Рішення № 95182167, 26.02.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/45/21

Справа №754/4056/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 26.02.2021 року)

26 лютого 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа № 754/4056/16-ц

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» - позивач за первісним позовом і відповідач 1 за зустрічним позовом (правонаступник акціонерне товариство «Альфа-Банк»)

ОСОБА_1 - відповідач 1 за первісним позовом і відповідач 2 за зустрічним позовом

ОСОБА_2 - відповідач 2 за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом

Вимоги позивача за первісним позовом: стягнення боргу

Вимоги позивача за зустрічним позовом: визнання поруки припиненою

Усікова Л.О. - адвокат АТ «Альфа-Банк»

ВСТАНОВИВ:

Пред`явивши первісний позов, позивач за цим позовом посилаюсь на неналежне виконання відповідачами за цим позовом кредитних зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к від 30.01.2006, просить стягнути з відповідачів солідарно визначену станом на 16.12.2015 заборгованість за кредитом, процентам і пенею в сумі: 133674,45 доларів США, що за курсом НБУ становить: 3134840,39 грн., а також судовий збір у сумі: 47022,61 грн..

Пред`явивши зустрічний позов, позивач за зустрічним позовом просить визнати припиненим договір поруки № 39.29-50/007п від 30.01.2006 року, укладений між АКБСР «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ..

У судовому засіданні ОСОБА_1 первісний позов не визнала, а зустрічний позов визнала та не заперечувала проти розгляду справи по суті за відсутності ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_2 та адвоката Усікової Л.О..

Також ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування до позовних вимог за первісним позовом строку позовної даності з посиланням на те, що позовні вимоги за первісним позовом подані з пропуском трирічного строку позовної давності, тому, задоволенню не підлягають за пропуском строку позовної давності.

ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, як поштою так і через оголошення на сайті суду, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями та роздруківкою із сайту суду.

Крім того, ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, а адвокат Усікова Л.О. подала клопотання про розгляд справи за відсутності АТ «Альфа-Банк».

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності: ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_2 .

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Між АКБСР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к від 30.01.2006 та за умовами якого останній надано кредит у сумі: 65000 доларів США з терміном повернення: 29.01.2016 і який мав погашатись разом із процентами щомісячними платежами.

Між АКБСР «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 39.29-50/007п від 30.01.2006 року за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався нести солідарну з ОСОБА_1 відповідальність у разі невиконання останньою своїх договірних зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к від 30.01.2006.

Як вказує позивач за первісним позовом, ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе перед банком зобов`язання щодо погашення кредиту і процентів.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитор має право за порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту і процентів, стягнути загальну заборгованість за кредитом, процентам і пенею.

Визначена позивачем за первісним позовом станом на 16.12.2015 сума боргу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к від 30.01.2006 за кредитом, процентам і пенею становить: 133674,45 доларів США, що за курсом НБУ становить: 3134840,39 грн..

Саме станом на 16.12.2015 зазначену заборгованість позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідачів за первісним позовом.

Відповідно до рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019, визначено правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» у АТ «Альфа-Банк».

Внесено до протоколу судового засідання ухвалою суду від 02.03.2020 проведено заміну АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк».

Згідно зі ст. ст. 514, 541, 553, 554, 625, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 4.5. договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к від 30.01.2006 у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків,визначених п. п. 3.3.7., 3.3.8. цього договору, протягом більше ніж 90 (дев`яносто) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Як вказує ОСОБА_1 останній платіж у погашення кредитної заборгованості нею здійснено 15.01.2009 про що нею у підтвердження своїх доводів надано заяву на переказ готівки №kr88566 і після цього ні вона, ні поручитель не здійснювали жодних оплат на погашення кредитної заборгованості.

Зазначені доводи ОСОБА_1 щодо останньої оплати кредитної заборгованості ніким і нічим не спростовані.

Первісний позов підписаний позивачем 16.03.2016 і до суду надійшов 24.03.2016.

Згідно ст. ст. 256, 257, 261 ч. 1, 262, 266, 267 ч. 3 - ч.5 ЦК України, 1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. 1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 1. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. 1. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Вищевикладене дає правові підстави для висновку, що право вимоги в позивача за первісним позовом виникло ще в 2009 році і первісний позов подано з пропуском трирічного строку позовної давності.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску трирічного строку позовної давності для пред`явлення вимог за первісним позовом, суду не надано і судом таких доказів не здобуто.

З урахуванням викладеного в задоволенні первісного позову відмовляється за пропуском строку позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції на час укладення договору поруки), 4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2662цс15, згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором. Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов`язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду. З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

З урахування положень п. 4.5. договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к від 30.01.2006 та зазначеного правового висновку Верховного Суду України, позовні вимог за зустрічним позовом про визнання припиненим договору поруки № 39.29-50/007п від 30.01.2006 з 20.11.2009 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин у задоволенні первісного позову відмовляється, а зустрічний позов задовольняється.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки № 39.29-50/007п від 30.01.2006 року, укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ: 00019019), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 20.11.2009 року.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ: 23494714) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ): 275,60 грн. - судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ): 275,60 грн. - судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: