Рішення № 95190380, 17.02.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4822/20

Провадження № 2/577/205/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Галяна С.В.

з участю секретаря Кучер Л.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6236,80 грн., мотивуючи тим, що 04 лютого 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 шляхом підписання заяви був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 був наданий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. При укладенні кредитного договору ОСОБА_2 був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку. За умовами кредитного договору відповідач брав на себе зобов`язання погашати заборгованість за кредитом, проценти за користування ним, а також штрафні санкції за невиконання умов договору. Свої зобов`язання перед ОСОБА_2 позивач виконав. Однак свої зобов`язання за договором від 04.02.2011 року ОСОБА_2 не виконав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.11.2017 року. Згідно ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців; таким чином відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням. Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частина 1 статті 1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК України).

На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 02.11.2018 року була направлена претензія кредитора до приватного нотаріуса Горячевої Наталіії Вікторівни, та 27.11.2019 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого є ОСОБА_1 . 12.06.2020 року до спадкоємців було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині. Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Згідно з другим абзацом ч. 2 ст. 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Станом на 14 листопада 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 6236,80 грн., яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6236,80 грн.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Представник позивача за довіреністю Савіхіна А.М. (а.с.72) надала заяву з проханням розглядати справу без виклику сторін (а.с.80).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечує в зв`язку з тим, що після померлого ОСОБА_2 в спадщину ще не вступила, свідоцтво про прийняття спадщини ще не отримувала, лише подала заяву. Просить відмовити у задоволенні позову (а.с.113).

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 17.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду (а.с.84).

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 12.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.107).

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини, визначені у частинах третій і четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Отже, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК Україникредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Зі змісту досліджених письмових доказів слідує, що між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» дійсно існували кредитні правовідносини з 04.02.2011 року (а.с. 29).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 59).

За даними розрахунку заборгованості (а.с.11) слідує про існування у позичальника ОСОБА_2 станом на 23.06.2020 року заборгованості за тілом кредиту в сумі 6236,80 грн.

В травні 2020 року позивачем направлено лист-претензію відповідачу, як спадкоємцю позичальника, з вимогою повернути борг (а.с. 68,69-70). З претензією кредитора позивач також звертався в жовтні 2018 року до приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу Горячевої Н.В. (а.с.95), яка повідомила про те, що єдиною спадкоємицею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_1 (а.с.103). Також повідомила АТ КБ «ПриватБанк» , що будь-яких свідоцтв про право на спадщину після спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день отримання вищевказаної претензії приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Горячевою Н.В. не видавалося (а.с. 101,102).

Разом з тим, за змістом положень ст. 1282 ЦК України, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Позивачем будь-яких доказів щодо спадкового майна, яке б належало спадкодавцю ОСОБА_2 суду не надано.

Виходячи з засад цивільного процесуального закону, зокрема статею 12 ЦПК України передбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 отримала у спадщину будь яке майно після смерті ОСОБА_2 , а тому і не набула статусу спадкоємця.

Крім того, оскільки зі смертю позичальника ОСОБА_2 відносини між кредитором АТ КБ «Приватбанк» і позичальником договору припинилися, а його спадкоємці сторонами кредитного договору не були, дані відносини не можуть регулюватися нормами закону, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема такі, як стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зобов`язання по поверненню позики у даному випадку включається до складу спадщини, тому у даному випадку застосовуються не умови договору позики щодо строків повернення позики чи його сплати, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною 2 цієї статті, а саме: суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, якщо вони відмовилися від одностороннього платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року по справі № 6-2962цс16.

Виходячи з наведених норм матеріального права, оскільки у даному випадку позичальник помер і у нього є спадкоємці, то належним способом захисту порушеного права є звернення АТ КБ «Приватбанк» - кредитора спадкодавця до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину, - про накладення стягнення на спадкове майно, й лише за умови, що спадкоємець відмовився від задоволення вимог кредитора шляхом сплати одноразового платежу, а не з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином заявлений позов про стягнення заборгованості відповідно до ст.16 ЦК України не може вважатися належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, зокрема заборгованості ОСОБА_2 , відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору б/н від 04.02.2011 року - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2021 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Галян С. В.