Рішення № 95166893, 23.02.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/315/21

Провадження № 2-а/345/9/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2021 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Сухарник І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання (письмове провадження) матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови Івано-Франківської митниці ДФС від 17.01.2019 у справі по порушення митних правил № 6/20600/19, суд -

встановив:

що позивач звернувся із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що 11.01.2021 дізнався про накладення арешту на грошові кошті, які містяться на його банківському рахунку. 12.01.2021 позивач, ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № ВП 58429774, яке відкрито на підставі постанови у справі про порушення митних правил № 6/20600/19 від 17.01.2019, - внаслідок чого на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 229748,64 грн. У оскаржуваній постанові зазначено, що 30.12.2016, ОСОБА_1 , через Львівську митницю було ввезено на територію України, автомобіль, марки «Renault Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 . При оформленні перевезення даного транспортного засобу через митний кордон України, 05.01.2017, позивачем на митниці було подано митну декларацію та відповідні документи, яка була прийнята Івано-Франківською митницею ДФС та зареєстрована за № 206050001/2017/400054. Одночасно, з декларацією, позивачем митниці було надано facture-danovy doklad НОМЕР_2 від 28.12.2016 у якій було зазначено, що продавцем товару являється АДРЕСА_1 покупцем ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), АДРЕСА_2 , а вартість товару складає 109000 чеських крон. Із відповіді Головного митного управління Чехії № 9193-7/2018-900000-073 від 20.06.2018 та наданих документів: остаточного відділення митниці в м. Прага від 17.05.2018 № 103166/2018-510000-5, фактури-податкового документа 1002165378 від 28.12.2016 та договору купівлі-продажу № STK031610174 від 28.12.2016, митної декларації митних органів Чеської Республіки MRN16CZ6100002HKZEUV7 від 28.12.2016, що покупцем товару автомобіля «Renault Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 , є – ОСОБА_3 , - а ОСОБА_1 шляхом заявлення у митній декларації № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017 неправдивих відомостей щодо вартості переміщеного через митний кордон автомобіля. Однак, із оскаржуваної постанови слідує, що протокол про порушення митних правил відповідно до цієї постанови не складався і також, те, що він, як порушник був повідомленим про розгляд справи, згідно листа від 04.01.2019 № 34/10/09-70-2030. Проте, ним не було отримано ні протоколу, ні оспорюваної постанови, і доказів про направлення таких матеріали ВП № 58429774 не містять. Згідно протоколу від 24.09.2018 про порушення митних правил № 277/20600/18 були встановлені обставини, викладені в оскаржуваній постанові про порушення митних правил № 6/20600/19 від 17.01.2019, а його дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України, а справу направлено до суду. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.12.2018 у справі № 344/17188/18, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.11.2018 відносно нього скасовано, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, згідно ч. 2 ст. 467 МК України, правопорушення, яке йому інкримінують митні органи не є триваючим, а закінченим у момент подання митної декларації при оформленні купівлі автомобіля на митниці, що ним і було вчинено, і накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення в межах відповідальності вказаної статті закону може відбутися не пізніше шести місяців з дня його виявлення. У зв`язку із ліквідацією Івано-Франківської митниці ДФС та утворенням Галицької митниці Дермитслужби, позов пред`являється до її правонаступника. З наведених аргументів, вважаючи оскаржувану постанову незаконною,позивач просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 6/20600/19 від 17.01.2019 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів 229748,64 грн. Оскільки, про оскаржувану постанову митниці він дізнався лише 11.01.2021 із постанови виконавчої служби про накладення арешту на його рахунки, тому просив поновити строк на оскарження даної постанови.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Представником Галицької митниці Держмитслужби – Гребеняк Р.Б. подано відзив на позов в якому сторона відповідача вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Зокрема, сторона відповідача вважає, що адміністративне стягнення за ст. 485 МК України, може бути накладено не пізніше шести місяців з дня його виявлення. А днем виявлення, із системного аналізу норм МК України, слідує, що моментом виявлення інформації про факт ухилення від сплати митних платежів, є – отримання Івано-Франківською митницею ДФС листа від ДФС України № 22159/7/99-99-19-02-02-17 від 20.07.2018 з якої вбачається, що ОСОБА_1 вніс неправдиві відомості щодо вартості придбаного автомобіля марки «Renault Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 , дійсна вартість якого становить 154000,00 чеських крон, а не 109000,00 грн., так як останнім було зазначено у митних документах. Також, твердження позивача про подвійну відповідальність за одне й те ж саме правопорушення, не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки, останній притягався за ч. 1 ст. 483 МК України, однак рішенням суду останній не був притягнутий за скоєне за спливом троків притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 467 МК України. Також, твердження позивача про те, що він не отримав оскаржуваної постанови, розцінюються, як уникнення від відповідальності та ввести суд в оману, позаяк вказану постанову позивач отримав 19.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 76010032330634, яка була надіслана на адресу позивача рекомендованим листом від 17.01.2019 № 107/10/09-70-20-35. Окрім того, не заслуговують посилання позивача на факт оформлення митних документів брокером, а не ним, оскільки, чинне законодавство не передбачає відповідальності митного брокера за достовірність відомостей поданих у митних документах при оформленні купівлі-продажу товару на митниці.

З викладених підстав, сторона відповідача вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, тому просить відмовити у даному позові у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив у якому заперечив викладені у відзиві на позов обставини. Зокрема, вважає, що зміни щодо строку накладення адміністративного стягнення за ч. ч. 1, 2 ст. 467 МК України на які посилається відповідач набрали чинності 25.11.2018, а не 2012 року, як він сам зазначає. Тому, вважає, що із аналізу норм матеріального права, які були чинні станом на 2016-2018 роки та судової практики Верховного суду України, строк накладення на нього адміністративного стягнення закінчився. Окрім того, внесені зміни у ст. ст. 467, 522 МК України, які набрали чинності 25.11.2018 об`єктивно погіршують правове становище позивача порівняно з попередньою редакцією, що суперечить ст. 58 Конституції України та ст. 3 МК України. Також, вважає, що моментом виявлення порушення митних правил є 05.07.2018, тобто за наслідками отримання Державною фіскальною службою України документів з Чеської Республіки, що стверджується відміткою на супровідному листі № 29226/5 від 05.07.2018. Однак, 20.07.2018 Державною фіскальною службою України адресовано лист № 22159/7/99-99-19-02-02-17 до Івано-Франківської митниці ДФС. Отже, строк встановлений у ст. 467 МК України для притягнення до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України слід рахувати з 05.07.2018, а не з 20.07.2018. Також, для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України, необхідне доведення факту заявлення у митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу, що узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 20.03.2018. Позивач вважає, що докази винуватості за неправомірне зменшення ним митних платежів відсутні з огляду на наступне. У грудні 2016 до нього звернувся ОСОБА_4 з проханням провести на його ім`я реєстрацію транспортного засобу де 30.12.2016 з ним і зустрівся у м. Перемишль та спільно поїхали до перепускного пункту Медика-Шегиня і, тому всі документи на придбання та оформлення вказаного автомобіля, які стали підставою для подання ним митної декларації, що також підтверджується відповіддю митного органу Чеської Республіки. Таким чином, відповідач, маючи інформацію про особу ОСОБА_5 та укладену ним угоду на території Чеської Республіки не вжив дій щодо отримання від останнього інформації про таку угоду та не перевірив обставини завершення експорту придбаного транспортного засобу. Також, вважає безпідставні твердження відповідача про те, що ним було отримано оскаржувану постанову 19.02.2019, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7601003230634. Оскільки, супровідний лист № 34/10/09-70-20-30 від 04.01.2019 не є доказом про направлення йому протоколу про порушення митних правил, квитанцією про поштове відправлення, повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо. А також, у даний час він перебував за кордоном з 16.02.2019 по 03.03.2019, що підтверджується відмітками у закордонному паспорті. Окрім того, за порушення митних правил за ввезення вказаного транспортного засобу він притягався до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, яку за спливом строків притягнення до відповідальності апеляційним судом було закрито. Отже, вважає, що його хочуть притягнути до відповідальності за одне і те ж діяння, що суперечить положенням ст. 19 Конституції України та нормам чинного законодавства. З наведених підстав вважає, що його вимоги про скасування постанови у справі про порушення митних правил є законними, тому просив позов задоволити повністю.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:

Позивач просить поновити строк на оскарження постанови про порушення митних правил мотивуючи тим, що він лише 11.01.2021 дізнався про накладення арешту на грошові кошті, які містяться на його банківському рахунку і 12.01.2021 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № ВП 58429774, яке відкрито на підставі оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил № 6/20600/19 від 17.01.2019, - внаслідок чого на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 229748,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно заяви ОСОБА_1 останній звернувся 12.01.2021 до органу виконавчої служби із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 58429774, яке було відкрито 20.02.2019 на підставі оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил № 6/20600/19 від 17.01.2019 (а.с. 11, 13).

Накладення арешту на кошти боржника за вказаним виконавчим провадженням відбулося 23.11.2020, що підтверджується постановою про арешт коштів боржника (а.с. 14).

Згідно супровідних листів Івано-Франківської митниці ДФС від 12.02.2019 та від 17.01.2019, митницею було відправлено ОСОБА_1 та органу виконавчої служби на виконання оскаржувану постанову № 6/20600/19 від 17.01.2019 (а.с. 13, 15).

Окрім того, із відміток у закордонному паспорті громадянина ОСОБА_1 вбачається, що останній з 16.02.2019 по 03.03.2019 перебував за межами території України (а.с. 156-157).

Будь-які докази про вручення ОСОБА_1 оскаржуваної постанови відсутні,тому суд вважає за необхідність поновити позивачу строк на оскарження постанови у справі про порушення митних правил № 6/20600/19 від 17.01.2019.

Судом встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил № 6/20600/19 від 04.01.2019, 30.12.2016 громадянином ОСОБА_1 через Львівську митницю ДФС, було ввезено на митну територію України товар - автомобіля марки «Renault Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 36-39).

05.01.2017 на оформлення даного автомобіля Івано-Франківській митниці ДФС була подана митна декларація та документи на товар, яка була зареєстрована митницею за № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017 (а.с. 40-41, 42, 43). Рівночасно у графах № 22 та 42 митної декларації № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017 поданої Івано-Франківській митниці ДФС для митного оформлення товару - марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 , зазначена вартість товару – 109000 чеських крон. З даної вартості товару у графі № 47 митної декларації були розраховані митні платежі у розмірі – 40992,23 грн., які були сплачені ОСОБА_1 за митне оформлення товару.

У якості документа, який містить відомості щодо вартості товару, одночасно з митною декларацією, було надано Івано-Франківській митниці ДФС документ № 1002165378 від 28.12.2016 у якій зазначено, що продавцем товару – автомобіля марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 являється чеська компанія AutoESA a.s. (K Ucilsti 170, 102 00 Praha 10), покупцем товару – гр. ОСОБА_1 , а вартість товару складає 109000 чеських крон (а.с. 58).

20.07.2018 Івано-Франківською митницею ДФС, листом Державної фіскальної служби України № 22159/7/99-99-19-02-02-17 від 20.07.2018, отримана відповідь митної адміністрації Чеської Республіки № 9193-7/2018-900000-073 від 20.06.2018 на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 59).

У відповідності до листа митної адміністрації Чеської Республіки № 9193-7/2018-900000-073 від 20.06.2018 та доданих до неї документів: остаточного висновку відділення митниці у місті Прага від 17.05.2018 № 103166/2018-510000-5, фактури-податкового документа № 1002165378 від 28.12.2016 та договору купівлі-продажу № К1233516 від 28.12.2016, прибуткового касового ордера № STK031610174 від 28.12.2016, митної декларації митних органів Чеської Республіки MRN16CZ6100002HKZEUV7 від 28.12.2016, якою встановлено, що: покупцем товару – автомобіля марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 , являється ОСОБА_3 , 3A/ АДРЕСА_3 , 102 00 Praha 10, 25627538 виписав фактуру-поадтковий документ 1002165378 від 28.12.2016 та договору купівлі-продажу № К1233516 на його ім`я, а вартість товару складає 154000 чеських крон (а.с. 66-76).

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом заявлення у митній декларації № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017 неправдивих відомостей щодо вартості товару, необхідних для визначення його митної вартості та надання Івано-Франківській митниці ДФС документу – рахунку-фактури № 1002165378 від 28.12.2016 з такими відомостями, вчинені дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, які підлягали сплаті за митне оформлення автомобіля марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 .

У відповідності до службової записки спеціалізованого підрозділу – відділу адміністрування митних платежів Івано-Франкіської митниці ДФС від 02.01.2019 № 3/09-70-19-24, різниця митних платежів між сплаченими за митною декларацією № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017 та тими, які мали бути сплачені за умови подання до митного оформлення фактури податкового документу № 1002165378 від 28.12.2016, наданого листом митної адміністрації Чехії № 9193-7/2018-900000-073 від 20.06.2018, становить 76582,88 грн. за що передбачена відповідальність за порушення митних правил за ст. 485 МК України (а.с. 50-53).

Відповідно до ст. 485 МК України, дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів 1. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ч. 2 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_6 значиться у митній декларації митних органів Чеської Республіки MRN16CZ6100002HKZEUV7 від 28.12.2016, а Івано-Франківській митниці ДФС митну декларацію № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017 на підставі якої була винесена оскаржувана постанова № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017, як покупець автомобіля марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 подавав саме - ОСОБА_1 .

Тому посилання ОСОБА_1 на те, що покупцем автомобіля марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 був ОСОБА_4 , а не він, не заслуговують на увагу, бо саме ОСОБА_1 був декларантом вказаного вище автомобіля.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 27.11.2018 ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості автомобіля марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 171988 грн. з конфіскацією даного автомобіля. Дане адміністративне стягнення було накладене за порушення ОСОБА_1 митних правил за ввезення 05.01.2017 автомобіля марки «Renault», модель «Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 та подачу ним на митниці митної декларації та відповідних документів, яка була прийнята Івано-Франківською митницею ДФС та зареєстрована за № 206050001/2017/400054. Одночасно, з декларацією, позивачем митниці було надано facture-danovy doklad НОМЕР_2 від 28.12.2016 у якій було зазначено, що продавцем товару являється АДРЕСА_1 , а покупцем ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), АДРЕСА_2 , а вартість товару складає 109000 чеських крон.

Вказана постанова суду першої інстанції скасована постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.12.2018 за закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення (а.с. 23-24).

Згідно принципу NON BIS IN IDEM (заборони притягнення до відповідальності або покарання двічі за одне й те саме діяння), який виражений у статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про «Право не бути притягненим до суду або покараним двічі», який ЄСПЛ застосував у справі Ponsetti and Chesnel проти Франції.

1. Нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави. 2. Положення попереднього пункту не перешкоджають відновленню провадження у справі згідно із законом та кримінальною процедурою відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів чи в разі виявлення суттєвих недоліків у попередньому судовому розгляді, які могли вплинути на результати розгляду справи. 3. Жодних відступів від положень цієї статті не допускається на підставі статті 15 Конвенції.

Згідно положень ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту вказаної постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22.12.2018 вбачається, що ОСОБА_1 порушення митних правил було вчинено 05.01.2017, а тому строк накладення адміністративного стягнення закінчився у червні 2017 року. Таким чином, на момент прийняття постанови суддею першої інстанції, з часу вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, і навіть з часу виявлення правопорушення, пройшов 6 - місячний строк накладення суддею адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 467 МК.

Тому, суд не бере до уваги посилання позивача про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил одного й того ж виду двічі, оскільки, на позивача було накладено адміністративне стягнення за порушення митних правил судом за іншою нормою – ч. 1 ст. 483 МК України, а не відповідачем – Івано-Франківською митницею ДФС за ст. 485 МК України.

Також, суд бере до уваги, що провадження у вищезазначеній судовій справі стосувалось притягнення ОСОБА_1 до відповідальності судом за порушення позивачем митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, тому суд виходить з того, що у даному випадку строк притягнення до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України відліковується з дня його виявлення, а саме з 20.07.2018 з моменту отримання Івано-Франківською митницею ДФС листа від ДФС України № 22159/7/99-99-19-02-02-17 від 20.07.2018, тобто, коли у розпорядженні митниці з`явилась інформація про справжню ціну автомобіля марки «Renault Megane», рік виготовлення – 2012, номер кузова НОМЕР_1 , а саме – 154000 чеських крон, що дало змогу виконати розрахунок митних платежів, що підлягали сплаті декларантом ОСОБА_1 за митною декларацією № 206050001/2017/400054 від 05.01.2017.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі Митного кодексу України та керуючись ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд –

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Івано-Франківської митниці ДФС від 17.01.2019 у справі по порушення митних правил № 6/20600/19.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови Івано-Франківської митниці ДФС від 17.01.2019 у справі по порушення митних правил № 6/20600/19 – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Головуючий: