Ухвала суду № 95180670, 26.02.2021, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_______________ Справа № 572/1784/20

Провадження № 1-кс/572/109/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суд Рівненської області, Рижий О.А., за участю секретаря Мороз Ю.М., прокурора Мички В.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Михальця Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Сарненського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Красько А.А. погодженого прокурором Сарненської місцевої прокуратури Мичкою В.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020180000000138 від 15.06.2020, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бежицького району Брянської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , ромської національності, особи без громадянства, без освіти, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.307, ч.2 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Сарненського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції Красько А.А. за погодженням прокурора Сарненської місцевої прокуратури Мички В.С. звернулись до Сарненського районного суду Рівненської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.307, ч.2 КК України у кримінальному провадженні № 12020180000000138.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 31 грудня 2020 року, приблизно о 15 год. 15 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на вилиці Белгородській в місті Сарни Рівненської області поблизу приміщення станції технічного обслуговування, що розташовано за адресою: м. Сарни, вул. Белгородська, 31 Рівненської області, маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини – амфетамін, який згідно з “Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, всупереч Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, діючи з корисливих мотивів, умисно, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 , психотропну речовину – амфетамін, яка знаходилася в поліетиленовому пакетику загальною масою 0,2105 г, за що отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 500 (п`ятсот) гривень.

Умисні та протиправні дії ОСОБА_1 за даним фактом, які виразились у незаконному збуті психотропної речовини – амфетамін, масою 0,2105 г, обіг якої обмежено, органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

26.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, клопотання підтримав повністю, надав відповідні пояснення.

Захисник Михалець Г.В. в судовому засіданні, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просить застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання, визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення особи. З цього правила випливають два природних наслідки, що тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами (справа «Ілійков проти Болгарії », «Бекчієв проти Молдови»). Роль суду при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону та, у випадку встановлення відсутності законних підстав для тримання особи під вартою - прийняття рішення про звільнення особи з-під варти.

Згідно практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Роль суду при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону,

Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , відповідно до змісту клопотання, є продовження злочинної діяльності, оскільки підозрюваний судимий вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 16.06.2020 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (відомості про сплату штрафу відсутні). Крім того, прокурор посилається на ризики перешкоджання кримінальному провадженню, впливати на свідків.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий стан, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним викликом та вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі наведеного та керуючись ст. 183, 197КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бежицького району Брянської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 - задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бежицького району Брянської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 - тримання під вартою до 29.03.2021 року взявши під варту в залі суду, з утриманням в Рівненському слідчому ізоляторі.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області код ЗКПО 26259988, Назва банку: ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО: 820172, Рахунок: 37315038010559, Призначення платежу: "застава від _____ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за _______ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (___ суд Рівненської області);".

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську місцеву прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рижий О.А.