Рішення № 95195242, 23.02.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5906/19 2/335/94/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участі секретаря судового засідання Деркач А.А., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. У позові зазначає, що за період з 01.08.2014 по 31.08.2018 Концерн «МТМ» надав послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , споживач оплату послуг не здійснює, у зв`язку з чим станом на 01.09.2018 рік утворилася загальна заборгованість на суму 33237,37 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та водопостачання за вказаний період в сумі 33237,37 грн., та стягнути судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2019 року позов Концерну «Міські теплові мережі» задоволено.

Ухвалою суду від 26.09.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2019 року задоволено. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2019 року скасовано, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

13.11.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що квартира по АДРЕСА_2 належить ТОВ «Кей-Колект», в зв`язку із чим, позивач звернувся до неналежного відповідача, крім того, вказує на невірне нарахування за житлово-комунальні послуги на 2 особи, хоча у вказаній квартирі з 2007 року ніхто не зареєстрований та пропуск позивачем строку позовної давності.

Ухвалою суду від 28.11.2019 року задоволено клопотання відповідача, розгляд справи зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №335/2520/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» про визнання рішення недійсним.

13.01.2021 року ухвалою суду відновлено провадження у справі.

У судове засідання представник позивача двічі не з`явився, надав заяву про розгляд справа за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначив, що у період з 28.07.2015 року власником квартири був ТОВ «Кей-Колект» і лише рішенням суду від 27.11.2020 року скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект»,рішення набрало законної сили 31.12.2020 року. Щодо періоду до 28.07.2015 року, то відповідач зазначав, що позивачем не обгрунтовано розмір заборгованості за надані послуги, оскільки нарахування здійснено на двох осіб, тоді як згідно довідки Департаменту реєстраційних послуг ЗМР з 2005 року в квартирі АДРЕСА_3 ніхто не зареєстрований. Крім того, заявив про застосування строку позовної давності до вимог за 2014-2015 рік. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава ( ст. 49 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Правовідносини щодо прав та обов`язків між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з абз. 8 п. 2 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. У вказаній статті також визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від умов договору не допускається.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Згідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, у тому числі із з судових рішень, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 28.07.2015 року було зареєстровано за ТОВ «КейКолект», у подальшому ОСОБА_1 у судовому порядку протягом 2016-2020 років оскаржувалося набуття права власності на вказану квартиру ТОВ «Кей-Колект».

До реєстрації права власності за ТОВ «Кей-Колект» 28.05.2017 року квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27.11.2020 року, яке набрало законної сили 31.12.2020 року, скасовано рішення приватного нотаріуса Суперфіна Б.М. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 28.07.2015 року про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Отже, з 28.07.2015 року по 31.12.2020 року право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ТОВ «Кей-Колект», а тому ТОВ «Кей-Колект», як власник зобов`язане було утримувати майно у цей період, а відповідно і сплачувати комунальні послуги.

Разом із тим, вимоги про стягнення послуг пред`явлені за період з 28.07.2015 року по 31.08.2018 року до ОСОБА_1 , який не є належним відповідачем за вказаними вимогами у вказаний період, так як ОСОБА_1 не зареєстрований у вказаній квартирі, а доказів що ОСОБА_1 користувався послугами, які надав позивач у цей період в матеріалах справи немає і у вказаний період ОСОБА_1 не був наділений правомочностями власника у зв`язку із реєстрацію права власності за квартиру за ТОВ «Кей-Колект».

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

При зверненні з позовом позивач вказав відповідачем ОСОБА_1 , клопотань заміну відповідача чи залучення співвідповідачів позивач не заявляв.

Судом при цьому роз`яснювалися позивачу положення ст. 51 ЦПК України та право заміни відповідача або залучення співвідповідача, однак він цим правом не скористався, позов підтримав у повному обсязі. А в силу вимог ст. 51 ЦПК України залучення співвідповідача або заміна відповідача можлива лише за заявою позивача.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним- заява позивача, суд відмовляє у позові до такого відповідача в частині вимог про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання заявлених Концерном «МТМ» до ОСОБА_1 за період часу з 28.05.2015 року по 31.08.2018 року, як таких, що пред`явлені до неналежного відповідача.

Щодо вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 року по 28.05.2015 року, то судом встановлено таке.

Згідно з п.21 Правил надання послуг у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Отже, за відсутності приладу обліку гарячої води та теплової енергії, гаряча вода розраховується відповідно до нормативів споживання на кількість зареєстрованих осіб за вказаною адресою, а опалення обраховується відповідно до площі квартири.

Судом встановлено, що згідно довідки Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 06.09.2019 за адресою: АДРЕСА_1 з 13.12.2005 року по час надання відповіді на запит відсутні зареєстровані особи.

Згідно довідки Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради 11.06.2019 року ОСОБА_1 зареєстрований з 23.01.2001 року по час надання відповіді за адресою: АДРЕСА_4 .

У період про який заявляє позивач, тобто з 01.08.2014 року по реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Кей Колект» 28.05.2015 року ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_1 , отже як власник зобов`язаний був утримувати майно, власником якого він є і сплачувати відповідно послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вище вказаною адресою, а тому навіть при відсутності письмового договору на його ім`я та він повинен проводити оплату за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Факт отримання послуг від позивача відповідачем у відзиві та у судовому засіданні не заперечується. Як і не заперечується несплата відповідачем цих послуг в зазначений період.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.08.2014 по 31.08.2018 нараховано за послуги в сумі 33237,37 грн., сплачено 0,00 грн..

З урахуванням тих обставин, що у вимогах 28.05.2015 року по 31.08.2018 року позивачу відмовляється, отже заборгованість за період з 01.08.2014 року по 28.05.2015 за надані послуги з централізованого опалення 1518,66 грн., є обґрунтованою. Доводи відповідача щодо відсутності зареєстрованих осіб у квартирі в частині вимог про стягнення заборгованості за централізоване опалення не заслуговують на увагу, оскільки вказана послуга нараховується не на кількість зареєстрованих осіб, а на опалювальну площу.

Щодо послуг з гарячого водопостачання, то суд вважає слушними доводи відповідача про безпідставне її нарахування на 2 зареєстрованих осіб, оскільки згідно довідки Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 06.09.2019 за адресою: АДРЕСА_1 з 13.12.2005 року по час надання відповіді на запит відсутні зареєстровані особи.

Разом із тим, суд враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.

Отже, послуги з гарячого водопостачання за вказаний період, 01.08.2014 року по 28.05.2015 з урахуванням чинних на той час тарифів та відсутності зареєстрованих осіб, є обґрунтованими частково за цей період виходячи із наданого розрахунку на суму 704,40 грн. (1408,81/2).

ОСОБА_1 до суду подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що в порядку наказного провадження Концерн «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 не звертався, вимоги до ОСОБА_1 пред`явив за період 01.08.2014 року по 28.05.2015 до суду 29.05.2019 року.

Відповідачем за цей період не здійснювалося погашення ані поточних платежів, ані платежів в погашення заборгованості, а відтак, строк позовної давності не переривався, а з вимогами позивач до суду звернувся 29.05.2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та тих обставин, що відповідачем ОСОБА_1 подано заява про застосування позовної давності, судом застосовується позовна давність до вимог з 01.08.2014 року по 28.05.2015 року, у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, заявлених за цей період часу у зв`язку із спливом строку позовної давності, в решті частині позову відмовляє у зв`язку із тим, що вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.

Керуючись ст. ст. 4,5,12, 81, 83, 89, 259, 263-265, 268,274, 280-284ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У позові Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський б.137, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23.02.2021 року.Повне рішення складено 01.03.2021 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова