
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/948/21
ун. № 759/2519/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2021 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В.;
при секретарі Істоміній О.Г.;
за участю представника заявника Лебедєвої А.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» на бездіяльність старшого слідчого ОВС восьмого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС у м. Києві Бойка Богдана Васильовича, в кримінальному провадженні № 32021100000000106 від 27.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
ВСТАНОВИВ:
08.02.2021 року адвокат ТОВ «ЕКСОН ЮК» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить зобов`язати старшого слідчого ОВС восьмого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС в м. Києві Бойка Б.В., чи іншу посадову особу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021100000000106 від 27.01.2021 року та уповноважену на здійснення таких дій, повернути ТОВ «ЕКСОН ЮК» (код ЄДРПОУ 426164674), вилучене в ході обшуку, проведеного 04.02.2021 в АДРЕСА_1, майно, а саме: паливо-мастильні матеріали, дизельне паливо, яке вилучене у резервуарі № 24 у кількості 1201 м3, та передане на відповідальне зберігання відповідно до акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вилученого майна від 04.02.2021 директору ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» ОСОБА_1 . Також просить зобов`язати директора ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 41268404) ОСОБА_1 повернути ТОВ «ЕКСОН ЮК» (код ЄДРПОУ 426164674) паливо-мастильні матеріали, дизельне паливо, яке вилучене у резервуарі № 24 у кількості 1201 м3, вилучене в ході обшуку, проведеного 04.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1, що було передане йому на відповідальне зберігання відповідно до акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вилученого майна від 04.02.2021.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що 04.02.2021 року під час проведення обшуку в АДРЕСА_1, було вилучене дизельне паливо, власником якого є ТОВ «ЕКСОН ЮК». Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна слідчим подано не було, вилучене майно слідчий не повернув. Ухвалою про надання дозволу на обшук слідчому не надавалося право на відшукання і вилучення майна, зокрема дизельного палива, що належить ТОВ «ЕКСОН ЮК», а тому в силу ст. ст. 16, 167, 169, 171 КПК України вказане майно підлягає поверненню.
В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав та надав ухвалу Святошинського районного суду м. Києві від 15.02.2021р., якою в накладенні арешту на вказане майно відмовлено.
Старший слідчий ОВС восьмого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС в м. Києві Бойко Б.В. проти скарги заперечує, посилаючись на те, що майно не є тимчасово вилученим, оскільки на дане майно прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали, додані до скарги та заперечень на скаргу, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОВС восьмого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС у м. Києві провадиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32021100000000106 від 27.01.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді від 02.02.2021 року про обшук слідчим було тимчасово вилучено паливо-мастильні матеріали, дизельне паливо у резервуарі № 24 в кількості 1201 м3 по АДРЕСА_1 та передано його на відповідальне зберігання директору ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» ОСОБА_1 , згідно акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вилученого майна від 04.02.2021 (а.с. 13-23)
Згідно доданих до скарги документів, власником паливо-мастильних матеріалів у резервуарі № 24 в АДРЕСА_1, які було вилучено відповідно до протоколу обшуку від 04.02.2021 - є ТОВ «ЕКСОН ЮК» згідно контракту № СD-EY/030320 про постачання палива дизельного від 03.03.2020, укладеного між ТОВ «ЕКСОН ЮК» та CORAL ENERGY DMCC. Відповідно до умов контракту 29.01.2021 між ТОВ «ЕКСОН ЮК» та CORAL ENERGY DMCC підписано Акт приймання-передачі № 54 про те, що CORAL ENERGY DMCC передав, а ТОВ «ЕКСОН ЮК» прийняв паливо дизельне в кількості 400 т., яке було закладено в резервуари термінала ТОВ «Ойл Трансшипмент». Того ж дня, між ТОВ «ЕКСОН ЮК» та CORAL ENERGY DMCC підписано Акт приймання-передачі № 55 про те, що CORAL ENERGY DMCC передав, а ТОВ «ЕКСОН ЮК» прийняв паливо дизельне в кількості 200 т., яке було закладено в резервуари термінала ТОВ «Ойл Трансшипмент». Крім того, 01.02.2021 між ТОВ «ЕКСОН ЮК» та CORAL ENERGY DMCC підписано Акт приймання-передачі № 56 про те, що CORAL ENERGY DMCC передав, а ТОВ «ЕКСОН ЮК» прийняв паливо дизельне в кількості 400 т., яке було закладено в резервуари термінала ТОВ «Ойл Трансшипмент».
30.01.2021 ТОВ «ЕКСОН ЮК» передав на відповідальне зберігання 600 т. палива дизельного ДП-З-ЄВРО5-ВО відповідно до умов договору зберігання № 04/01/21 від 04.01.2021, укладеного з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ». Відповідно до умов укладеного договору, місцем зберігання палива є резервуари за адресою: АДРЕСА_1. 01.02.2021 ТОВ «ЕКСОН ЮК» передав на відповідальне зберігання 600 т. палива дизельного ДП-З-ЄВРО5-ВО ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», згідно умов договору зберігання № 04/01/21 від 04.01.2021, місцем зберігання палива є резервуари в АДРЕСА_1.
Дизельне паливо ДП-З-ЄВРО5-ВО у кількості 1000 т., зберігалось на підставі договору тимчасового зберігання укладеного між ТОВ «ЕКСОН ЮК» та ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» № 04/01/21 у резервуарі № 24 за адресою: АДРЕСА_1, який у свою чергу перебував в оренді ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» на підставі договору оренди № 01/12-18 від 01.12.2018 укладеного між ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» і ТОВ «ОІЛ ТРАНСШИПМЕНТ».
Отже, вилучене дизельне паливо у кількості 1000 т., яке відповідно до протоколу зазначено як «паливо мастильні матеріали, паливо дизельне, що вилучене у резервуарі 24 в кількості 1201 м3» та передане на зберігання директору ТОВ «Ойл Трансшипмент» ОСОБА_1 , не є власністю ТОВ «Ойл Трансшипмент» чи ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», а належить на праві власності ТОВ «ЕКСОН ЮК» (а.с.31-49).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2021р. відмовлено у накладенні арешту на вилучені 5.02.2021р. під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 паливно-мастильні матеріали в кількості 1200 куб.м. (а.с. 53-58).
Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо не надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до документів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Оскільки в арешті майна, вилученого під час обшуку 5.02.2021р., ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2021р. відмовлено, вказане майно відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України підлягає негайному поверненню особі.
Посилання слідчого на те, що вказане майно не є тимчасово вилученим, оскільки в ухвалі суду про надання дозволу на провдення обшуку від 02.02.2021 року було прямо зазначено про надання дозволу на вилучення "паливно-мастильних матеріалів", в тому числі дизельного пального не є підставою для відмови у клопотанні, оскільки відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом, проте ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2021р. в задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане майно відмовлено.
Позиція Верховного Суду України щодо тимчасового вилучення майна під час обшуку викладена в постанові від 30 листопада 2017 року у справі № 5-272кс(15), де зазначається, що особливістю кримінальних процесуальних норм, на відміну від, наприклад, кримінально-правових, є те, що їхні структурні елементи (гіпотеза, диспозиція, санкція) у переважній більшості випадків не зосереджені в одній статті КПК, а окремо викладені законодавцем у різних статтях, іноді навіть розділах, КПК України, а отже, зміст окремої норми може бути виявлено лише шляхом системного тлумачення положень КПК.
Вилучивши під час обшуку майно слідчий чи інша уповноважена особа позбавляє його власника чи володільця можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним. Тобто, робить те, що описано в частині 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України та названо тимчасовим вилученням майна.
Стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України говорить про те, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час законного затримання особи, а також під час обшуку, огляду.
