Рішення № 95174685, 25.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м. Київ № 640/8785/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Адвокат Руденко Владислав Олексійович звернувся до суду з позовом в інтересах ТОВ "Марафет Хоум" з позовом про:

- визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - Київської міської митниці ДФС України з прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №100010/2019/100035/2;

- скасування повністю рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №100010/2019/100035/2;

- зобов`язання Київської міської митниці ДФС України визнати заявлену ТОВ "Марафет Хоум" митну вартість товарів у розмірі 9941,56 Євро, зазначену в Митній декларації від 14.05.2019 №UA №100010/2019/331668.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 21.06.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті; від 16.03.2020 - замінено відповідача - Київську міську митницю ДФС (ідентифікаційний код 39422888) на правонаступника - Київську митницю Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359).

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки не містило передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. Додатково представник позивача посилається на те, що вказане рішення було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.

Відповідачем подано відзив, відповідно до якого позов не визнано. У відзиві зазначено, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки в документах, які надані позивачем до Київської міської митниці ДФС разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка сплачена та підлягала сплаті за ці товари, водночас декларантом не подано всіх додаткових документів, які витребувані контролюючим органом згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Між ТОВ "Марафет Хоум" та "Biochimica Spa" укладено Контракт 06.04.2019 №3, на підставі якого протягом строку дії вказаного Контракту продавець здійснює поставку товару на умовах EXW зі складу "Biochimica Spa".

У квітні 2019 року "Biochimica Spa" здійснив поставку товарів позивачу на умовах EXW зі складу "Biochimica Spa", що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 10.05.2019 №005348.

До Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію від 14.05.2019 №UА100010/2019/331668 для здійснення митного оформлення товару на загальну суму 9941,56 Євро:

арт. 1PFBIMB602 403 Scansafatiche Trigger "Marseille Degreaser" 750 ml (Універсальний знежирюючий засіб), всього 720 шт.;

арт. 1PFBIMB031806 Scansafatiche Trigger "Universal Degreaser" 750 ml (Універсальний знежирюючий засіб), всього 720 шт.;

арт. 1PFBIAG3493SO Soft Fabric softener "Olio di Argan I 50 washes 3000 ml CLP (Пом`якшувач для прання), всього 144 шт.;

арт. I PFB1BC4025S4 Soft Light duty liquid detergent "Wool and Delicate Caress" IOOO ml (Рідкий засіб для прання), всього 360шт.;

арт. 1PFBIBC4005S6 Soft Heavy duty liquid detergent "Black" 1000 ml (Рідкий засіб для прання), всього 360 шт.;

арт. 1PFBIBC4 016S3 Soft Heavy duty liquid detergent "Mix Color" 1000 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 1440 шт.;

арт. 1PFBIBC4010S4 Soft Light duty liquid detergent "Marseille" 1000 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 1440 шт.;

арт. I PFB1BF2022S2 Soft Heavy duty laundry liquid dete rgent "Aloe" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт.;

арт. I PFB1BF2005S7 Soft Heavy duty laundry liquid dete rgent "Classic" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 768 шт.;

арт. I PFB1BF2021S3 Soft Heavy duty laundry liquid dete rgent "Color Plus" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 960 шт., арт. I PFB1BF2020S6 Soft Heavy duty laundry liquid dete rgent "Lavender" 2500 ml CLP (рідкий засіб для прання), всього 768 шт.;

арт. I PFB1BF2010S6 Soft Heavy duty laundry liquid dete rgent "White Musk" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 576шт.;

арт. 1PFB1BF2026S0 Soft Heavy duty launarv liauid detergent "Olio di Argan " 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 576 шт.;

арт. 1SFBIUT096802 Soft Bleaching Additive Gr. 600 (Добавка для відбілювання), всього 504 шт.;

арт. 1SFBIUT096901 Soft White and Color stain remover 600gr. CLP (Плямовивідник для білих та кольорових речей), всього 1008 шт.;

арт. 1PFBIAG3501S5 Soft Fabric softener "Magic Passion " 50 washes 3000 ml CLP (Пом`якшувач для прання), всього 144 шт.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем разом з митною декларацією від 14.05.2019 №UА100010/2019/331668 подано, зокрема: контракт (код документу 4104); інвойс (код документа 3105); міжнародна товарно-транспортна накладна CMR (код товару 2730); сертифікат походження товарів (7011); сертифікат перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (код товару 7003); документи на перевезення товарів (код товару 2950); платіжне доручення на оплату товарів.

Крім того, представником позивача для підтвердження митної вартості товару направлено лист від 14.05.2019 №009 на адресу Київської міської митниці ДФС України щодо підтвердження митної вартості товару за ВМД від 14.05.2019 №UА100010/2019/331668 разом з документами, які підтверджують митну вартість товару заявлену позивачем у митній декларації від 14.05.2019 №UА100010/2019/331668 на загальну суму 9941,56 Євро: контракт від 06.04.2019 №3, укладений між ТОВ "Марафет Хоум" та "Віосhіmса Spa" (Італія); рахунок фактуру від 10.05.2019 №Е 106; платіжне доручення від 22.04.2019 №1265; довідка від 10.05.2019 №1005-19/1; договір про надання послуг митного брокера від 11.01.2016 №1/2016; електронна митна декларація від 14.05.2019 UA100010/2019/331668; CMR від 10.05.2019 №005348; рахунок фактуру від 10.05.2019 №СФ-77/145; сертифікат перевезення (походження) товарів форми EUR.1.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 14.05.2019 №UA100010/2019/100035/2.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київською міською митницею ДФС прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00691 від 14.05.2019.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митні декларації від 25.01.2019 №UA206010/2019/0511 та від 19.02.2019 № UA100010/2019/318578.

Крім того, проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів.

Під час здійснення Київською міською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна декларація країни відправлення містить данні, що не відповідають даним у документах, наданих під час митного оформлення та додатково не надано на запит митниці, для підтвердження заявленої митної вартості товарів, документи в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 1-8).

Судом зазначалось, що на підтвердження митної вартості товарів позивачем до контролюючого органу подано митну декларацією від 14.05.2019 №UА100010/2019/331668 подано, контракт (код документу 4104); інвойс (код документа 3105); міжнародна товарно-транспортна накладна CMR (код товару 2730); сертифікат походження товарів (7011); сертифікат перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (код товару 7003); документи на перевезення товарів (код товару 2950); платіжне доручення на оплату товарів. Листом від 14.05.2019 №009 на адресу Київської міської митниці ДФС України направлено документи на підтвердження митної вартості товару за ВМД від 14.05.2019 №UА100010/2019/331668: контракт від 06.04.2019 №3, укладений між ТОВ "Марафет Хоум" та "Віосhіmса Spa" (Італія); рахунок фактуру від 10.05.2019 №Е 106; платіжне доручення від 22.04.2019 №1265; довідка від 10.05.2019 №1005-19/1; договір про надання послуг митного брокера від 11.01.2016 №1/2016; електронна митна декларація від 14.05.2019 UA100010/2019/331668; CMR від 10.05.2019 №005348; рахунок фактуру від 10.05.2019 №СФ-77/145; сертифікат перевезення (походження) товарів форми EUR.1.

За змістом статті 53 Митного кодексу України в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи <…> (частина третя); у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) документи згідно з переліком <…> (частина четверта); забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята).

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митні органи уповноважені здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в передбаченому наведеними нормами порядку, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний (пункти 1, 2 частини першої); основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя).

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №804/4365/16 висловив правову позиція, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як убачається і змісту спірних рішення про коригування митної вартості товарів судом, відповідач лише зазначив про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах без зазначення конкретного переліку документів.

Як вбачається з матеріалів судової справи, для здійснення митного оформлення поставлених товарів подано митну декларацію, в якій зазначено вартість товарів на загальну суму 9941,56 Євро, розрахованої з урахуванням вартості товарів та вартості перевезення до державного кордону України за курсом НБУ станом на дату подання митної декларації, який склав 29,364311 грн. за 1 Євро.

Представником позивача надано документи, які підтверджують митну вартість товару за першим методом - за ціною договору: контракт від 06.04.2019 №3, укладений між ТОВ "Марафет Хоум" та "Віосhіmіса Spa" (Італія); рахунок фактуру від 10.05.2019 №Е 106; платіжне доручення від 22.04.2019 №1265; довідка від 10.05.2019 №1005-19/1; договір про надання послуг митного брокера №1/2016 від 11.01.2016; Електронна митна декларація від 14.05.2019 UA100010/2019/331668; CMR від 10.05.2019 №005348; рахунок фактуру від 10.05.2019 №СФ-77/145; сертифікат перевезення (походження) товарів форми EUR.1. Також додано платіжне доручення від 23.04.2019 №1265 на суму 9941,56 Євро про оплату за товару згідно Контракту №3.

За висновком суду, наведені документи містять відомості щодо заявленої митної вартості, не мають розбіжностей для цілей визначення митної вартості товарів.

За твердженням відповідача не доведено позивачем витрат на транспортування, то слід зазначати, що згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд зауважує, що зазначені супутні витрати продавця не є складовими митної вартості в розумінні частини десятої статті 58 Митного кодексу України, оскільки такі витрати включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому не впливають на числові значення митної вартості товарів. На думку суду, відсутність окремо в рахунку (інвойсі) складових витрат на супутні послуги, які згідно з умовами поставки включені до ціни товару не є достатнім доводом для висновку про необґрунтованість задекларованої митної вартості товарів.

У поданій позивачем митній декларації вказано умови поставки за правилами EXW, що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Відповідно до графи 20 митної декларації від 14.05.2019 №UA №100010/2019/331668 умовою постачання зазначено EXW - IT Zola Predosa.

Згідно з положеннями Інкотермс-2010, при умовах поставки EXW витрати на доставку на навантаження товару несе покупець товару.

Судом вказувалось, що одночасно з митною декларацією №UA №100010/2019/331668 від 14.05.2019 позивачем подано автотранспортну накладну CMR №005348, у якій перевізником товару зазначено ПП ОСОБА_1 та довідку ПП "Транс-Ліль" про транспортні витрати від 10.05.2019 на загальну суму 70571,00 грн., у тому числі на транспортування за маршрутом 40069 Zola Predosa, Bologna, Italy - п/п Чоп у сумі 45000,00 грн.

На думку суду, позивач усунув вказану розбіжність шляхом подання митному органу договору-доручення від 16.10.2018 №1610/18 на транспортно-експедиторське обслуговування, заяву на перевезення вантажу від 03.05.2019 №145 та Рахунок на сплату автотранспортних послуг від 10.05.2019 № СФ-77/145.

Згідно з договором-доручення від 16.10.2018 №1610/18 ТОВ "Марафет Хоум" замовило у ПП "Транс-Ліль" виконання доручень щодо забезпечення автомобільного перевезення вантажів в міжнародному та регіональному сполученнях.

Відповідно до умов договору замовник діє від власного імені, а експедитор (Виконавець) діє від власного імені або за дорученням організацій, з якими він має прямі договори і за рахунок замовника (пункту 1.1.), експедитор-виконавець повинен доставити ввірений замовником вантаж у вказаний пункт призначення в установлені строки, та здати його уповноваженій особі в цілісності, згідно товарно-транспортній накладній та переданим на місці завантаження та митного оформлення документам (пункт 4.2).

За приписами статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 №1955-IV (зі змінами) до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Згідно з заявкою на перевезення вантажу від 03.05.2019 №145 погоджено: дата завантаження вантажу - 10.05.2019; адреса завантаження - Via Roma 49, 40069 Zola Predosa, Bologna, Italy; адреса вивантаження - АДРЕСА_1 ; найменування вантажа: Biochimica, побутова хімія - засоби для прання; ставка (ціна фрахта) - 2400 Євро по курсу НБУ на день завантаження; автомобіль, яким буде здійснюватись перевезення - Scania НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; водій - ОСОБА_2 .

Вказані в автотранспортній накладній CMR №005348 умови перевезення відповідають заявці на перевезення вантажу від 03.05.2019, у тому числі в якості автомобіля, яким здійснюється перевезення вказано НОМЕР_1/НОМЕР_2 .

З огляду на зміст вказаних документів та, передбачені у договорі від 16.10.2018 № 1610/18 обов`язок ПП "Транс-Ліль" забезпечити належну організацію перевезень й право ПП "Транс-Ліль" залучати третіх осіб для здійснення перевезень, логічним є висновок про те, що фактично перевезення вантажу здійснювалось ПП "Транс-Ліль" із залученням третьої особи ПП ОСОБА_1 .

При цьому, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що позивачем занижено вартість транспортування з метою ухилення від сплати митних платежів у належному обсязі.

Посилання відповідача на вимоги про надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, наведені в наказі Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, суд вважає безпідставними, адже сукупністю наданих позивачем документів підтверджуються транспортні витрати позивача.

Проаналізувавши надані під час митного оформлення платіжні документи у сукупності із іншими поданими документами, суд дійшов висновку, що такі документи відповідають умовам решти документів і не містять розбіжностей з іншими документами, поданими разом з митною декларацією, наведені у них дані не викликають обґрунтованих сумнівів в їх достовірності.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 справа №809/1884/16, за якою положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем вимог Митного кодексу України при визначенні митної вартості товару.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, митна вартість визначається за резервним методом у відповідності до статті 64 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів.

За змістом оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, відповідач використав резервний метод.

Обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, контролюючим органом на підставі Джерел інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, митну вартість товару скориговано до рівня 20280,91 Євро.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

До того ж, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару, та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Вищевикладене, а також та обставина, що відповідачем наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом не доведено, як і не доведено того, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товарів та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №100010/2019/100035/2.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару, за заявленою у митній декларації від 14.05.2019 №UA №100010/2019/331668 митною вартістю.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною договору.

При цьому повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене.

Крім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Про невідповідність рішень про коригування митної вартості товарів вимогам законодавства з цієї підстави, що митницею у спірних рішеннях не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, зазначено в постановах Верховного Суду від 31.01.2018 справа №813/7272/13-а, від 02.03.2018 справа №804/2997/17.

Наведене свідчить про суперечливість та необґрунтованість висновків відповідача щодо митної вартості товарів, а також про протиправність та необхідність скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №100010/2019/100035/2.

Разом з цим, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Київської міської митниці Державної фіскальної служби щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №100010/2019/100035/2, а також про зобов`язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби визнати заявлену ТОВ "Марафет Хоум" митну вартість товарів: у розмірі 9941,56 Євро, зазначену в Митній декларації від 14.05.2019 №UA №100010/2019/331668.

Дії контролюючого органу щодо застосування того чи іншого методу митної вартості товару в розумінні вимог Митного кодексу України належить до повноваженнями посадових осіб такого контролюючого органу під час митного оформлення товарів. Вказані дії отримують юридичне значення для позивача виключно у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, однак самі по собі не впливають на права та обов`язки позивача.

Митний кодекс України передбачає процедуру прийняття митної декларації, зокрема, частина дванадцята статті 264 Митного кодексу України визначає, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно за частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Після скасування спірних рішень процедура прийняття митної декларації та митного контролю є незавершеною, бо відповідне рішення органом не прийняте. Тому, митний орган зобов`язаний самостійно завершити вказані процедури шляхом прийняття рішення за результатами розгляду декларації.

Відтак наведені позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому суд ураховує, що протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості є належним та достатнім способом захисту інтересів товариства в спірних відносинах.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (платіжне доручення від 20.05.2019 №1279).

Оскільки, позов задоволено частково щодо однієї вимоги немайнового характеру, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №100010/2019/100035/2.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Київської міської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" ( ідентифікаційний код 40148778, місцезнаходження особи: 04119, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 5, офіс 301).

Відповідач - Київська міська митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження особи: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А ).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець