Рішення № 95169285, 16.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2021Справа № 910/12732/20за позовом Малого приватного підприємства "ДЖО"

до відповідачів: 1. Головного управління Національної поліції у місті Києві

2. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

3. Головного управління Державної казначейської служби

України у місті Києві

про стягнення 3 333 857,84 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Малого приватного підприємства "Джо" до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про відшкодування шкоди у розмір 3 333 857,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.09.2020.

18.09.2020 через відділ діловодства суду від Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 3 заперечує проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість, безпідставність та недоведеність позовних вимог.

18.09.2020 через відділ діловодства суду від ГУНП у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 заперечував проти задоволення позову з огляду на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.

Ухвалою суду від 22.09.2020 відкладено підготовче засідання на 20.10.2020.

Протокольною ухвалою суду від 20.10.2020 відкладено підготовче засідання на 11.11.2020.

Ухвалою суду від 11.11.2020 частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано докази, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 02.12.2020.

Протокольною ухвалою суду від 02.12.2020 відкладено підготовче засідання на 23.12.2020.

Протокольною ухвали суду від 23.12.2020 відкладено підготовче засідання на 27.01.2021.

Протокольною ухвалою суду від 27.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2021.

У судовому засіданні 16.02.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги та просив задовольнити позов та представника відповідача 2, який заперечував проти задоволення позову.

Представники відповідачів 1 та 3 у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, про місце, дату та час судового розгляду були належним чином повідомлені.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників позивача та відповідача 2, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 16.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 у справі №910/11564/15 позов задоволено повністю, зобов`язано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконати платіжне доручення №18 від 18.05.2015, подане МПП "Джо" та перерахувати грошові кошти в сумі 3 208 378 грн; стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь МПП "Джо" витрати по сплаті судового збору.

30.06.2015 на виконання рішення видано відповідні накази Господарського суду міста Києва №910/11564/15.

31.07.2015 відділом примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято наказ №910/11564/15 від 30.06.2015 та передано зазначений наказ на виконання державному виконавцю.

Постановою про відкриття виконавчого провадження №48304119 від 05.08.2015, відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 30.06.2015, встановлено боржнику 7-денний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання наказу суду.

Супровідним листом за вих. №1/183 від 05.08.2015 зазначену постанову надіслано сторонам виконавчого провадження.

11.08.2015 представником МПП "Джо" подано до державної виконавчої служби клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

12.08.2015 представником МПП "Джо" подано до державної виконавчої служби клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та надання інформації про хід виконання виконавчого провадження.

26.08.2015 виконавчою службою отримано лист стягувача у виконавчому провадження, у якому МПП "Джо" зазначає, що вимога за наказом №910/11564/15 від 30.06.2015 є вимогою майнового характеру.

31.08.2015 виконавчою службою направлено ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" вимогу державного виконавця у виконавчому провадженні №48304119 про надання інформації стосовно виконання рішення суду. Окрім того, зазначеною вимогою повідомлено боржника, що у разі невиконання рішення суду та даної вимоги у встановлений строк, керівник або відповідальна особа боржника має подати пояснення з приводу невиконання рішення суду із зазначенням причин невиконання.

05.09.2015 МПП "Джо" подало скаргу на ім`я начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві відносно проведення виконавчих дій.

20.11.2015 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №48304119, у якій встановлено, що рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 введено тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Вимогами п. 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що впровадження тимчасової адміністрації банку боржника обумовлює обов`язкове зупинення виконавчого провадження. У відповідності до п. 4 ст. 39 закону, протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Зазначеною поставою зупинено виконавче провадження до закінчення строку дії зазначених обставин.

22.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48304119, якою встановлено, що відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 №230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатору банку". У відповідності до вимог п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у випадку прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчий документ підлягає направленню до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначено постановою постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу №910/11564/15 від 30.06.2015.

Як вбачається із долученої позивачем копії довідки за вих. №1043 від 21.04.2016, станом на 21.04.2016 у реєстрі акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" міститься інформація про включення кредиторської вимоги МПП "Джо" (код ЄДРПОУ - 22793952) на загальну суму 3 229 498,99 грн до сьомої черги вимог кредиторів.

Як зазначає позивач, з метою захисту прав та інтересів позивача, останнім 25.05.2018 було укладено трудовий договір із громадянином ОСОБА_1 та прийнято його на посаду юриста.

14.06.2018 представником МПП "Джо" подано до Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві заяву про злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України, під час здійснення виконавчого провадження №48304119 з виконання рішення суду від 09.06.2015 у справі №910/11564/15 за наказом Господарського суду міста Києва від 30.06.2015.

Як вбачається із листа Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві №2479/125/55-2018 від 06.07.2018, матеріали звернення директора МПП "Джо" були направлені до УЗЕ у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Копія зазначеного листа була направлена директору МПП "Джо".

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі №760/19120/18 ухвалено скаргу МПП "Джо" на бездіяльність уповноважених посадових осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей до ЄРДР задовольнити, зобов`язано внести відомості до ЄРДР

У відповідь на клопотання МПП "Джо" від 22.08.2018 та 23.08.2018, Солом`янське управління поліції ГУНП у м. Києві листом №К-5244/125/5-2018 від 14.09.2018 повідомило позивача, що 17.07.2018 до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з УЗЕ у м. Києві ДЗЕ НПУ були повернуті матеріали за зверненням директора МПП "Джо" та зареєстровано у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №56282 від 18.07.2018. Матеріали звернення були направлені до СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві для розгляду. Відповідно до резолюції керівництва слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення не встановлено, підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР немає.

З долучених до матеріалів справи копій листів слідчого Солом`янського УП ГУНП у м. Києві за вих. №К-6742/125/55-18 від 16.11.2018, №К-6743/125/55-18 від 16.11.2018, №К-6638/125/55-18 від 16.11.2018, №К6745/125/55-18 від 16.11.2018, №К-6744/125/55-18 від 16.11.2018, слідчий у відповідь на клопотання позивача повідомив, що відомості за зверненням внесені до ЄРДР за №12018100090012300.

19.01.2019 позивач звернувся до СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві із клопотання про повідомлення щодо здійснених процесуальних дій у кримінальному провадженні та направлення повідомлення про місце та дату вчинення процесуальних дій.

Листом №К-448/125/55-2019 від 12.02.2019 слідчий повідомив, що досудове розслідування триває.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2019 у справі №760/31062/18 ухвалено скаргу МПП "Джо" задовольнити, зобов`язано уповноважених службових осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні розглянути подане представником МПП "Джо" клопотання про виконання процесуальних дій від 22.08.2018, 23.08.2018.

Окрім того 15.04.2019 представником МПП "Джо" подано скаргу до Київської місцевої прокуратури №9 щодо надання слідчим обов`язкових до виконання вказівок щодо визначених строків виконання погоджених слідчих та інших процесуальних дій.

У відповідь на скаргу, листом №1044-19 від 22.04.2019 прокуратурою повідомлено, що скаргу розглянуто, прокурором надано вказівки процесуальному керівнику про проведення слідчих дій. Повідомлено, що досудове розслідування ще триває.

10.04.2019 МПП "Джо" подало скаргу до начальника слідчого управління ГУНП у м. Києві щодо здійснення перевірки кримінальних проваджень №12018100090012300 та №12018100090012696, перевірки службової діяльності слідчих у кримінальних провадженнях, перевірки поштової кореспонденції на предмет вчасної реєстрації кореспонденції потерпілого.

За результатом розгляду скарги, заступником начальника Слідчого управління ГУНП у м. Києві повідомлено у листі №10994/125/29/1-19 від 21.05.2019, що повідомити детальні відомості досудового розслідування не можливо відповідно до закону, з питань, що стосуються досудового розслідування потерпілий може дізнатися інформацію у начальника слідчого відділу, який здійснює досудове розслідування.

20.04.2019 позивач направив начальнику департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Ковалю Є.В. заяву про злочинні дії та бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12018100090012300 №12018100090012696.

Листом №1325/42-10/01-2019 від 08.05.2019 Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України повідомив позивача, що скарга перенаправлена до Керівництва слідчого управління ГУНП у м. Києві.

Листом №11629/125/23/1-19 від 28.05.2019 Слідче управління ГУНП у м. Києві у відповідь за результатами розгляду звернення від 20.04.2019, повідомило наступне: досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях триває, керівництвом по вказаним кримінальним провадженням надано відповідні вказівки.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.07.2019 у справі №760/2948/19 клопотання представника потерпілого МПП "Джо" про встановлення процесуального строку для проведення процесуальних дій задоволено, встановлено слідчому Солом`янського УП ГУНП в м. Києві в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12018100090012300 від 25.10.2018, строк тривалістю 14 (чотирнадцять) днів для проведення процесуальних дій зазначених у клопотаннях представника потерпілого МПП "Джо".

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі №760/8490/19 відмовлено у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, в рамках кримінального провадження №12018100090012300.

Постановою про закриття кримінального провадження від 25.10.2019 встановлено, що в ході проведення досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, складу кримінального правопорушення не встановлено, ознаки, які б свідчили про вчинення злочину відсутні, у зв`язку з наведеним постановлено закрити кримінальне провадження №12018100090012300.

Листом №1044-19 від 02.12.2019 представника позивача повідомлено, що за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018100090012300 було винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Доказів, що підтверджують оскарження зазначено постанови матеріали справи не містять.

Як зазначає позивач, внаслідок незаконних (протиправних) рішень, дій та бездіяльності ГУНП у місті Києві та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивачу завдано прямі збитки у формі майнової шкоди у розмірі 3 333 857,84 грн, з яких 3 229 498,99 грн - кошти, що обліковуються у сьомій черзі до сплати ліквідаційною комісією банку-боржника та 104 358,85 грн - кошти, витрачені у тримання посади юриста на підприємстві.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Нормами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини.

До того ж, довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 по справі №916/336/17.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 Цивільного кодексу України відповідно.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Дії (бездіяльність) органів державної влади, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (ст. 11 Цивільного кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

У випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.

Як встановлено судом, спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням наказу Господарського суду міста Києва №910/11564/15 від 30.06.2015, який видано на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015.

Позивач під заподіяною йому шкодою вказує суму грошових коштів, які мали б бути перераховані боржником у виконавчому провадження за вказаним наказом та витрати на оплату заробітної плати юриста, сплату податків та зборів, які понесені позивачем внаслідок утримання посади юриста.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи наявна копія довідки за вих. №1043 від 21.04.2016, в якій зазначено, що станом на 21.04.2016 у реєстрі акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" міститься інформація про включення кредиторської вимоги МПП "Джо" (код ЄДРПОУ - 22793952) на загальну суму 3 229 498,99 грн до сьомої черги вимог кредиторів.

Зважаючи на те, що заявлена позивачем сума у розмірі 3 229 498,99 грн включена до реєстру кредиторських вимог банку-боржника, вказана сума не може вважатися майновою шкодою або збитками в розумінні статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що ця сума підлягає виплаті позивачу в порядку ліквідаційної процедури, законних підстав вважати, що вказана сума не буде виплачена позивача немає. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження погашення зазначених вимог боржником через відсутність майна.

Щодо витрат на утримання посади юриста, суд зазначає, що вказані витрати дійсно підпадають під витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З урахуванням положень пункту 10 частини 2 статті 16, статей 21, 1173 та 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними. Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Доказі на підтвердження того, що дії органів виконавчої влади оскаржувалися матеріали справи не містять.

Більш того, постанова про закриття виконавчого провадження не оскаржувалася і на сьогодні є чинною.

Таким чином, суд дійшов висновку що у діях виконавчої служби та національної поліції відсутня вина у заподіянні шкоди юридичній особі. Позивачем пред`явлено позов за відсутності та недоведеності такої обов`язкової підстави для відповідальності, а саме протиправність дій особи у заподіянні шкоди майну позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивачем всупереч наведеному вище не доведено належними, допустимими та достатніми доказами відповідно до статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях (бездіяльності) вказаних осіб, необхідних для відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування в порядку ст. 1173 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження неправомірності рішення, дій або бездіяльності органу державної влади, які мають преюдиційне значення для справи.

За таких обставин, суд не вважає доведеним вину органів державної влади та факт понесення позивачем матеріальної шкоди в розмірі, заявленому до стягнення.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на підставі викладеного вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Малого приватного підприємства "ДЖО" до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення 3 333 857,84 грн у справі №910/12732/20 - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.02.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна