Ухвала суду № 95195146, 25.02.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 210/195/21

Провадження № 2/177/420/21

У Х В А Л А

Іменем України

25.02.2021

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Восток-24», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання відсутності права вимагати сплати за житлово-комунальні послуги, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

17.02.2021 на адресу Криворізького районного суду Дніпропетровської області, на підставі розпорядження голови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.02.2021 № 11, надійшли матеріали цивільної справи №210/195/21 за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Восток-24», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання відсутності права вимагати сплати за житлово-комунальні послуги, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В позові ОСОБА_1 просить суд:

- визнати відсутність права у ЖБК «Восток-24» вимагати сплати за житлово-комунальні послуги та послуги за утримання будинку, стверджуючи, що ЖБК «Восток-24» є фіктивною організацією і не може бути управителем будинку АДРЕСА_1 ;

- стягнути з відповідачів у солідарному порядку матеріальну шкоду за завданні збитки у розмірі 79652,16 грн;

- стягнути з відповідачів у солідарному порядку за систематичне порушення відповідачами Закону України «Про захист прав споживачів», за надання споживачу завідомо неправдивої інформації та тривалими протиправними діями «керівників» фіктивної юридичної особи ЖБК «Восток-24», моральну шкоду в розмірі 480000,00 грн;

- стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача та її представників судові витрати, пов`язані з явкою до суду у вигляді компенсації за відрив від звичайних занять при явці до суду, по 288,88 грн за кожне засідання;

- у разі скасування державної реєстрації ЖБК «Восток-24» до винесення рішення в справі, всі вимоги щодо матеріальної та моральної шкоди стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

По суті своїх позовних вимог позивач вказувала на фіктивність ЖБК «Восток-24» з 1971 року по теперішній час, незаконність повноважень голів ЖБК, фальшування зборів ЖБК, не надання ЖБК на її запити звітів про витрачені кошти на «ремонти, послуги та інше», а також, що діяльність ЖБК «Восток-24» по керуванню будинком АДРЕСА_1 є незаконною, останній не може бути балансоутримувачем будинку.

Також вказувала, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , повноваження яких як керівників ЖБК «Восток-24» вона не визнає, порушили її право власності, оскільки перешкоджають створити ОСББ з іншими власниками будинку, потрапити до правління ОСББ та реалізувати свої громадські амбіції.

24.02.2021 на адресу суду, надійшли відповіді з адресно-довідкового органу про реєстрацію місця проживання відповідачів - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , витребувані в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України,

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Стеттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішувати у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частиною першої статтею 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними (аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 та від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 18.12.2019 по справі № 640/1029/18-ц ).

Відповідно до ч.1 ст. 167 ГК України, корпоративні визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 3 ст. 167 ГК України корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом наведених норм, корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Управління обслуговуючим кооперативом здійснюють його органи, якими є загальні збори членів і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України, ст.ст. 15, 16 Закону України «Про кооперацію»).

У ч. 1 ст. 98 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що загальні збори членів кооперативу мають право приймати рішення з усіх питань діяльності кооперативу, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Правові висновки з приводу юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій уповноважених органів юридичної особи його учасником або виконавчим органом, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 08.11.2019 у справі №667/1/16, від 27.02.2019 у справі №738/1772/17, від 09.04.2019 у справі №916/1295/18, від 03.04.2019 у справі №759/11487/16-ц, від 16.10.2018 у справі №916/4625/15, від 22.01.2019 у справі № 915/1674/15, від 30.05.2018 у справі № 916/978/17.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ЖБК «Восток-24», код ЄДРПОУ 21909683, є юридичною особою, організаційно-правова форма: обслуговуючий кооператив. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно є його керівником та заступником голови правління-представником. Основним видом діяльності кооперативу є комплексне обслуговування об`єктів (основний) - будинку АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 будучи співвласником квартири АДРЕСА_4 , а відтак, учасником (членом) ЖБК «Восток-24», звертаючись до суду з позовними вимогами до ЖБК «Восток-24» та його керівника і представника, фактично оскаржує наявність відповідних повноважень у кооперативу та його органів, реалізуючи свої права як члена кооперативу, у відносинах пов`язаних зі створенням, діяльністю та управлінням вказаним кооперативом.

Беручи до уваги викладене, суддя приходить до висновку, що предметом спору за даним позовом є права позивача, як учасника непідприємницького товариства, на участь в управлінні та діяльності юридичної особи ЖБК «Восток-24», - корпоративні права, а тому даний спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Аналогічні висновки викладені в постановах ВП ВС від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18, ВП ВС від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.186, 260, 261, 351, 353 ЦПК, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Восток-24», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання відсутності права вимагати сплати за житлово-комунальні послуги, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу його право звернутися з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.

Копію заяви з додатками залишити в матеріалах справи.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складання та підписання суддею.

Суддя М.В. Березюк