Рішення № 95180569, 19.02.2021, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/217/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

за участі

представника позивача - Мазура Р.В.

представника третьої особи АБ "УКРГАЗБАНК" - Панаса В.С.

представника третьої особи ОСОБА_1 - Заболотного А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного підприємства "СЕТАМ", Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК", ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу електронних торгів №314452 від 01.02.2018, визнання недійсним і скасування акту про проведені електронні торги від 15.06.2018, визнання недійсним і скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення нерухомого майна для повторного продажу з публічних торгів

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі ДП "СЕТАМ"), Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (надалі Острозький РВ ДВС), ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації об`єктів нерухомого майна, а саме будівлі заправки з навісом (Д) площею 24.4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 12528456242); будівлі складу (Ж) площею 194,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 12252256242); будівлі мийки (Г) площею 16,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 12241556242); будівлі гаражів (В) площею 370,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 12056256242); будівлі гаражів (Б) площею 590,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 12190656242); будинку тракторної бригади (А) площею 240,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 12447856242), які розташовані в АДРЕСА_1 , проведених ДП «СЕТАМ» 01.02.2018, визнання недійсним та скасування протоколу електронних торгів №314452 від 01.02.2018 щодо продажу зазначеного майна, визнання недійсним і скасування акту про проведені електронні торги від 15.06.2018, визнання недійсним і скасування свідоцтва про придбання зазначеного нерухомого майна з електронних торгів №692, виданого 15.06.2018 приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Бернацькою І.М., скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_3 та повернення нерухомого майна для повторного продажу з публічних торгів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в провадженні Острозького РВ ДВС перебувало виконавче провадження №49237775 щодо виконання виконавчого листа №567/1472/14-ц від 11.06.2015 про стягнення з ОСОБА_4 та нього заборгованості по кредиту та судового збору у розмірі 1017639,03 грн., боржником за яким є ОСОБА_4 і в ході примусового виконання рішення суду та стягнення з ОСОБА_4 зазначеного боргу державним виконавцем було арештовано спірне нерухоме майно та проведено електронні торги для реалізації майна боржника і на підставі протоколу проведення електронних торгів №314452 від 01.02.2018 було складено Акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, відповідно до якого арештоване майно було передано на реалізацію ДП "СЕТАМ" та було реалізовано 01.02.2018 для ОСОБА_3 без виділення його частки в майні, яке було набуто за час шлюбу і на яке він має право за законом та без повідомлення його, як співвласника майна, про торги, вартість майна та його уцінки, що призвело до порушення його прав та обов`язків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», можливості стати учасником проведення торгів за визначеною ціною та до початку проведення торгів чи протягом строку їх призначення виконати свої обов`язки перед стягувачем.

Окрім того, посилається на те, що реалізація спірного майна, яке є предметом іпотеки, здійснювалась державним виконавцем в ході примусового виконання рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором, а не шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з урахування положень Закону України «Про іпотеку» за яким таке звернення можливе лише на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, спірне майно було передано ДП «СЕТАМ» не як предмет іпотеки, у зв`язку з чим організатором торгів було порушено вимоги Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5, а також державний виконавець не мав право виставляти майно на торги за боргами боржника перед іншими особами, відмінними від особи іпотекодержателя та передати майно на реалізацію без згоди іншого співвласника.

Зазначає, що ДП «СЕТАМ» не дотримані вимоги ст.43 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про день, час і місце проведення торгів та про початкову ціну реалізації майна, пункту 9 розділу III Порядку щодо змісту повідомлення, а також пункту 6 розділу IX Порядку щодо проведення других електронних торгів предмета іпотеки в місячний строк із дати проведення перших електронних торгів.

Зазначаючи про те, що торги за своєю правовою природою є правочином і на підставі зазначених електронних торгів Острозьким РВ ДВС 15.06.2018 було видано акт про проведені електронні торги, а приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Бернацькою І.М. 15.06.2018 було видано свідоцтво №692 про придбання нерухомого майна з електронних торгів та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_3 , з посиланням на ст.203, 215 ЦК України, позивач просить позов задоволити.

Відповідач ДП «СЕТАМ» вважає позов необґрунтованим та безпідставним оскільки оскаржувані торги з реалізації предмету іпотеки відбулись на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку».

Зазначає, що ДП «СЕТАМ», на виконання вимог ч.3 ст.43 Закону України “Про іпотеку”, розмістило публікацію в двох місцевих друкованих засобах масової інформації (газеті “ОГО” від 10.01.2018 року та в газеті “Вісті Рівненщини” від 12.01.2018) повідомлення про реалізацію предмета іпотека - будівлі заправки з навісом, будівлі складу, будівлі мийки, будівлі гаражів, будівлі гаражів, будинку тракторної бригади, піднавісу з навісом, що в АДРЕСА_1 за номером лоту №258514 та листом від 05.01.2018 року №149/18-18-18 повідомило сторони виконавчого провадження про вартість, час, дату та місце проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, а за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу ДВС, оцінка дії яких здійснюється судом в межах скарги на дії державного виконавця, як посадової особи органу державної влади, а не в межах позову про визнання правочину недійсним.

Крім того, зазначає, що згідно із ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання і оскільки за договором позики позикодавець передає позичальникові грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами ст.60 СК України стають об`єктом спільної сумісної власності подружжя, то в такому випадку позичальником (боржникам) стає не чоловік або дружина, а подружжя та несуть солідарну відповідальність за виконання кредитного договору.

Посилаючись на те, що згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, а відповідно до ч.2 ст.14 зазначеного Закону, у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна закриваються, реєстраційний номер цього об`єкта скасовується і на кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів, а згідно свідоцтв та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на арештоване майно мала виключно ОСОБА_5 , вважає, що державний виконавець діяв виклично в межах чинного законодавства України.

Відповідач Острозький РВ ДВС позов не визнав та зазначив, що до відділу ДВС на виконання надійшов виконавчий лист №567/1472/14-ц від 11.06.2015, який виданий Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк" 1013985,03 грн. боргу по кредиту та судових витрат по справі в розмірі 3654 грн., а всього 1017639,03 грн., боржником по якому є ОСОБА_5 , і 06.11.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

22.06.2015 до відділу ДВС надійшов виконавчий лист №567/1472/14-ц від 11.06.2015 року, який виданий Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк" 1013985,03 грн. боргу по кредиту та судових витрат по справі в розмірі 3654 грн., а всього 1017639,03 грн., боржником по якому є ОСОБА_2 , і 23.06.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки борг є солідарним, то боржники повідомлені про перебування на виконанні у відділі ДВС виконавчого листа №567/1472/14-ц від 11.06.2015 року, який виданий Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_5 , ОСОБА_2 солідарно боргу на користь ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» .

У забезпечення зобов`язань по кредитному договору МСБ/02/2013/К від 22.02.2013 прийнято іпотеку об`єктів нерухомості: нежитлові будівлі (Ж), будинок тракторної бригади (А), будівлі гаражів (Б), будівлі гаражів (В), будівлі заправки з навісом, будівлі мазутосховища (Е), будівлі мийки (Г), піднавіс (Є) з навісом (є), які належать ОСОБА_5 та знаходяться в АДРЕСА_1 . Згідно договору поруки, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору МСБ/02/2013/К від 22.02.2013 і несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по договору.

Зазначив, що згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція) державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у порядку, встановленому виконавчим документом і Законом та має право накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, а тому на підставі ст.57 Закону України “Про виконавче провадження” (стара редакція) для забезпеченім реального виконання рішення суду 16.11.2015 державним виконавцем по даному виконавчому провадженню винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і 08.12.2015 проведено опис та арешт вищезазначеного майна, про що було складено відповідний акт та описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_2 .

На підставі ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» 08.02.2016 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта - суб`єкта оціночної діяльності про що поставлено до відома сторін виконавчого провадження, а 06.03.2017 сторонам було направлено пропозицію учасникам виконавчого провадження авансувати витрати для виготовлення висновку про вартість майна, які необхідно було внести на депозитний рахунок відділу ДВС і 29.03.2017 на рахунок відділу ДВС надійшли кошти від солідарного боржника ОСОБА_2 на проведення експертної оцінки майна.

08.12.2017 до відділу ДВС надійшов звіт про оцінку комплексу будівель, що в АДРЕСА_1 і 11.12.2017 сторонам було направлено повідомлення про вартість описаного та арештованого майна, яка станом на 21.11.2017 становила 1774109 грн.

Вказує, що зазначений звіт позивачем чи іншими сторонами виконавчого провадження не оскаржувався.

Після закінчення строків на оскарження, згідно ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», розділу II Порядку реалізації арештованого майна, Закону України «Про іпотеку» державним виконавцем 28.12.2017 року було підготовлено та передано пакет документів ДП «СЕТАМ» для реалізації арештованого майна на електронних торгах з метою погашення заборгованості іпотекодавця перед ПАТ Акціонерний банк “Укргазбанк” за кредитними зобов`язаннями, в якому ОСОБА_2 зазначався як зберігач майна, після чого ДП “СЕТАМ” здійснило реалізацію вказаного майна відповідно до чинного законодавства.

Зазначає, що що ОСОБА_2 належно повідомлявся про всі здійснені заходи примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки.

Окрім того, щодо зазначення позивачем про порушення його особистих майнових прав при розподілі залишку коштів від реалізації майна після відшкодування витрат виконавчого провадження та задоволення вимог стягувача, відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що 22.09.2016 до відділу надійшов на виконання виконавчий лист №567/296/16-ц від 01.09.2016 Острозького районного суду про стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку з ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором №МСБ/02/2013/К від 22.02.2013 в сумі 542373,54 грн. і 26.09.2016 по ньому було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам рекомендованою кореспонденцією (АСВП № 52325384 - боржник ОСОБА_2 , АСВП №52325146 - боржник ОСОБА_5 ), а 04.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного і відповідно сума боргу на момент торгів по зведеному виконавчому провадженню, включаючи 10% виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становила, 1727391,82 грн.

Зазначає, що в результаті торгів майно було реалізовано за ціною 1744109 грн., з яких 88705,45 грн. гарантійний внесок, який є додатковою винагородою організатора торгів, та на рахунок відділу ДВС надійшли кошти в сумі 1685403,55 грн., що є недостатньою для погашення суми боргу 1727413,83 грн.

Одночасно відповідач зазначив, що у матеріалах виконавчого провадження до моменту передачі майна на реалізацію відсутні будь-які підтвердження щодо розгляду судом цивільної справи про поділ майна подружжя, на що посилається позивач.

Зазначений відповідач вважає, що проведення електронних торгів відбувалося відповідно до положень законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» і Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, і права солідарного боржника ОСОБА_2 у результаті їх проведення не було жодним чином порушено.

ОСОБА_3 відзив на позов та письмових пояснень щодо позову не подав.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору – АТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" вважає, що в позові слід відмовити, оскільки реалізація предмета іпотеки на спірних електронних торгах відбулася з дотриманням нормативних приписів чинного законодавства.

Зазначив, що 22.02.2013 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №МСБ/02/2013/К, який того ж дня в порядку ч.1 ст.546 ЦК України було забезпечено заставою за договором іпотеки №МСБ/02/2013/І з ОСОБА_5 предметом якого є нерухоме майно: будівля заправки з навісом (Д-1), піднавіс (Є) з навісом(є), будівля складу (Ж), будівля мазутосховища (Б), будівля мийки (Г), будівля гаражів (В), будівля гаражів (Б), будинок тракторної бригади (А), які знаходяться в АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

При нотаріальному посвідченні договору іпотеки позивач ОСОБА_2 надав згоду на передачу майна в іпотеку, а також погодився на відчуження даного майна, у випадку порушення кредитних зобов`язань ОСОБА_5 перед АБ «УКРГАЗБАНК».

Того ж дня між банком та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором було укладено договір поруки №МСБ/02/2013/П та за цим договором поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по договору.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору банк звертався за захистом порушеного права до Острозького районного суду Рівненської області із позовними вимогами про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (рішення суду у справі №567/1472/14-ц та рішення у справі №567/296/16-ц) і на підставі зазначених рішень банком було отримано виконавчі документи, які пред`явлено до примусового виконання в Острозький районний відділ ДВС на виконанні якого і перебувало виконавче провадження про солідарне стягнення заборгованості на суму 1017639,03 грн. (ВП № 4923775) та на суму 542373,54 грн. (ВП № 52325384) із ОСОБА_2

08.12.2015 року ОСОБА_2 звернувся в АБ «УКРГАЗБАНК» щодо переведення існуючого боргу ОСОБА_5 згідно рішення суду у справі №567/1472/14-ц, мотивуючи тим, що він здійснює підприємницьку діяльність у предметі іпотеки та з метою запобігання втрати даного майна, просив розглянути можливість добровільного врегулювання боргу, а 28.12.2015 державним виконавцем відділу ДВС здійснено опис та арешт майна, що є предметом іпотеки у присутності ОСОБА_2 і дане майно було передано йому на відповідальне зберігання та на час проведення опису і арешту майна будь-яких зауважень не було. Водночас, 13.10.2016 проведено перевірку схоронності майна у присутності зберігача ОСОБА_2 .

Зазначає, що викладене свідчить про належне повідомлення та безпосередню участь ОСОБА_2 при здійсненні заходів примусового виконання та стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки.

Посилається на те, що система проведення електронних торгів є відкритою в доступі для кожної особи і розділом IV Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, і Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та забезпечує автоматичну можливість безперервної та безперешкодної реєстрації учасників.

Банк вважає, що всі дії при примусовій реалізації предмета іпотеки, як організатором торгів так і відділом ДВС, проведені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», Порядку реалізації арештованого майна, а позивач не обґрунтував і не довів належними, допустимими та достатніми доказами навіть ймовірного порушення його прав чи інтересів результатом торгів від 01.02.2018.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 не заперечуючи факту належності спірного майна – предмету іпотеки їй та позивачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності зазначає, що позивач дійшов хибної думки про протиправність фактичної втрати його права власності на реалізоване майно, так як він є одним із боржників, а внаслідок невиконання взятих ним обов`язків, на нього, як на боржника та співвласника майна покладаєтеся відповідальність у вигляді стягнення заборгованості, шляхом реалізації майна в рамках зведеного виконавчого провадження.

Не заперечила укладення з ПАТ АБ «Укргазбанк» 22.02.2013 кредитного договору №МСБ/02/2013/К, за яким банком було на дано в кредит 1100000 грн. зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами з кінцевим терміном повернення до 22.02.2018 та укладення з банком договору іпотеки №МСБ/02/2013/І, предметом якої є будівля заправки з навісом, піднавіс з навісом, будівля складу, будівля мазутосховиша, будівля мийки, будівля гаражів, будинок гаражів, будинок тракторної бригади та зазначила, що ОСОБА_2 своєю заявою від 22.02.2013, яка посвідчена приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Ковальчуком Л.Я., дав згоду на те, щоб умови договору іпотеки визначались нею самостійно, без додаткових погоджень цих питань з ним, а також що усі дії, спрямовані на передачу в іпотеку майна, відповідають інтересам сім`ї і укладення такого договору відповідає спільному волевиявленню. Також, у цій заяві ОСОБА_2 зробив застереження на випадок прострочення виконання кредитних зобов`язань, суть якого полягає у тому, що він дав згоду на відчуження нерухомого майна, яке передавалось в іпотеку, в разі настання такого прострочення.

Зазначила, що ОСОБА_2 є поручителем по кредитному договору, яким відповідно до договору поруки №МСБ/02/2013/П несе солідарну відповідальність за невиконання позичальником перед кредитором зобов`язань.

Зазначаючи про те, що вказані договори були укладені в інтересах сім`ї та посилаючись на ч.3, 4 ст.65 СК України, п.1.3 договору поруки та ст.553, 554 ЦК України вважає, що твердження позивача про те, що внаслідок відчуження на публічних торгах належної йому частки в майні, без його згоди, порушено право позивача, як співвласника, є хибним, оскільки він раніше дав добровільну, письмову нотаріально посвідчену згоду на таке відчуження у випадку невиконання обов`язків перед ПАТ АБ «Укргазбанк».

Окрім того зазначила, що 17.03.2015 Острозьким районним судом було ухвалено рішення у справі №567/1472/14-ц за цивільним позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до неї та ОСОБА_2 про стягнення боргу та стягнуто з них солідарно 1013985,03 грн. боргу по кредиту та судові витрати в розмірі 3654 грн. та відповідно до рішення суду було видано виконавчий лист від 11.06.2015 №567/1472/14-ц про стягнення коштів, а 06.11.2015 державним виконавцем Острозького районного відділу ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №49237775 за виконавчим листом №567/1472/14-ц від 11.06.2015 про стягнення боргу в розмірі 1017639,03 грн.

29.07.2016 Острозьким районним судом було ухвалено рішення у справі №567/296/16-ц за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до неї та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з них в солідарному порядку на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №МСБ/02/2013/К від 22.02.2013 в сумі 379055,62 грн., штрафу за нестрахування предмету іпотеки у розмірі 159280,40 грн. та судових витрат в розмірі по 4037 грн. з кожного та відповідно до рішення суду було видано виконавчий лист №567/296/16-ц про стягнення коштів, а 26.09.2016 державним виконавцем Острозького районного відділу ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №5232514 за виконавчим листом №567/296/16-ц від 01.09.2016 про стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку з нею зазначеної заборгованості.

04.10.2016 постановою державного виконавця виконавче провадження №49237775 було приєднано до зведеного виконавчого провадження та аналогічну постанову від 04.10.2016 було винесено з приводу виконавчого провадження №5232514.

У зв`язку з цим та на підставі ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» вважає, що позиція ОСОБА_2 про те, що стягненню підлягало майно на суму 1017639,03 грн., а не на суму 1744109 грн., за якою було реалізовано майно на електронних торгах, є помилковим, оскільки ним не бралось до уваги те, що на виконанні Острозького районного відділу ДВС знаходилось два виконавчих провадження які зведені в одне.

Зазначила, що оскільки відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону і оскільки реалізація предмета іпотеки проводилось на виконання рішення судів у справі №676/1472/14-ц та у справі №567/296/16-ц, то вважає неправильним твердження позивача про те, що Острозьким районним відділом ДВС було порушено порядок реалізації предмета іпотеки.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 23.02.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та розпочато підготовче провадження, встановлено учасникам справи строк для подання письмових заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 13.04.2018 залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, встановлено учасникам справи строк для подання письмових заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 30.05.2018 зобов`язано відповідача Острозький РВ ДВС надати суду відомості, що підтверджують надіслання копії поданого ним відзиву іншим учасникам справи та зобов`язано відповідача ДП "СЕТАМ" надіслати іншим учасникам справи копію поданого ним відзиву належної якості та надати суду докази, що це підтверджують.

Ухвалою суду від 13.06.2018 витребувано від Острозького РВ ДВС копію зведеного виконавчого провадження №52510762, відкритого 04.10.2015 при примусовому виконанні виконавчого листа №567/1472/14-ц від 11.06.2015 про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості по кредиту.

22.08.2018 судом прийнято заяву позивача ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог та залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості співвідповідача, встановлено учасникам справи строк для подання письмових заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 24.01.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №679/1172/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа АТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» про визнання майна об`єктом спільної власності подружжя, його поділ та визначення ідеальних часток в спільній сумісній власності.

Ухвалою суду від 16.11.2020 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 10.12.2020 закрито підготовче провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав та доводів, наведених в позовній заяві.

Представники відповідачів ДП "СЕТАМ" та Острозького РВ ДВС в судове засідання не з`явились, в поданих до суду заявах позов не визнали та просили розглянути справу у відсутність їх представників.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – АТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" вважає, що в позові слід відмовити з підстав та доводів, наведених в письмовому поясненні на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 вважає, що в позові слід відмовити з підстав та доводів, наведених в письмовому поясненні на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 22.02.2013 між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (надалі - банк) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №МСБ/02/2013/К. Водночас, 22.02.2013 року між банком та ОСОБА_5 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки №МСБ/02/2013/І, посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Ковальчук Л.Я. за реєстровим №236 предметом якого є нерухоме майно: будівля заправки з навісом, будівля заправки (Д-1) загальною площею 24,4 кв.м., навіс (д) площа забудови 53,4 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 29.05.2009; піднавіс (Є) з навісом (є), піднавіс (Є) загальною площею 106,1 кв.м., навіс (є) площа забудови 2700,5 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 29.05.2009; будівля складу (Ж) загальною площею 194,5 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 29.05.2009; будівля мазутосховища (Б), загальною площею 67,6 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_4 від 05.06.2009; будівля мийки (Г), загальною площею 16,8 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_5 від 29.05.2009; будівля гаражів (В), загальною площею 370,2 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_6 від 05.06.2009; будівля гаражів (Б), загальною площею 590,4 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_7 від 05.06.2009; будинок тракторної бригади (А), загальною площею 240,2 кв.м., який знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_8 аїд 05.06.2009 року.

При передачі майна в іпотеку ОСОБА_2 під час нотаріального посвідчення договору іпотеки надав згоду ОСОБА_5 на передачу майна в іпотеку, а також погодився на відчуження даного майна, у випадку порушення кредитних зобов`язань ОСОБА_5 перед АБ «УКРГАЗБАНК».

Окрім того, 22.02.2013 року між банком та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки №МСБ/02/2013/П за яким він зобов`язався перед банком відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору МСБ/02/2013/К від 22.02.2013.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору банк двічі звертався до суду з позовами до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , як солідарних боржників.

17.03.2015 Острозьким районним судом Рівненської області було ухвалено рішення у справі №567/1472/14-ц за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про стягнення боргу та стягнуто з них, як солідарних боржників на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 1013985,03 грн. боргу та 3654 грн. судових витрат. На виконання даного рішення судом було видано виконавчий лист від 11.06.2015 №567/1472/14-ц.

29.07.2016 Острозьким районним судом Рівненської області було ухвалено рішення у справі №567/296/16-ц за цивільним позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за цим же кредитним договором та стягнуто з них, як солідарних боржників 379055,62 грн. боргу, штраф за нестрахування предмету іпотеки у розмірі 159280,40 грн. та по 4037 грн. судових витрат з кожного. На виконання даного рішення судом було видано виконавчий лист №567/296/16-ц.

На підставі зазначених рішень банком отримано виконавчі документи, які пред`явлено до примусового виконання в Острозький районний відділ ДВС.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» (чинного на час відкриття виконавчого провадження), державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України, завданням якої є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею першою Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

06.11.2015 старшим державним виконавцем Острозького районного відділу ДВС Воронецькою К.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №49237775 за виконавчим листом №567/1472/14-ц від 11.06.2015 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 1017639,03 грн. боргу., боржником по якому є ОСОБА_5 і яке раніше перебувало на виконанні у відділі ДВС Нетішинського міського управління юстиції.

23.06.2015 старшим державним виконавцем Острозького районного відділу ДВС Воронецькою К.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47938787 за виконавчим листом №567/1472/14-ц від 11.06.2015 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 1017639,03 грн. боргу., боржником по якому є ОСОБА_2

26.09.2016 старшим державним виконавцем Острозького районного відділу ДВС Воронецькою К.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №52325146 за виконавчим листом №567/296/16-ц від 01.09.2016 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в солідарному порядку з ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 542373,54 грн. боргу. Того ж числа аналогічну постанову було винесено щодо боржника ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

04.10.2016 зазначеним державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №49237775 до зведеного виконавчого провадження. Аналогічну постанову від 04.10.2016 було винесено з приводу виконавчого провадження №5232514.

Зведене виконавче провадження було перереєстроване за новим номером ЄДРВП - 52510762.

У зв`язку з цим суд вважає помилковою думку позивача про те, що стягненню підлягало майно на суму 1017639,03 грн., а не на суму 1744109 грн. за якою було реалізовано майно на електронних торгах, оскільки на виконанні відділу ДВС перебували два виконавчих провадження на загальну суму 1560012,57, які були зведені в одне за ЄДРВП №52510762 з дотриманням вимог ст.30 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція до 05.10.2016) встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у порядку, встановленому виконавчим документом і Законом та при цьому має право накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.57 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Стягувач своєю заявою, посилаючись на те, що забезпеченням по кредитному договору з ОСОБА_4 є нерухоме майно, яке знаходиться в с.Бадівка Острозького району, просив вжити заходів по опису заставленого майна, його оцінки та реалізації.

В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2015 старшим державним виконавцем відділу ДВС по даному виконавчому провадженню винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. При цьому, вже 17.11.2015 року ОСОБА_2 , за заявою про те, що він є солідарним боржником перед банком, був ознайомлений з матеріалами цього виконавчого провадження, а напередодні сам звернувся до відділу ДВС з заявою про звернення стягнення по боргах на предмет іпотеки.

08.12.2015 державним виконавцем проведено опис та арешт вищезазначеного майна, про що було складено відповідний акт. Зауважень або заяв осіб, що були присутні під час опису майна, в тому числі ОСОБА_2 , не було. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_2 .

Статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

08.02.2016 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ПП «Експерт-Рівне-Консалт» і дана постанова направлена для подальшого виконання зазначеному підприємству та до відома сторонам виконавчого провадження.

В судовому засіданні встановлено, що 06.03.2017 сторонам виконавчого провадження відділом ДВС було направлено лист в якому пропонувалося усім учасникам виконавчого провадження авансувати витрати для виготовлення висновку про вартість майна, які необхідно було внести на депозитний рахунок відділу ДВС і 13.04.2017 на рахунок відділу ДВС надійшли кошти від солідарного боржника ОСОБА_2 на проведення експертної оцінки майна в сумі 9600 грн., а 11.12.2017 до відділу ДВС надійшов звіт про оцінку комплексу будівель, що в АДРЕСА_1 .

11.12.2017 відповідно до ч.5 ст.57 Закону України “Про виконавче провадження” сторонам було направлено повідомлення про вартість описаного та арештованого майна, яка станом на 21.11.2017 становила 1774109 грн.

В судовому засіданні встановлено, що зазначений звіт позивачем чи іншими сторонами виконавчого провадження не оскаржувався.

Листом від 28.12.2017 року Острозький РВ ДВС передав ДП "СЕТАМ" для реалізації на електронних торгах арештоване майно, як предмет іпотеки, з метою виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , як солідарних боржників перед банком.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_2 належно повідомлявся про всі здійснені заходи примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки.

Порядок реалізації арештованого майна регулюється Законом України "Про виконавче провадження" і Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року (далі Порядком), у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч.1 ст.48 зазначеного Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ст.16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини 2 якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Електронними торгами згідно Порядку є прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі.

Відтак, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних (електронних) торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст.650, 655 та ч.4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 державне підприємство “СЕТАМ” уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.

Згідно пункту 2 розділу VII Порядку, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку та Закону України «Про іпотеку».

В судовому засіданні встановлено, що ДП “СЕТАМ” на виконання вимог ч.3 ст.43 Закону України “Про іпотеку” розмістило публікацію в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про реалізацію предмету іпотеки.

Окрім того, листом від 05.01.2018 року за №149/18-18-18 ДП “СЕТАМ” повідомило сторін виконавчого провадження про вартість, час, дату та місце проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна зареєстрованого в системі з лотом №258514.

Отже в ході підготовки до реалізації предмету іпотеки ДП “СЕТАМ” було дотримано вимоги Порядку та Закону України “Про іпотеку”.

При цьому, суд виходить з того, що оскільки позивач не був стороною виконавчого провадження, то в ДП «СЕТАМ» не виникло обов`язку повідомити його про вартість, час, дату та місце проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, оскільки такий обов`язок відповідно до Порядку покладено виключно щодо учасників виконавчого провадження.

Вирішуючи спір в цій частині, суд бере до уваги практику Верховного Суду України, який у своїй постанові від 13.04.2016 у справі №6-2988цс15 прийшов до правового висновку, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними, а головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

З матеріалів справи встановлено, що 08.12.2015 ОСОБА_2 звертався в АБ «УКРГАЗБАНК» щодо переведення існуючого боргу ОСОБА_5 згідно рішення суду у справі №567/1472/14-ц, мотивуючи це тим, що він здійснює підприємницьку діяльність у предметі іпотеки та з метою запобігання втрати даного майна.

Разом з тим, при вирішенні спору суд бере до уваги, що позивачу було достовірно відомо про звернення стягнення на арештоване майно – предмет іпотеки і він міг не допустити таких дій шляхом сплати боргу, де він є солідарним боржником, а не шляхом викупу нерухомого майна під час проведення торгів.

Одночасно, ОСОБА_2 , як і будь-яка інша фізична особа-підприємець чи юридична особа, тим більше знаючи про підготовку майна до продажу, міг дізнатися про продаж арештованого майна з засобів масової інформації, оскільки ДП «СЕТАМ» свій обов`язок щодо розміщення таких оголошень виконало (газета “ОГО” від 10.01.2018 та газета “Вісті Рівненщини” від 12.01.2018).

В судовому засіданні встановлено, що торги, призначені на 01.02.2018 відбулися та проведення переоцінки майна, про що зазначає відповідач, не мало місця, що вказує на відсутність порушення прав позивача в частині вартості майна.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що він є співвласником майна, яке було реалізоване ДП «СЕТАМ» через систему електронних торгів та при цьому посилається на ст.60, 69-71 СК України в яких закріплено правову належність майна подружжю на праві спільної сумісної власності, якщо таке майно набуте під час шлюбу.

В судовому засіданні встановлено, що оскільки шлюб між позивачем та ОСОБА_4 було укладено 02.09.2000, то спірне майно дійсно було набуто під час шлюбу, однак позивач дійшов хибної думки про протиправність фактичної втрати його права власності на реалізоване майно, так, як він є одним із боржників перед банком, а внаслідок невиконання взятих ним обов`язків перед банком на нього, як на боржника (поручителя) та співвласника майна, покладаєтеся відповідальність у вигляді стягнення заборгованості, шляхом реалізації майна в рамках зведеного виконавчого провадження.

При цьому, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 своєю заявою від 22.02.2013, яка посвідчена приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Ковальчуком Л.Я., повідомив про те, що усі дії, спрямовані на передачу в іпотеку майна, відповідають інтересам сім`ї, і укладення такого договору відповідає спільному волевиявленню, а також зробив застереження на випадок прострочення виконання кредитних зобов`язань, суть якого полягає у тому, що він дав згоду на відчуження нерухомого майна, яке передавалось в іпотеку, в разі настання такого прострочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 дав письмову згоду на реалізацію спірного майна у випадку порушення кредитних зобов`язань перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором.

Відповідно до ч.3 та 4 ст.65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Майном, як особливим об`єктом, вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч.3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, що також слід врахувати при вирішенні цього спору.

При вирішенні спору судом враховується позиція Верховного Суду України у справі №726/831/15-ц, який зазначив, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватись учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу дебітором або виконання судового рішення про стягнення боргу.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, а відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а тому твердження позивача про те, що внаслідок відчуження на публічних торгах, належної йому частки в майні, без його згоди, порушено його право як співвласника майна не відповідає закону, враховуючи також, що позивач дав письмову нотаріально посвідчену згоду на таке відчуження у випадку невиконання кредитного договору, який був укладений в інтересах сім`ї.

При вирішенні спору в цій частині суд враховує і те, що в матеріалах виконавчого провадження до моменту передачі майна на реалізацію та на час проведення торгів відсутні будь-які підтвердження набуття спірного майна під час шлюбу чи щодо розгляду судом справи про поділ майна подружжя, а отже в державного виконавця підстав для виділу такого майна не було.

При цьому, суд враховує і те, що згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, а відповідно до ч.2 ст.14 зазначеного Закону, у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна закриваються, реєстраційний номер цього об`єкта скасовується і на кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів, а згідно відповідних свідоцтв та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на арештоване майно мала виключно ОСОБА_5 .

Суд вважає, що норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача вже стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.

Верховний Суд зазначив, що норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку» (постанова від 21.11.2019 у справі №754/19912/14-ц).

Таким чином, позиція позивача частині неможливості стягнення боргу за рахунок предмету іпотеки без наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки є помилковою.

Позивач зазначає про порушення його особистих майнових прав при розподілі залишку коштів від реалізації спірного майна.

Водночас, сума боргу на момент торгів по зведеному виконавчому провадженню, включаючи 10% виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становила 1727391,82 грн., майно було реалізовано за ціною 1744109 грн., з яких 88705,45 грн. - гарантійний внесок, який є винагородою організатора торгів, а на рахунок відділу ДВС надійшли кошти в сумі 1685403,55 грн., що є недостатньо для погашення суми боргу 1727413,83 грн., а тому позиція позивача в цій частині є помилковою.

За результатами проведених електронних торгів з продажу зазначеного арештованого майна, що є предметом іпотеки, 01.02.2018 переможцем електронних торгів щодо придбання лоту №258514 було визнано ОСОБА_3 .

Факт перемоги ОСОБА_3 на спірних торгах з продажу арештованого майна позивача підтверджується протоколом від 01.02.2018 №314452.

У зв`язку з цим 15.06.2018 року начальником Острозького РВ ДВС було складено акт про проведені електронні торги та акт про реалізацію предмета іпотеки на ім`я ОСОБА_3 , що відповідає вимога Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно та повернення майна для повторного продажу є похідними від позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, то відсутні правові підстави для задоволення і таких вимог.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

в позові ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Державного підприємства "СЕТАМ" (місцезнаходження: м.Київ, вул.Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500), Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (місцезнаходження: м.Острог, пр-кт.Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 34838387), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ), треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ), Публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" (місцезнаходження: м.Київ, вул.Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280), ОСОБА_3 , про визнання недійсними електронних торгів з реалізації об`єктів нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1 , проведених Державним підприємством «СЕТАМ» 01.02.2018, визнання недійсним та скасування протоколу електронних торгів №314452 від 01.02.2018, визнання недійсним і скасування акту про проведені електронні торги від 15.06.2018, визнання недійсним і скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів №692, виданого приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Бернацькою І.М. 15.06.2018, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_3 та повернення нерухомого майна для повторного продажу з публічних торгів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.02.2021.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.