
Справа № 199/7866/20
(2-а/199/20/21)
РІШЕННЯ
іменем України
16.02.2021 Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.,
за участю секретаря Терентієвої Я.О.,
без участі учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - старший лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 4 роти Ворона Артем Миколайович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - старший лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 4 роти Ворона Артем Миколайович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАМ №3421684 від 12.11.2020 у відношенні до нього про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм КУпАП, а також на відсутність у його діях складу правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача не надав заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, утім скористався правом надання відзиву на позовну заяву, в якому просив слухати справу у його відсутність, проти задоволення позову заперечував, оскільки постанова є законною та обґрунтованою, а факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, підтверджується показаннями інспекторів УПП в Дніпропетровській області ДПП, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законом спосіб відреагували на виявлене порушення. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12 листопада 2020 року старшим лейтенантом поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 4 роти Ворона Артемом Миколайовичем було винесено постанову серії ЕАМ № 3421684, відповідно до якої позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно вказаної постанови, 12 листопада 2020 року о 15 годині 08 хвилин по вул. Кам`янській, буд. 40 у м. Дніпро, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mersedes-Benz 308D, державний номерний знак НОМЕР_1 , в якого є тріщини на лобовому склі в районі склоочисників, чим порушив п. 31.4. Правил дорожнього руху України - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів правил дорожнього руху і технічної експлуатації, та вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, на підставі чого на останнього накладено штраф у розмірі 340,00 грн. (а. с. 15).
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що до повноважень інспектора патрульної поліції входить виявлення, фіксування адміністративних правопорушень, вчинених водіями при керуванні транспортними засобами.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху; не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Пунктом 31.3.б Правил дорожнього руху, встановлена заборона експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Згідно зі ст. 23 Закону України від 05 червня 2014 року N 1315-VII «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах (ч. 1 ст. 23). Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 23).
ДСТУ 3649:2010. Національний стандарт України. Колісні транспортні засоби. «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» поширюються на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Пунктом 1 розділу «Вимоги до інших елементів конструкції» визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Вимоги ГОСТ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови», не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість.
Утім, необхідно зауважити, що зазначений стандарт застосовують виключно при технічному огляді колісного транспортного засобу для здійснення контролю технічного стану КТЗ на відповідність вимогам ДСТУ 3649 під час проведення державного технічного огляду колісного транспортного засобу.
Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
В той же час, в частині другій статті 35 цього Закону визначено, що легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 т. причепи до них - із строком експлуатації до двох років не підлягають обов`язковому технічному контролю.
Відповідно до положень цієї статті обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання».
Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як тріщина та сколи на лобовому склі, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.
Таким чином, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників КТЗ, яким керував позивач - п. 31.4 ПДР, не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Як вбачається, диспозиція вказаної частини статті є бланкетною, тобто відсилає до відповідних правил експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до п. 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:
а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;
б) якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);
в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;
г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Вказаний перелік технічних несправностей, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху, тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.
Враховуючи, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно вимог пункту 31 Правил дорожнього руху не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене саме ч. 1 ст. 121 КУпАП є незаконним.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було пройдено перед виїздом на маршрут перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу, що підтверджується копією журналу механіка, згідно якого встановлено, що 12 листопада 2020 року транспортний засіб Mersedes-Benz 308D, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідає вимогам технічного стану та комплектності (а.с.10,11).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Серед вимог ч. 1ст. 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та ст. 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Сама ж по собі наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду водія автотранспортного засобу (пасажирські перевезення) ТОВ «Автотранссервіс», що підтверджується наказом №583-К (а.с.13).
31 липня 2020 року за ОСОБА_1 було закріплено транспортний засіб Mersedes-Benz 308D, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується наказом №496-К (а.с.12).
Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру вбачається, що основним видом економічної діяльності ТОВ «Автотранссервіс» є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (а.с.14).
Тим більше суд зазначає, що представник відповідача у наданому суду відзиві посилається на вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, тоді як постановою серії ЕАМ №3421684 від 12 листопада 2020 року про притягнення останнього до адміністративного правопорушення за порушення вимог ч.1 ст. 121 КУпАП, що є похибкою.
За таких обставин матеріалами справи не підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУПАП.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов`язок доказування правомірності винесення оскаржуваного рішення покладається на суб`єкта владних повноважень, чого Інспектором та Управлінням патрульної поліції не здійснено.
Згідно ч.1, ч.2, ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідна правова позиція щодо обов`язку відповідача доведення факту вчинення правопорушення належним доказами, висловлена в Постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17 адміністративне провадження №К/9901/15804/18).
Суд не може взяти до уваги посилання представника відповідача щодо підтвердження скоєння адміністративного правопорушення позивачем шляхом надання показів інспекторами УПП в Дніпропетровській області ДПП, тоді як свідчення зазначених осіб не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки такі особи є представниками суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, що також зазначено в Постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи викладене, враховуючи зміст ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, а саме - прийнята відповідачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку із задоволенням позову, з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст.6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - старший лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 4 роти Ворона Артем Миколайович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 4 роти Ворони Артема Миколайовича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3421684 від 12 листопада 2020 року - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
Повний текст рішення суду складено 16 лютого 2021 року.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .
Відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження - вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048.
Відповідач Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження - пл. Троїцька, 2а, м. Дніпро, 49000.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - старший лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 4 роти Ворона Артем Миколайович, місце знаходження - пл. Троїцька, 2а, м. Дніпро, 49000.
Суддя О.Б.Подорець
Судове рішення № 95196603, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 16.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 199/7866/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: