Ухвала суду № 95170484, 26.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

26 лютого 2021 р. справа № 120/8030/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в

В проваджені Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши предмет та підстави заявленого позову, суд вважає за необхідне, із власної ініціативи, вирішити питання щодо наявності підстав для зупинення провадження в цій справі.

Зі змісту позовної заяви слідує, що посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з АТ "ОТП Банк" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відносно ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт та прийнято оскаржувані податкові повідомлення – рішення.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки №2210 від 17.05.2018 року, позивачем допущено порушення вимог п. п. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, що полягало у не визначенні та несплаті податку на доходи фізичних осіб у сумі 170279,94 грн. Крім того, позивачем допущено порушення вимог п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, занижено суму військового збору на 14190 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства обґрунтовано тим, що позивачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) АТ "ОТП Банк" боргу у сумі 945999,63 грн. та не сплачено з такого доходу податок на доходи фізичних осіб та військового збору за 2016 рік.

В той же час, представник позивача, посилаючись на пункт 8 підрозділу І Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, вважає, що до розрахунку загального місячного (річного оподаткованого доходу не повинна бути включенна курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподаткованого доходу у національній валюті України в еквіваленті суми прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Разом з тим, представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 сплатила банку суму більшу ніж розмір основного боргу обрахованого за курсом НБУ станом на 01.01.2014 року та їй прощено основний борг у сумі, що менша ніж різниця між еквівалентом розміру основного боргу за кредитом у іноземній валюті по курсу НБУ станом на дату зміни валюти та сумою такого боргу, визначеною за курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року, а тому, вважає, що прощена сума боргу неправомірно ідентифікована контролюючим органом як додаткове благо.

Отже, ключовим питанням, яке потребує вирішення у даній справі, є правомірність віднесення податковим органом суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу позивача як додаткового блага на підставі абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 25.05.2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №826/954/17.

Предметом розгляду даної справи, є правомірність віднесення податковим органом суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу позивача як додаткового блага на підставі абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Отже, дана адміністративна справа має аналогічний предмет доказування у справі, що перебуває на розгляді у Верховного Суду, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одним й тими ж нормами права.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 236 КАС України встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини у п. 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” (Заява № 4909/04), зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року)

Тому, обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Додаткової ваги щодо необхідності зупинення цієї справи до вирішення Верховним Судом справи №826/954/17 є та обставина, що в справі №826/954/17 Верховний Суд аналізуючи судову практику Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за подібних обставин, зауважив на наявність виключної правової проблеми щодо неоднакового підходу застосування пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема, при вирішенні питання: за наявності яких умов (настання яких юридичних фактів) відбувається зміна валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню у разі прощення (анулювання) кредитором боргу позичальникові (як-от, самостійне визначення податковим органом суми отриманого доходу у національній валюті шляхом застосування гривневого еквіваленту (постанова КАС ВС від 21 травня 2019 року у справі №1940/1610/18); підписання між кредитором та позичальником додаткового договору про повернення кредиту в національній валюті (постанова КАС ВС від 18 січня 2021 року (справа №120/935/19-а), чи інші умови).

Отже, з урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Верховного Суду у справі №826/954/17, може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі №120/8030/20-а до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №826/954/17.

Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Зупинити провадження у справі №120/8030/20-а до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №826/954/17.

Зобов`язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович