Рішення № 95170417, 15.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2021 р. Справа № 120/4356/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Черпітяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0233505-5705-0202 від 19.05.2020, яким йому нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 32671,64 грн. Позивач зазначає, що належний йому об`єкт нерухомості "Житловий будинок індивідуального житлового фонду з вбудованим магазином А" в частині вбудованого магазину загальною площею 704,5 кв. м., є об`єктом нежитлової нерухомості, а тому підпункт "г" пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України до вказаного нерухомого майна не застосовується. А відтак, вважає, що при прийнятті вказаного рішення ГУ ДПС у Вінницькій області не правильно застосувало норми ст. 266 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим неправомірно нарахувало податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою суду від 31.08.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.09.2020. Крім того, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті спору.

22.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.

Згідно підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

За приписами п.п. "ґ" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ГЖ України), а базою оподаткування - загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2019 № 175593820 житловий будинок позивача загальною площею 919,2 кв. м., житловою площею 39 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , з магазином, в цілому є об`єктом житлової нерухомості.

Отже, об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік є вказаний житловий будинок в цілому, а базою оподаткування - загальна площа такого об`єкта, у даному випадку 919,2 кв.м.

З огляду на викладене, податковий орган при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв правомірно, а отже просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.09.2020 задоволено заяву позивача про відкладення розгляду справі. Відкладено розгляд справи на 28.10.2020.

Ухвалою суду від 28.10.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2020.

24.11.2020 судове засідання знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці. Наступне судове засідання вирішено здійснювати 26.01.2021.

Ухвалою суду від 26.01.2021 заяви позивача та представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, наступне судове засідання вирішено проводити 15.02.2021.

У судовому засіданні 15.02.2021 представник відповідача щодо задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Разом з тим, позивачем 28.10.2020 (вх. №34272) та 26.01.2021 (вх. №3741) подано до суду заяви, в яких він просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з чим розгляд справи вирішено здійснювати без участі позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 01.04.2013, Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2019 № 175593820 позивачеві на праві власності належить житловий будинок, житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв. м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. 1 Травня, 8.

За допомогою програмного забезпечення АІС "Податковий блок", системи "Облік платежів" режиму "Плата за нерухомість" в автоматичному режимі контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0233505-5705-0202 від 19.05.2020, яким позивачеві визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у сумі 32671,64 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

01.01.2015 набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України, введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування, відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стали об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України).

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. "в" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Відповідно до п.п. "г" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Підпунктом 266.7.1-1 ПК України за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до рішення Бершадської міської ради від 26.06.2018 №307 ставка податку у 2019 році для об`єктів житлової нерухомості становить 0,2 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).

ГУ ДПС у Вінницькій області визначено позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у сумі 32671,64 грн. (919,2 м.кв.* 8,34 (4173 мінімальна заробітна плата встановлена законом на 1 січня 2019 року) * 0,2%) + 25000 грн. (збільшення податку згідно п.п.266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України) = 32671,64 грн.

Відтак, оскільки у власності позивача перебуває житловий будинок загальною площею 919,2 кв.м. контролюючим органом визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 32671,64 грн. із застосуванням відповідної ставки податку, що відповідає вимогам податкового законодавства.

Доводи позивача що приміщення магазину, розміщене в житловому будинку, є об`єктом нежитлової нерухомості, суд відхиляє, з огляду на таке.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п.14.1. ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості, до яких позивач відніс решту площі свого будинку будівлі, приміщення що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду поділяються на такі типи: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Як встановлено, за позивачем зареєстрований житловий будинок, житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв. м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. 1 Травня, 8.

Суд звертає увагу, що згідно з даними з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2019 № 175593820 житловий будинок з магазином в цілому є об`єктом житлової нерухомості.

Отже, виходячи з наведеного, оскільки позивачеві належить житловий будинок з вбудованим магазином, який в цілому є об`єктом житлової нерухомості загальною площею 919,2 кв. м., то контролюючим органом правомірно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 32671,64 грн.

Крім того, суд зауважує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкту оподаткування. Виходячи з того, що у власності позивача наявна також інша житлова нерухомість, відповідачем було обраховано базу оподаткування виходячи з загальної площі об"єктів житлової нерухомості зі зменшенням бази оподаткування на 120 кв. м., що підтверджується розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік по об"єктах оподаткування, що належать ОСОБА_1 ( а.с. 58 - 60 ).

Також суд зауважує, що питання віднесення належного позивачу житлового будинку з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв. м. в цілому до об`єкту житлової нерухомості та правомірності визначення такої бази оподаткування вже було предметом розгляду в адміністративній справі № 120/2594/19-а, де суд рішенням від 31.10.2019 року визнав дії та рішення податкового органу правомірними. Зазначене рішення залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій та прийнятого рішення, отже суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення слід відмовити.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Рішення у повному обсязі виготовлено 24.02.2021.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна