Вирок № 95179041, 17.02.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/994/21

Провадження № 1-кп/359/343/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарю Івковій А.Л.

за участю прокурора Шиленко Я.А., обвинуваченого ОСОБА_1 та представника потерпілого ТОВ «Фора» Григоренка Д.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12020110100002014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.12.2020 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом та з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив привласнення чужого майна, яке йому було ввірене, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , працюючи на посаді заступника керуючого ТОВ «ФОРА» №312 згідно наказу №859к від 20.06.2017 року ТОВ «ФОРА» №312 (ЄДРПОУ 32294897), призначений на посаду заступника керуючого та згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 20.06.2017 року, будучи матеріально відповідальною особою, 21.11.2020 року (точний час не встановлено), знаходячись на своєму робочому місці заступника керуючого ТОВ ФОРА» №312, що розташований за адресою: Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, 15, у останнього винник злочинний умисел на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, з метою поліпшення свого матеріального становища. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на привласнення чужого майна, що належить ТОВ «ФОРА» №312, усвідомлюючи протиправність та небезпечність своїх дій, маючи реальний доступ до грошових коштів у центральному касовому апараті, привласнив грошові кошти, в сумі 33000 грн. якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим реалізував свій злочинний умисел.

Крім того, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел спрямований на привласнення чужого майна, що належать ТОВ «ФОРА» №312, 03.12.2020 року (точний час не встановлено), перебуваючи на посаді заступника керуючого ТОВ «ФОРА», що розташований за адресою Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, 15, керуючись єдиним умислом, корисливим мотивом та сприятливим для доведення до кінця умовами, привласнив з центральної каси ТОВ «ФОРА» №312 грошові кошти в сумі 29241 грн. 10 коп., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Таким чином в період часу з 21.11.2020 року по 03.12.2020 року, ОСОБА_1 привласнив грошові кошти у сумі 62241 грн. 10 коп., чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «ФОРА» №312 на вказану суму, тобто скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 191 КК України.

22.01.2021 року в даному кримінальному провадженні між представником потерпілого Григоренком Д.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , на підставі ч.1 ст.469 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, сторони примирилися між собою, внаслідок щирого каяття та активного сприяння підозрюваного розкриттю злочину, а також повного відшкодування підозрюваним заданої ним матеріальної шкоди.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.191 КК України, у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані із матеріальними цінностями на два роки та зі звільненням від покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком в 1 рік та покладенням судом обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, в угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, передбачені ч.1 ст.473, наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений, представник потерпілого та прокурор просили затвердити указану угоду та призначити визначене в ній покарання.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в необхідному обсязі, перевіривши умови укладання угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, відповідність угоди за змістом вимогам КК України та КПК України, суд дійшов висновку про те, що в даному кримінальному провадженні можливо затвердити зазначену угоду з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження або про відмову про затвердження угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468 - 475 КПК України.

У цьому зв`язку, суд звертає увагу, що в угоді про примирення між потерпілим та підозрюваним, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 191 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, останній під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю та відшкодував завдану ним шкоду, що також зазначено в угоді про примирення. Представник потерпілого в судовому засіданні підтвердив відшкодування обвинуваченим завданих ТОВ «Фора» збитків, у зв`язку з чим підприємство немає претензій до ОСОБА_1 .

В угоді про примирення між представником потерпілого та підозрюваним, сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з матеріальними цінностями на два роки із застосуванням іспитового строку терміном в один рік.

Суд вважає, що згідно вимог ч.2 та ч. 5 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, зважаючи на особу ОСОБА_1 , відшкодування ним завданої шкоди в повному обсязі, а також відношення потерпілого до обвинуваченого та вчиненого ним.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про примирення підтримав та просив її затвердити.

Представник потерпілого угоду про примирення підтримав та просив її також затвердити, оскільки вони примирились з обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні просив також угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання у виді визначеного строку обмеження волі зі іспитовим строком, оскільки при укладенні угоди про примирення вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Судом з`ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, оскільки санкція ч.1 ст.191 КК України передбачає покарання до чотирьох років позбавлення волі. Зазначене також надає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

З цього приводу суд не вбачає підстав для відмови у затвердженні такої угоди. Участь захисника при укладенні такого виду угоди не є обов`язковою.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди в повному обсязі обвинуваченим.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання ОСОБА_1 при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

При перевірці угоди про примирення укладеної між представником потерпілого та обвинуваченим на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 191 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції кримінального закону. Призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади відповідає положенням ст. 77 КК України та є в даному випадку, на думку суду, доречним для виправлення обвинуваченого.

Крім того, у цьому зв`язку, суд вважає за необхідне обмежитись для обвинуваченого ОСОБА_1 лише обов`язками, передбаченими ч.1 ст. 76 КК України.

Вид покарання узгоджується з характеризуючими матеріалами щодо обвинуваченого та пом`якшуючими обставинами, якими є щиро каяття, сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину, тощо.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена угода про примирення і призначення обвинуваченому, узгодженого сторонами покарання, - підлягає затвердженню.

Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні, про них не зазначив і прокурор.

Запобіжний захід не обирався, підстав для обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, ст.ст. 5, 12, 65-67, 75-77, 191 КК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення між представником потерпілого ТОВ «Фора» Григоренком Дмитром Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_1 від 22.01.2021 року, підписану в кримінальному провадженні №12020110100002014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2020 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з матеріальними цінностями терміном на 2 (два) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи чи навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

На підставі ст. 77 КК України додаткове покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані з матеріальними цінностями терміном на 2 (два) роки, - виконувати окремо.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя С.М.Вознюк