Ухвала суду № 95195468, 23.02.2021, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 288/921/18

2/291/6/21

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

23 лютого 2021 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Підгорної А.М.,

представника позивача - Струкової Л.В.,

представника відповідача - Слівінського В.О.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача - адвоката Слівінського В.О. про відмову у прийнятті заяви до розгляду

по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Сокільча"

про визнання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

21.01.2021 року представником позивача адвокатом Стукової Л.В. було подано заяву в порядку ст.ст.43, 49, 197 ЦПК України про зміну предмета позову. Мотивуючи заяву тим, що в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.06.2020 року (справа№145/2047/16-ц) суд касаційної інстанції вказав, що підпис є невід"ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати намір на волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов передбачених ст.15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог ст.4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. У разі ж якщо сторони ткої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. У п.7.27 вказаної постанови суду кааційної інстанції, суд вказав, що що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов"язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власним земельних ділянок, ввжає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про поверення таких ділянок. Більше того негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт97)). В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву та просила прийняти її до розгляду.

Представник відповідача подав письмове клопотання в якому просив суд відмовити у прийнятті заяви поданої представником позивача до розгляду, так як з поданої заяви вбачається, що вона містить одночасно зміну предмета і підставу позову. А відповідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши письмове клопотання, суд дійшов до висновку про можливість прийняття її до розгляду, з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах.

Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Зміна предмету позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача іншою або доповненням позивачем первісних вимог новими.

Отже, згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред`явлений позов з абсолютно нових мотивів.

Частиною 5 статі 49 ЦПК України зазначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Відповідно доположення п.1.ч.1ст.189ЦПК України,завданнями підготовчогопровадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача, прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 197, 259, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Слівінського В.О. про відмову у прийнятті зави до розгляду - відмовити.

Прийняти до розгляду заяву представника позивача адвоката Струкової Л.В. про зміну предмета позову.

Повний текст ухвали по справі виготовлено 01.03.2021 року.

Ухвала суду оскарженню у порядку ст. 353 ЦПК України не підлягає.

С суддя О. В. Митюк