Рішення № 95185936, 26.02.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м. Мукачево Справа №303/1597/21 2-а /303/55/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево адміністративну справу

за позовом Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142)

до відповідача громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1

про продовження строку затримання до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні,

За участю:

представника позивача – Денисенкова О.В.;

відповідача - ОСОБА_1 ;

перекладача – Торабі Есмаіл Абу Тораб,

ВСТАНОВИВ:

Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) звернувся до суду з позовом до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження строку затримання до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15.09.2020 року відносно відповідача було прийнято рішення про його затримання до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. На виконання рішення суду відповідач був поміщений до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України. Враховуючи те, що строк затримання закінчується 5 березня 2021 року, а процедура отримання відповідачем статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не завершена, є необхідність у продовженні строку затримання відповідача.

Представник позивача, прийнявши участь у судовому розгляді справи, просив позов задоволити, посилаючись на його обґрунтованість поданими суду доказами.

Відповідач, прийнявши участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки не бажає більше залишатися на території України та зазначив, що захист його прав буде здійснювати адвокат ОСОБА_2 .

Для забезпечення відповідачу можливості скористатися правовим захистом за допомогою конкретно визначеного ним представника та для практичної реалізацію його права та бажання, у судовому засіданні була оголошена перерва.

У визначені судом дату та час, зазначений відповідачем представник участі у судовому розгляді справи в режимі відеоконференції не прийняв, а відповідачем не надано доказів щодо наявності у нього договору (чи інших документів) про надання правової допомоги, укладеного між ним та адвокатом Саміляком В.В.

За таких обставин справи, відповідачу було запропоновано залучення іншого представника через відповідні Регіональні центри з надання безоплатної вторинної допомоги, проти чого відповідач заперечив.

Таким чином, з огляду на вищевказані фактичні обставини справи та імперативні приписи, регламентовані частиною п`ятнадцятою ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута за наявними у ній матеріалами та з урахуванням позицій сторін відносно заявленого позову у день подання позовної заяви.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2020 року відносно відповідача було прийнято рішення про його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Разом з тим, 1 червня 2020 року відповідач звернувся до ЦМУ ДМС із заявою про визнання біженця або особою, яка потребує додаткового.

Дані листа ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 26.02.2021 №8010.7-8499/80.2.21 свідчать про те, що відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Рішення ДМС відповідачем було оскаржено до Окружного адміністративного суду м.Києва. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.11.2020 в задоволенні позову відповідача – відмовлено.

Разом з тим, з сайту Судової влади вбачається, що 13.01.2021 відповідачем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2020 (справа №640/18015/20).

По відношенню до спірної по справі ситуації суд зазначає, що відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Chahal v. The U.K . Арр. 22414/93, 15 November 1996 будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим доти, доки триває процедура депортації. Якщо така процедура не провадиться з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим.

Європейський Суд з прав людини у справі «Amuur v. France», Арр. 19776/92, 25 June 1996 та у справі «Dougoz v Greece», App. no. 40907/98, 6 March 2001 вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в Законі.

Відповідно до частини першої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України суд може застосувати такий захід як затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Згідно з частиною 2 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

Частиною одинадцятою статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно із частиною дванадцятою статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Фактичний аналіз змісту вищевказаних законодавчих норм свідчить про те, що під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов`язковому допечення реадмісії, а також розгляду заяви про визнання біженцем або особоюслідженню судом підлягають обставини щодо неможливості забез, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Таким чином, на даний час, по відношенню до відповідача не прийнято остаточне рішення за його заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Питання щодо відмови у наданні відповідачу статусу біженця перебуває у процесі судового оскарження, що є прямою підставою, визначеною Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» для продовження строку перебування відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Отже, з урахуванням вищевказаних фактичних обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з коригуванням строку фактичного затримання відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 19, 72 –77, 246, 250, 271, 272, 289, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Продовжити строк затримання громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, але не більше як на 18 (вісімнадцять) місяців, а саме до 26.08.2021 року.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.

5. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Позивач: Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142), код ЄДРПОУ - 14321676, індекс 89600, вул. Недецеї, 45, м. Мукачево Закарпатської області.

Відповідач: громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, 45213, с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області, вул. Перемоги, 27).

Суддя В.В. Кость