Отже, вилучення майна під час обшуку, незалежно від зазначення його в ухвалі, є саме тимчасовим вилученням, а не чимось іншим. До речі, якщо закон чітко передбачає подальшу долю тимчасово вилученого майна: або арешт, або повернення володільцю, то окремо про майно, вилучене під час обшуку, не йдеться взагалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На момент розгляду скарги відсутнє вмотивоване судове рішення про позбавлення або обмеження права власності ТОВ «ЕКСОН ЮК» або іншу особу на паливо-мастильні матеріали (дизельне паливо) під час кримінального провадження № 32021100000000106 від 27.01.2021 року, вилучені під час обшуку 5.02.2021р.
Необхідно врахувати і прецедентну практику Європейського суду з прав людини, викладену у справі «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF EAST/WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE).
В пунктах 166-168 даного рішення зазначається, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» [ВП], заява N 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Перепьолкінс проти Латвії» [ВП], заява N 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Слідчий суддя звертає увагу на те, що в порушення приписів п. 3 ч. 1 ст. 169 та ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий протягом 48 годин після вилучення майна не звернувся з клопотанням про арешт майна і не повернув майно особі, в якої його було вилучено, в подальшому ухвалою слідчого судді в клопотанні про накладення арешту на вказане майно було відмовлено, а тому втручання державного органу у право на мирне володіння майном не є законним в даному випадку і не відповідає принципові верховенства права. Також втручання державного органу у право на мирне володіння майном в спірних правовідносинах не забезпечує «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, оскільки на час розгляду клопотання слідчими ОВС восьмого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС в м. Києві не надано жодних доказів причетності ТОВ «ЕКСОН ЮК» чи належного йому майна до кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
На підставі наведеного, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 16, п. 3 ч. 1 ст. 169, ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, скарга підлягає задоволенню, оскільки слідчим було тимчасово вилучено паливо-мастильні матеріали, дизельне паливо у резервуарі № 24 в кількості 1201 м3 по АДРЕСА_1, що належить ТОВ «ЕКСОН ЮК», у клопотанні про накладення арешту на вказане майно відмовлено, а тому майно відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України підлягає негайному поверненню особі.
Вимога заявника про зобов`язання директора ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 41268404) ОСОБА_1 повернути ТОВ «ЕКСОН ЮК» (код ЄДРПОУ 426164674) паливо-мастильні матеріали, дизельне паливо, яке вилучене у резервуарі № 24 у кількості 1201 м3, вилучене в ході обшуку, проведеного 04.02.2021 в АДРЕСА_1, що було передане йому на відповідальне зберігання відповідно до акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вилученого майна від 04.02.2021р. задоволенню не підлягає, оскільки не може бути предметом розгляду в межах даної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
В силу приписів ст. ст. 303, 307 КПК України предметом контролю слідчого судді є виключно рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а тому й зобов`язати вчинити певні дії слідчий суддя може лише орган досудового розслідування, а саме - слідчого. Проте задоволення скарги і зобов`язання слідчого вчинити певну дію покладає на слідчого і орган досудового розслідування обов`язок вчинити всі необхідні дії для негайного повернення майна особі, в якої його було вилучено, як це вимагає ч. 5 ст. 171 КПК України та ч. 3 ст. 173 КПК України. Ухвала про зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно є підставною для припинення статусу майна як тимчасово вилученого та відновлення правомочностей власника такого майна.
Керуючись ч. 1 ст. 16, п. 3 ч. 1 ст. 169, ч. 5 ст. 171, ч. 3 ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст. ст. 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Зобов`язати старшого слідчого ОВС восьмого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС в м. Києві Бойка Б.В., чи іншу посадову особу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021100000000106 від 27.01.2021 року та уповноважену на здійснення таких дій, повернути ТОВ «ЕКСОН ЮК» (код ЄДРПОУ 42616474), вилучене під час обшуку, проведеного 04.02.2021 в АДРЕСА_1, майно, а саме: паливо-мастильні матеріали, дизельне паливо в резервуарі № 24 у кількості 1201 м3, та передане на відповідальне зберігання відповідно до акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вилученого майна від 04.02.2021 директору ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Кириленко Т.В.
Судове рішення № 95182459, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 19.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/2519/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: