 09 копійок.

За змістом угоди підозрюваний ОСОБА_1 розуміє наслідки укладання та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України. Також за змістом угоди, підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угод. Уразі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю. Також зазначив, що беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, викладеному в повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №12020120100000214. З приводу заявленого цивільного позову обвинувачений повідомив, що цивільний позов на заявлену суму 12 516 грн. 09 коп. визнає повністю.

Зазначив, що кримінальне правопорушення ним скоєно за обставин викладених в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості. Він розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міру передбаченого угодою покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Також зазначив, що угоду про визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив затвердити угоду.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, просив затвердити угоду та винести відповідний вирок на підставі угоди з покаранням, яке було узгоджене сторонами в угоді. Також прокурором зазначено, що угода укладена добровільно, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

Захисник, адвокат Самойленко М.О. також просив затвердити угоду про визнання винуватості, зазначив, що дана угода цілком відповідає вимогам КПК України, була укладена між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором. Істотні умови угоди були погоджені не тільки зі стороною обвинувачення, а і з стороною захисту. Тобто обов`язки, які поклалдені угодою на підозрюваного ОСОБА_1 йому безумовно відомі. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, постійне міце роботи, одружений, має неповнолітню дитину. Не заперечував щодо задоволення цивільного позову, оскільки пред`явлена сума відповідає встановленим матеріальним збиткам, чатково збитки в сумі 5000 грн обвинуваченим відшокодовано.

Представник потерпілої юридичної особи Тюртюбек Р.М. в підготовчому судовому засіданні повідомив, що на стадії досудового розслідування АТ «Укрпошта» надано згоду на укладення між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12020120100000214 від 08.07.2020 року за умови відшкодування підозрюваним ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 17516 гривень 09 копійок відповідно до вироку суду у кримінальному провадженні шляхом перерахування коштів на розрахункові реквізити КД АТ «Укрпошта». Тобто, за змістом наданої згоди потерпіла особа надала згоду на укладення угоди про визнання винуватості за умови відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 у відповідності до вироку суду. Підозрюваним ОСОБА_1 частково відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн. на іншу частину матеріальної шкоди потерпілою стороною пред`явлено цивільний позов.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника, прокурора, представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до висновку, що угода підлягає затвердженню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 (п.1), ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином.

В п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України зазначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Статтею 474 КПК України визначено, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, то розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Згідно ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не порушують законних прав та інтересів сторін.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений (підозрюваний - на стадії досудового розслідування) беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання погоджена сторонами в угоді передбачена санкцією ч.3 ст.185 КК України, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67 КК України. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявна письмова згода потерпілого на укладення даної угоди, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Міра покарання, узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам та загальним засадам призначення покарання.

Суд перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним за участю його захисника необхідно затвердити, ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України так як вина його доведена повністю і його дії суд кваліфікує по ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджені сторонами вид та міру покарання.

Крім цього, у обвинуваченого з`ясовано, що він цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права - мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у т.ч. на отримання правової допомоги безоплатно, у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; також судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, усвідомлює, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме, можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Судом також з`ясовано у обвинуваченого, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, обвинуваченому зрозумілі.

Після наданих судом роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

За умовами ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

За правилами абз.2 ч.3 ст. 475 КПК України у резолютивній частині вироку на підставі угоди повинні міститися інші відомості, передбачені ст. 374 КПК України.

На стадії судового провадження потерпілою особою АТ «Укрпошта», від імені якої виступає Кіровоградська дирекція АТ «Укрпошта», заявлено цивільний позов на суму 12 516,09 грн. Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15.02.2021 року прийнято до розгляду даний цивільний позов, визнано у кримінальному провадженні потерпілу сторону АТ "Укрпошта" від імені якого виступає Кіровоградська дирекція АТ «Укрпошта» -цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем.

Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Станом на дату проведення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні та вирішення питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості від представника потерпілого, цивільного позивача відмова від позову не надійшла.

Цивільний позов потерпілої юридичної особи АТ «Укрпошта», від імені якого виступає Кіровоградська дирекція АТ «Укрпошта» про відшкодування матеріальної шкоди на суму 12516 грн 09 коп., враховуючи визнання його обвинуваченим у повному обсязі, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, шкода, заподіяна злочинними діями, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на вищевикладене, заявлений потерпілою юридичною особою цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, а саме стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 12 516 грн 09 коп., суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки повністю визнаний обвинуваченим ОСОБА_1 і ґрунтується на вимогах закону, з яких випливає, що шкода, заподіяна злочинними діями обвинуваченого підлягає відшкодуванню останнім.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07.12.2020 року був застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - особистого зобов`язання строком до 04.02.2021 року, який на дату проведення підготовчого судового засідання закінчився (р.ІІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування, а.к.п. 6).

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 23.12.2020 року між начальником Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Мазуренко Дмитром Сергійовчем, якому на підставі статей 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020120100000214 та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника підозрюваного, адвоката Самойленка Михайла Олександровича, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120100000214 від 08.07.2020 року за ч.3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Укрпошта», від імені якого виступає Кіровоградська дирекція АТ «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 01185220), матеріальну шкоду в сумі 12 516 грн 09 коп. (дванадцять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 09 коп.).

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання закінчився 04.02.2021 року.

Речовий доказ - робоча частина викрутки, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті збереження речових доказів Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

Речовий доказ - карта пам`яті марки Kingston ємністю 16 Gb, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті збереження речових доказів Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - спортивний костюм темно - синього кольору, вилучений 13.10.2020 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 , який знаходиться на зберіганні в кімнаті збереження речових доказів Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути власнику ОСОБА_1 .

Речовий доказ - DVD-R диск, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження № 12020120100000214 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - чотири відрізки прозорої липкої стрічки зі слідами рук людини, які знаходиться на зберіганні в кімнаті збереження речових доказів Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко