Рішення № 95184391, 25.02.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2938/20

Провадження №2/226/114/2021

РІШЕННЯ

іменем України

23.02.2021 Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, в обґрунтування якого вказала, що судовим наказом від 26.07.2018 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 21.08.2018 державним виконавцем Дніпровського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві відкрите виконавче провадження з примусового стягнення аліментів. Заборгованість відповідача за аліментами станом на 01.11.2020 складає 249599,70 грн. ОСОБА_2 обізнаний про свій обов`язок сплачувати аліменти, але не здійснював цього з лютого 2018 року і дотепер. Просила суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 38546,57 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, зазначивши у позовній заяві про здійснення розгляду справи без її участі та надавши суду окрему заяву про це.

Відповідач ОСОБА_2 також до суду не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не надав.

В наданому відзиві відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши, що не згоден з відомостями довідки-розрахунку з заборгованості з аліментів. В період з лютого 2018 року по червень 2019 року він працював неофіційно, але виплачував 30% свого доходу за місяць. Через те, що у серпні 2017 року в нього народився син ОСОБА_4 , який разом із матір`ю знаходиться на його утриманні, його фінансове становище ускладнилося. З липня 2019 року він втратив змогу платити аліменти позивачеві у зв`язку зі станом здоров`я сина, якому на той момент був встановлений діагноз: «Затримка психомовленого розвитку з аутичним спектром». Проведення відповідних необхідних аналізів для подальшого лікування вимагала великих фінансових ресурсів, він змушений був звертатися до банку за кредитом. В цей період з липня 2019 року по листопад 2020 року він працював офіційно, тому пеня обраховувалася неправильно, виходячи з середньої заробітної плати по м. Києву. Зазначає, що не ухиляється від сплати аліментів, але наразі має дуже важке матеріальне становище. У листопаді 2020 року синові встановлено діагноз: «Дитячий аутизм», дитина потребує дороговартісного лікування для соціальної адаптації. Також він сам (відповідач) має проблеми зі здоров`ям – через наявність варикозної хвороби кінцівок не може знайти постійне місце роботи та мати стабільний дохід. Позивач відмовляється йти на мирову угоду, враховуючи його фінансові складнощі. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

08.12.2020 здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на який надійшла до суду 28.12.2020.

28.12.2020 ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, судове засідання призначено на 02.02.2021, відповідачеві запропоновано подати судові письмовий відзив на позов.

02.02.2021 судове засідання у справі відкладено за заявою відповідача на 23.02.2021.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.24).

26.07.2018 Димитровським міським судом Донецької області видано судовий наказ у справі №226/1705/18, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 10.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.3).

Постановою державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 21.08.2018 відкрите виконавче провадження №57058437 на підставі судового наказу №2-н/226/274/2018 про стягнення аліментів (а.с.5).

Згідно з довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів станом на 19.11.2020 за ОСОБА_2 наявна заборгованість з аліментів в розмірі 249599,70 грн. При цьому вказано, що виконавче провадження №37787624 відкрите 26.04.2013 з виконання виконавчого листа Димитровського міського суду Донецької області у справі №2-1313/11 від 01.12.2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.10.2011 і до повноліття дитини, який пред`явлено до примусового виконання 26.04.2013 (а.с.6).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Димитровського міського суду у справі №2-1313/11 від 30.11.2011 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до досягнення нею повнолітнього віку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно; стягнення проводиться 27.10.2011, рішення набуло законної сили 12.12.2011(https://reyestr.court.gov.ua/Review/19433194).

З довідки-розрахунку заборгованості з аліментів від 19.11.2020, складеної державним виконавцем, вбачається, що заборгованість з аліментів розрахована у виконавчому провадженні, що відкрите за виконавчим листом у справі №2-1313/11 від 01.12.2011, виданим Димитровським міським судом. При цьому станом на 01.02.2018 заборгованість відповідача становила 123349,20 грн, а станом на 01.11.2020 – 249599,70 грн (а.с.7-8).

За наданим ОСОБА_1 розрахунком пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з березня 2018 року по листопад 2020 року включно розмір пені склав 38546,57 грн. Ця сума отримана позивачем за формулою: Пеня = (Сума боргу за відповідний місяць) * кількість днів у відповідному місяці заборгованості * 1% (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_2 20.08.2016 уклав шлюб із ОСОБА_6 (а.с.37), від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина ОСОБА_4 (а.с.38). Дитина має затримку психомовленого розвитку, страждає на дитячий аутизм, що потребує додаткових коштів на обстеження та лікування (а.с.39,40,44-50).

Відповідач з 02.07.2019 по 02.11.2020 працював малярем у ТОВ «Основа» (а.с.42), за цей час його дохід склав 113611,97 грн (а.с.43). ОСОБА_2 хворіє на варикозну хворобу кінцівок, ХВН 1 ст. (а.с.51,52).

В 2017-2019 роках ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 періодично здійснювалися грошові перекази на загальну суму 16263,20 грн (а.с.56-58).

V. Оцінка суду.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Неустойка (пеня) – це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання – сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 своєї Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3, передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках, як вказано в п.22 зазначеної постанови, стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Отже, підставами для стягнення пені за прострочення сплати аліментів є наявність заборгованості з аліментів та вина в цьому особи, яка зобов`язана їх сплачувати.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази, надані ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог, суд вбачає, що позивачем не доведено а ні самої наявності заборгованості за аліментами, а ні її розміру у виконавчому провадженні №57058437, відкритому постановою державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 21.08.2018 на підставі судового наказу №2-н/226/274/2018 про стягнення аліментів.

Разом із тим з матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 з аліментів наявна у виконавчому провадженні №37787624, яке було відкрите 26.04.2013 у Дніпровському районному ВДВС м. Києва з виконання виконавчого листа Димитровського міського суду Донецької області у справі №2-1313/11 від 01.12.2011. Про наявність вказаного виконавчого провадження позивачем в позовній заяві не зазначено і заявлені позовні вимоги цього виконавчого провадження, як виходить зі змісту позову, не стосуються.

Частиною першою ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що в межах пред`явлених позивачем вимог наявність та розмір заборгованості з аліментів у вказаному ОСОБА_1 виконавчому провадженні позивачем не доведені, підстави для стягнення пені за прострочення сплати аліментів з відповідача у суду відсутні.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивач у відповідності до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даній справі через повну відмову у задоволенні позовних вимог витрати зі сплати судового збору в повному обсязі в сумі 840,80 грн підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,12,13,76-78,80-81,89,133,137,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 25.02.2021.

Суддя: В.С. Салькова