Ухвала суду № 95166569, 26.02.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11184/19

Провадження № 2-п/185/18/21

У Х В А Л А

26 лютого 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Трубіциної А.В.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 11 травня 2011 року у загальному розмірі 103 709 грн 83 коп, витрати на сплату судового збору у сумі 1921 грн.

12 лютого 2021 року надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що він не був обізнаний про розгляд справи та ухвалення заочного рішення, оскільки фактично не проживає за місцем реєстрації, а починаючи з 2017 року мешкає у місті Тернівка Дніпропетровської області.

Проти позовних вимог він заперечує, оскільки АТ КБ «Приватбанк» не доведено факту його ознайомлення з умовами кредитного договору щодо розміру відсотків, не надано належних доказів на підтвердження того, що він був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг. Наданий позивачем розрахунок є аналітичним документом банку та не може слугувати підтвердженням укладення кредитного договору, оскільки по суті не є первинним документом.

У судовому засіданні заявник підтримав заяву, пояснив, що не отримував судовий виклик, оскільки фактично не проживає за адресою реєстрації, на теперішній час він має намір врегулювати спір з АТ КБ «Приваатбанк» мирним шляхом, сплативши наявну суму заборгованості.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, згідно ч.1 ст.287 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи видно, що на запит суду відділом реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради було надано довідку від 18 грудня 2019 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.48).

Відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України, судовий виклик направлявся відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, оскільки іншої інформації щодо адреси відповідача суду не було надано.

Відповідач двічі викликався у судове засідання рекомендованим листом з повідомленням, а саме на 28 січня 2020 року та на 04 березня 2020 року.

Поштове відправлення двічі повернулося на адресу суду з відміткою про невручення «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.53, 61).

Таким чином судом були дотримані вимоги ст.128 ЦПК України про виклик відповідача у судове засідання, однак копія позовної заяви та доданих до неї документів не була отримана відповідачем, тому він не мав можливості подати відзив на позовну заяву.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що АТ КБ «Приватбанк» не доведено факт його ознайомлення з умовами кредитного договору, у тому числі щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також не доведено факт його ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того існує можливість мирного врегулювання спору, а відповідно до положень частини 5 статті 12 ЦПК України, суд має сприяти врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.

Тому заочне рішення підлягає скасуванню.

Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення просить призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Однак враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд вважає за доцільне призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, оскільки:

- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Керуючись ст. 274, 287, 288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Скасувати заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Призначити справу до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Установити відповідачу ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про скасування заочного рішення.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Установити позивачу АТ КБ «Приватбанк» строк для подання відповіді на відзив – протягом десяти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів.

Установити відповідачу строк для подання заперечення – протягом десяти днів з дня отримання копії відповіді на відзив.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя У.М. Болдирєва