Ухвала суду № 95185959, 23.02.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/165/21 Провадження № 1-кс/304/47/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., з участю секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю., прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Юзефіва А.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Ставичного П.І., старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні його клопотання, погоджене прокурором Юзефівим А.Р., на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12021071130000001 від 14 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчук В.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12021071130000001 від 14 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Клопотання мотивує тим, що 10 серпня 2020 року слідчим відділом відділення поліції № 1 внесено відомості до ЄРДР за № 12021070130000001 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Слідчий вказує, що оперативним підрозділом відділення поліції № 1 в ході проведення оперативно-розшукових заходів було отримано оперативну інформацію, що громадяни «А» і «Б» за попередньою змовою, з метою особистого збагачення, збувають наркотичні засоби мешканцям м. Перечин та району. Також зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що 29 січня 2021 року під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, громадянин ОСОБА_1 , знаходячись у селі Раково Перечинського району Закарпатської області по вулиці Центральній біля будівлі сільського клубу, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою особистого збагачення збув за 1 000 грн громадянину ОСОБА_2 речовину, ззовні схожу на «метамфетамін», вагою близько 1 г, що містилася у прозорому поліетиленовому пакеті типу «зіпер», яку працівниками поліції було вилучено з метою призначення судово-хімічної експертизи. Так слідчий вказує, що згідно висновку експертизи наркотичних засобів № СЕ-19/107-21/931-МРВ від 08 лютого 2021 року надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору масою 0,2141 г, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, масою 0,0593 г (у перерахунку на метамфетамін основу). Крім цього слідчий зазначає, що 21 лютого 2021 року органом досудового розслідування було знову проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, під час якого громадянин ОСОБА_1 , знаходячись у селі Раково Перечинського району Закарпатської області, біля сільського клубу по вулиці Центральній, збув громадянину ОСОБА_2 за 800 грн речовину, ззовні схожу на метамфетамін, вагою близько 1 г, що містилася у згортку фольги, яку працівниками поліції було вилучено для призначення судово-хімічної експертизи. Того ж дня о 13.50 год ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 22 лютого 2020 року – повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Відтак слідчий вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків, протоколами огляду грошових коштів, протоколом огляду покупця, який здійснює оперативну закупку та вручення йому грошових коштів, протоколом вручення технічних засобів, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, іншими доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження. Також слідчий зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість покарання може незаконно впливати на свідків, експерта, шляхом їх підкупу або залякування, оскільки ОСОБА_1 , систематично здійснює збут наркотичних речовин на території району, а свідками події є добре знайомі йому особи; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не сприяє розкриттю злочину та відмовляється давати показання, та, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування через усвідомлення тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, яке у свою чергу не може бути іншим, ніж позбавлення волі. Також слідчий просить врахувати суспільну небезпечність та тяжкість вказаного кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та застосувати у зв`язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який відповідно є цілком виправданим, без можливості внесення застави. На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Юзефів А.Р. та слідчий Димчук В.М. подане клопотання підтримали повністю, посилаючись на викладені у ньому обставини, та просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився з тим, що займався незаконними речами та в той же час зазначив, що його дивувала кількість людей, які телефонували йому з наміром придбати наркотичні речовини. З метою уникнути таких дзвінків він навіть змінив номер мобільного телефону, а тому йому незрозуміло, звідки особа, з якою він зустрічався 21 лютого 2021 року дізналася його новий номер. Також зазначив, що зробив для себе висновок, що більше таким займатися не буде, а тому вказаній особі він продав кухонну сіль, наразі має намір працювати, виготовляє собі закордонний паспорт. Сам наркотичні засоби вживав, однак наміру продавати їх не мав, коли купував, то виключно для власного споживання.

Його захисник – адвокат Ставичний П.І. проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що таке є необґрунтованим, у ньому відсутній виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або декількох ризиків, а також відсутнє посилання на матеріали у підтвердження обстави, на основі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків; наведене у клопотанні є припущенням сторони обвинувачення, доказове підґрунтя з приводу таких ризиків відсутнє. Також захисник вказує на те, що у змісті клопотання відсутнє обґрунтування доведеності того, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак вважає, що достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом, буде домашній арешт у нічний період доби.

Слідчий суддя, заслухавши позиції учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що 14 січня 2021 року відомості наявні у органу досудового розслідування за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071130000001 (а. с. 7, 47, 15).

Також як видно з наданих слідчим матеріалів, 14 січня 2021 року надійшов рапорт старшого о/у СКП Перечинського ВП І.Мицьки, згідно якого в ході проведення оперативно-розшукових заходів отримано інформацію про те, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою, з метою особистого збагачення, збувають наркотичні засоби мешканцям міста Перечин та Перечинського району (а. с. 15).

З вказаних підстав, як вбачається зі змісту клопотання, органом досудового розслідування 29 січня 2021 року було проведено негласну слідчу (розшукову) дію – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, під час якої підозрюваний ОСОБА_1 у селі Раково Перечинського району Закарпатської області по вулиці Центральній біля будівлі сільського клубу збув за 1 000 грн громадянину «А» речовину, ззовні схожу на «метамфетамін», вагою близько 1 г, що містилася у прозорому поліетиленовому пакеті типу «зіпер».

Висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) № СЕ-19/107-21/931-МРВ від 08 лютого 2021 року підтверджено, що надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, масою 0,2141 г, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, масою 0,0593 г метамфетаміну у перерахунку на метамфетамін основу (а. с. 18-28).

Крім цього як видно зі змісту клопотання, таку ж негласну слідчу (розшукову) дію органом досудового розслідування було проведено також 21 лютого 2021 року, під час якої громадянин ОСОБА_1 у селі Раково Перечинського району Закарпатської області біля сільського клубу по вулиці Центральній, збув громадянину ОСОБА_2 за 800 грн речовину, ззовні схожу на метамфетамін, вагою близько 1 г, що містилася у згортку фольги, яку працівниками поліції було вилучено та направлено для проведення судово-хімічної експертизи, результати якої матеріали клопотання не містять, однак містять протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння №222 від 21 лютого 2021 року, за висновками якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у стані сп`яніння, внаслідок вживання наркотичних речовин (а. с. 49-50).

Того ж дня, 21 лютого 2021 року, ОСОБА_1 було затримано у порядку статті 208 КПК України, а 22 лютого 2021 року – повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України (а. с. 33-37, 10-11).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011 р).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997, § 57).

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 21 лютого 2021 року; протоколами огляду місця події від 21 лютого 2021 року; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/107-21/931-МРВ від 08 лютого 2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 21 лютого 2021 року, а також іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами.

Також при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, у сфері обігу наркотичних засобів, суспільна небезпека якого визначається поширенням та згубним впливом наркоманії на свідомість та спосіб життя громадян, що призводить до поступового занепаду та деградації особистості, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, та відповідно свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім цього, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує зазначені слідчим у клопотанні ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки їх особи йому відомі, з метою схилити до зміни чи відмови від показань під час допиту у судовому засіданні.

Також слідчим суддею враховується те, що ОСОБА_1 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, є молодим за віком, разом з тим, враховуючи спосіб його життя, зокрема, те, що підозрюваний ніде не працює, не навчається, сам вживає наркотичні засоби, про що також зазначав під час розгляду клопотання, за місцем проживання характеризується посередньо, активної громадської позиції не проявляє, проживає разом з батьками, а відтак й існує високий ризик того, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Слідчий суддя також звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, дає підстави слідчому судді для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 саме у виді тримання під вартою.

На підставі наведеного доводи захисника – адвоката Ставичного П.І. про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби не є слушними, виходячи з обставин даного кримінального провадження і даних про особу підозрюваного, що були наведені слідчим суддею вище.

Крім цього за допомогою застосування до ОСОБА_1 такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

В той же час слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не погоджується з вимогами клопотання в частині обрання запобіжного заходу без визначення розміру застави, та відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. У пункті 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому пред`явлено підозру – злочин, передбачений частиною 1 статті 307 КК України, що відноситься до категорії тяжкого злочину, кількість і ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, та виходячи з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, молодий вік, відсутність постійного місця роботи, обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, буде достатнім у вигляді тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить – 68 100 грн, який в той же час не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти відповідні обов`язки.

Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 183, 186, 193, 194, 196-198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчука В.М., погоджене прокурором Юзефівим А.Р. на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12021071130000001 від 14 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 21 квітня 2021 року (включно) із визначенням застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн.

В разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора;

4) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У задоволенні вимог решти клопотання – відмовити.

Роз`яснити, що у разі внесення застави та невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави.

Дата закінчення дії ухвали – 21 квітня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Ганько І. І.