Рішення № 95170908, 26.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 р. Справа№200/11202/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

1 грудня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи на ПрАТ "Азовзагальмаш", починаючи з 01 червня 2015 року по 10 липня 2017 року; про зобов`язання здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням до страхового стажу період роботи з 01 червня 2015 року по 10 липня 2017 року включно і нарахованої за цей період заробітної плати, починаючи з 01 червня 2015 року; про зобов`язання сплатити різницю між пенсією після перерахунку (з урахуванням страхового стажу за період з 01 червня 2015 року по 10 липня 2017 року і нарахованої заробітної плати за цей період) та фактично сплаченої пенсії, починаючи з 01 червня 2015 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що період роботи позивача з 01 червня 2015 року по 10 липня 2017 року не зараховано до страхового стажу, у зв`язку із несплатою підприємством єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивач вважає, що оскільки обов`язок щодо сплати страхових внесків законом покладено на роботодавця, тому наявність заборгованості по їх сплаті не може слугувати підставою, що обмежує реалізацію працівником права на отримання пенсії в належному розмірі.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що спірний період роботи позивача не зараховано до страхового стажу роботи через відсутність сплати єдиного соціального внеску підприємством ПАТ «Азовзагальмаш», що передбачено положеннями статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач вважає, що в разі задоволення позовних вимог в частині зобов`язання перерахувати та виплати пенсію буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою від 4 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року повторно витребувано у відповідача докази по справі, вирішено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 28 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 25 лютого 2021 року.

У судове засідання 25 лютого 2021 року представники сторін не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 8 січня 2002 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області.

Позивач перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, що не є спірним між сторонами.

Так, у 2009 році ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, що підтверджується протоколом про призначення пенсії від 25 серпня 2009 року.

Згідно із записами трудової книжки позивача, після призначення пенсії, зокрема з 4 травня 2015 року по 10 липня 2017 року ОСОБА_1 працювала у ПрАТ «Азовзагальмаш» (запис №25 -28).

Листом від 7 жовтня 2020 року Пенсійний фонд України повідомив позивача, що страховий стаж за період перебування у трудових відносинах із Приватним Акціонерним товариством «Азовзагальмаш» з липня 2015 року по липень 2017 року не враховано до страхового стажу, у зв`язку із несплатою страхових внесків страхувальником (а.с. 10).

Не погодившись із не зарахуванням до страхового стажу періоду роботи за який підприємством-страхувальником не сплачено страхові внески, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Суд зазначає, що робота ОСОБА_1 на підприємстві ПрАТ "Азовзагальмаш" у спірний період (з липня 2015 року по липень 2017 року) підтверджується записом у трудовій книжці позивача та не є спірним між сторонами.

Проте такий період не зараховано до стажу роботи позивача у зв`язку з не сплатою страхових внесків.

Так, згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) страхувальником (код 13504334) ПрАТ "АЗОВЗАГАЛЬМАШ" з липня 2015 року по липень 2017 року заробітна плата нараховувалася, проте страхові внески не сплачено (а.с. 46-47).

Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

Стосовно тверджень відповідача щодо дискреційних повноважень пенсійного органу щодо перерахунку та виплати пенсії суд зазначає наступне.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з липня 2015 року по липень 2017 року у Приватному акціонерному товаристві "АЗОВЗАГАЛЬМАШ" та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за вказаний період та заробітної плати.

При цьому стосовно позовних вимог в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії починаючи з 1 червня 2015 року суд зазначає наступне.

Порядок проведення перерахунку пенсій особам, які після призначення (перерахунку) пенсій продовжують працювати, встановлено частиною четвертою ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії проводиться за наявності у пенсіонера не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У цьому випадку враховується заробітна плата (дохід), з якої обчислена пенсія або за бажанням пенсіонера враховуєтеся заробіток за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. В будь-якому разі заробітна плата визначатиметься із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років), за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Пенсія перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Починаючи з 2018 року органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, на найбільш вигідних умовах.

Таке право мають ті, пенсіонери, які продовжували працювати та мають не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Також, мають право на перерахунок пенсіонери, які продовжували працювати і мають менш як 24 місяці страхового стажу та після призначення (попереднього перерахунку) пенсії минуло два роки з дня звернення.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 згідно з вимогами частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу певного періоду роботи визнана протиправною, а задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 840,80 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 4 травня 2015 року по 10 липня 2017 року у Приватному акціонерному товаристві "АЗОВЗАГАЛЬМАШ".

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б.27-а, код ЄДРПОУ 42171861) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 4 травня 2015 року по 10 липня 2017 року у Приватному акціонерному товаристві "АЗОВЗАГАЛЬМАШ" і з урахуванням нарахованої заробітної плати за цей період, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та здійснити виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у 840,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв