Ухвала суду № 95165640, 20.11.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження №1-кп/760/647/19

Справа №200/7418/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого судді - Криворот О.О.,

суддів - Агафонова С.А., Курової О.І.,

при секретарі - П`яла П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Олени Вікторівни в інтересах заставодавця ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, про повернення застави,

за участю:

прокурорів Кулініча Д.Ю., Ковальчук Д.Є.,

захисників Шаповал О.В., Гайдая Р.П., Лебідь Л.М., Мелешка А.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

перекладача Трубнікової С.С.,

ВСТАНОВИВ:

Солом`янським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження №1-кп/760/647/19 (справа № 200/7418/17) по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України.

До суду звернулась захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Шаповал О.В. в інтересах заставодавця ОСОБА_2 з заявою, в якій вказала, що ОСОБА_2 03.12.2016 на рахунок ГУ Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області за обвинуваченого ОСОБА_1 було внесено заставу в сумі 2 000 000 (два мільйони) грн. згідно ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2016 у справі № 200/20855/16-к, у рамках кримінального провадження № 12016040000000754 від 27.09.2016, про що свідчить довідка Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № 3835/16 від 05.12.2016. Терміном дії ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2016 слідчим суддею зазначено 00 год. 01 хв. 26.01.2017.

05.12.2016 вказані кошти в сумі 2 000 000 (два мільйони) грн. надійшли на рахунок МФО 820172; р/р 37312066017442 в ГУДКСУ в м. Київ № 37312066017442, які внесено ОСОБА_2 в якості застави за ОСОБА_1 .

Проте, 05.12.2016 ОСОБА_1 знову затримали у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2016 задоволено клопотання органу досудового розслідування та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 год. 15 хвл. 03.02.2017 із заставою в розмірі 3 000 000 (трьох мільйонів) грн.

26.06.2017 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому, на підставі рішень Солом`янського районного суду м. Києва, продовжувався та не змінювався до 29.08.2019.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Внесені заставодавцем ОСОБА_2 кошти, як застава, звернені в дохід держави не були, їй не поверталися і знаходяться на рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Дослідивши надані заявниками документи та матеріали судового провадження, вислухавши учасників судового засідання, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 02.12.2016 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Соколовському В.М. у кримінальному провадженні № 12016040000000754 від 27.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 год. 01 хв. 26.01.2017 та, з урахуванням виключних обставин кримінального правопорушення, визначено заставу у розмірі 2 000 000 грн. з терміном дії ухвали до 00 год. 01 хв. 26.01.2017.

На виконання цієї ухвали ОСОБА_2 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № 37312066017442 в ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області було внесено зазначену суму в якості застави за ОСОБА_1 . Термін дії ухвали встановлено 2 місяці, тобто до 00 год. 01 хв. 26.01.2017. Цього ж дня ОСОБА_1 був звільнений під заставу з ДУВП.

06.12.2016 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12016040000000914 від 03.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, повторно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 год. 15 хв. 03.02.2017. В подальшому термін дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжувався.

30.11.2016 постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області кримінальні провадження № 12016040000000754 від 27.09.2016 та № 12016040000000914 від 03.12.2016 об`єднані в одне провадження за № 12016040000000754.

18.05.2017 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ кримінальне провадження № 12016040000000754 від 27.09.2016 за ч. 3 ст. 149 КК України з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська направлено до Солом`янського районного суду м. Києва.

26.06.2017 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому, на підставі ухвал Солом`янського районного суду м. Києва, продовжувався та не змінювався до 29.08.2019.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

У главі 18 Кримінального процесуального кодексу України визначено заходи процесуального примусу, які застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також детально регламентовано порядок їх застосування.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Альтернативність вибору запобіжних заходів, передбачених у КПК, дає змогу застосовувати найбільш ефективні з них, при цьому враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу правопорушника та інші обставини, які у своїй сукупності можуть об`єктивно впливати на хід досудового розслідування та прийняття законного рішення за його результатами. Під час досудового розслідування запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора. Слід зазначити, що до підозрюваного, обвинуваченого може бути застосовано тільки один запобіжний захід, а не декілька одночасно. Частина 3 ст.176 КПК України наголошує на розташуванні запобіжних заходів у ч.1 ст.176 у порядку від найбільш м`якого - особистого зобов`язання до найбільш суворого - тримання під вартою. Частина 3 даної статті також передбачає необхідність слідчого, прокурора під час звернення до слідчого судді обґрунтувати потребу у застосуванні певного запобіжного заходу.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За вимогами ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Таким чином, до ОСОБА_1 було застосовано одночасно два запобіжні заходи. Тому, запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_1 ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2016, підлягає скасуванню.

Частиною11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, яка не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої права на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відтак, у зв`язку з скасуванням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 2 000 000 (двох мільйонів) грн. та наданням клопотання заставодавця про повернення застави, суд проходить до висновку про можливість повернення ОСОБА_2 внесених нею в якості застави грошових коштів за ОСОБА_1 та відповідно скасування останньому запобіжного заходу у вигляді застави, обраного ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2016.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 182, 370, 372, 376, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Олени Вікторівни в інтересах заставодавця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_1 ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2016 - скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_2 заставу у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн., яка була внесена нею за обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2016 на депозитний рахунок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (р/р №37312066017442, одержувач ОСОБА_2 , рахунок НОМЕР_1 , банк одержувача АТ КБ «ПриватБанк» Київ Україна, ЄДРПОУ одержувача НОМЕР_2 , ЄДРПОУ банку 14360570, призначення платежу ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: