Рішення № 95175205, 26.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м. Київ № 640/31915/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1

до 1) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське

Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м.Дніпро)

2) Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

третя особа Департамент патрульної поліції

про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому просить суд зобов`язати відповідача повернути виконавчі документи стягувачу у виконавчих провадженнях № 63830833 та № 63831335.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивачем змінено місце реєстрації та проживання, зазначено про порушення строку пред`явлення виконавчого листа та ненаправлення постанов виконавчого провадження боржнику. Наведене в сукупності, на думку позивача, свідчить про необхідність повернення виконавчих листів стягувачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Зобов`язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, наявні у відповідача та належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчих проваджень № 63830833 та № 63831335.

У судове засідання 27 січня 2021 року прибув представник позивача, представник відповідача у судове засіданні не прибув.

Представником позивача у судовому засіданні 27 січня 2021 року була подана заява про заміну відповідача на Подільський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та залучення до участі у справі Департаменту патрульної поліції, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що виконавчі провадженні № 63830833 та № 63831335 наразі перебувають у Подільському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року залучено до участі у справі до участі у справі Подільський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у статусі відповідача - 2. Зобов`язано Подільський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надати суду у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали: відзив на позовну заяву та належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчих проваджень № 63830833 та № 63831335. Попереджено відповідача - 2, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз`яснено відповідачу - 2, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Запропоновано третій особі подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали письмові пояснення з приводу предмету позову.

15 лютого 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на позовну заяву від Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), із матеріалами виконавчих проваджень.

Обґрунтовуючи відзив, відповідчем-2 зазначено, що наразі відсутні докази сплати позивачем штрафу, виконавчого збору та витрат на виконавче провадження, а тому відсутні підстави для повернення виконавчих документів стягувачу.

Відзиву або пояснень від відповідача-1 або третьої особи до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

28 грудня 2020 року з Дніпровського ВДВС у м. Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за місцем роботи боржника надійшло два виконавчих провадження № 63831335 та № 63830833, примусового виконання виконавчих документів, а саме: постанова № 1АВ 00844518 від 07 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн. та постанова № 1АВ 00882449 від 14 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.

Згідно статті 25 частини четвертої Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанови про прийняття виконавчих проваджень ВП № 63831335 та ВП № 63830833.

28 грудня 2020 року державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про арешт коштів боржника, ВП № 63831335 та ВП № 63830833.

05 січня 2021 року державним виконавцем, з метою встановлення відомостей про осіб боржників, які отримують пенсії, направлено запит до Пенсійного фонду України. Згідно відповіді, інформації не знайдено.

05 січня 2021 року державним виконавцем, з метою встановлення відомостей про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно - правовими договорами, про останнє місце роботи, направлено запит до Пенсійного фонду України. Згідно відповіді, боржник отримує дохід у ТОВ "РУСТ Україна" за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А.

05 січня 2021 року державним виконавцем направлено запит до МВС України, щодо встановлення інформації про транспортні засоби, зареєстровані за боржником на праві власності. Згідно відповіді, за боржником зареєстровано транспортний засіб.

05 січня 2021 року державним виконавцем, керуючись статтями 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», по виконавчих провадженнях № 63831335 та № 63830833 винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які направлено до ТОВ "РУСТ Україна" для виконання, за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А.

Матеріали виконавчого провадження свідчать, що станом на 11 січня 2021 року по виконавчих провадженнях № 63831335 та № 63830833 боржником штраф, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачено.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» положеннями статті передбачено збільшення строків пред`явлення виконавчих документів на виконання - до трьох років (раніше 1 рік), крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Судом встановлено, що виконавчі провадження № 63831335 та № 63830833 відкриті постановами від 07 грудня 2020 року та 08 грудня 2020 року на підставі заяв про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2020 року, 08 грудня 2020 року та постанов про адміністративні штрафи від 07 вересня 2020 року № 1АВ00844518 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн та від 14 вересня 2020 року № 1АВ00882449 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.

Досліджуючи строк відкриття виконавчого провадження, судом встановлено, що виконавчі документи, а саме постанови про штрафи датовані 07 вересня 2020 року та 14 вересня 2020 року, відповідно подані до виконавчого органу 14 грудня 2020 року та 08 грудня 2020 року, що свідчить про їх подання до виконання в межах тримісячного строку встановленого статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відкриття виконавчих проваджень із порушенням строків звернення.

Також, позивач зазначає, що з червня 2017 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження надає копію договору оренди квартири, довідку з місця роботи та відомості з Державного реєстру виборців.

Відтак, позивач вважає відкриття виконавчих проваджень початково Дніпровським відділом державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) протиправним, та і подальшу їх передачу до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) незаконним, оскільки існують підстави для повернення виконавчих листів стягувачу.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Матеріали виконавчих проваджень свідчать, що 05 січня 2021 року державним виконавцем, з метою встановлення відомостей про осіб боржників, які отримують пенсії, направлено запит до Пенсійного фонду України. Згідно відповіді, інформації не знайдено.

05 січня 2021 року державним виконавцем, з метою встановлення відомостей про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно - правовими договорами, про останнє місце роботи, направлено запит до Пенсійного фонду України.

Згідно відповіді, боржник отримує дохід у ТОВ "РУСТ Україна" за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А.

Перебування позивача у трудових відносинах із ТОВ «РУСТ Україна» також підтверджується наданою позивачем довідкою від 07 грудня 2020 року № 07/12.

З огляду на викладене, виконання виконавчих документів, а саме постанов про адміністративні штрафи від 07 вересня 2020 року № 1АВ00844518 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн та від 14 вересня 2020 року № 1АВ00882449 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн саме Подільським районний відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) є правомірним.

При цьому, як свідчать матеріали спірних виконавчих проваджень, отримавши інформацію про зміну місця проживання відповідачем-1 передано матеріали виконавчого провадження до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Вищевказаною статтею встановлені виключні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу.

Суд зазначає, що ні матеріали адміністративної справи ні матеріали спірних виконавчих проваджень не містять доказів та підстав для повернення виконавчих документів стягувачу.

Натомість, суд судом встановлено, що по виконавчих провадженнях № 63831335 та № 63830833 боржником штраф, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачено.

Позивач зазначає що вона не має транспортного засобу, не керує автомобілем взагалі, а тому штрафи на підставі постанов про адміністративні штрафи від 07 вересня 2020 року № 1АВ00844518 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн та від 14 вересня 2020 року № 1АВ00882449 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн не можуть бути з неї стягнути.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження або скасування вищезазначених постанов.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит державного виконавця, що за боржником - ОСОБА_1 , зареєстрований транспортний засіб - BMW легковий 118 І, рік виробництва ТЗ - 2017, номер кузова - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , синій, РНОКПП - НОМЕР_3 , серія/номер паспорта - НОМЕР_4 .

В даному провадженні предметом дослідження є дії державних виконавців щодо відкриття спірних виконавчих провадження та узгодженість вказаних дій із приписами Закону України «Про виконавче провадження», натомість доводи позивача про відсутність у її власності транспортного засобу можуть бути розглянути в межах спору про оскарження постанов про адміністративні штрафи від 07 вересня 2020 року № 1АВ00844518 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн та від 14 вересня 2020 року № 1АВ00882449 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідачами не допущено порушень вимог статті 24, 25 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно підстави для повернення виконавчих документів стягувачу відсутні.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова