Ухвала суду № 95165309, 16.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12051/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді Бірси О.В., за участю секретаря судових засідань Цімох М.М. розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Хайжачин О.С.про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2013 за № 42013110040000108, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, установив:

до слідчого судді даного місцевого суду надійшло вищезазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Козієм А.А. на підставі того, що у провадженні у органу досудового розслідування перебувають матеріали по зазначеному кримінальному провадженні, але проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місце перебування підозрюваногоне надалось за можливе.

Обов`язки визначені ст. 42 КПК підозрюваний також не виконує.

У заяві без дати поданої до суду разом із клопотанням заявник порушив питання про розгляд клопотання у його відсутність на підставі наданих ним даних.

Відповідно, слідчий суддя дослідивши надані матеріали та ураховуючи положення кримінального процесуального законодавства України, уважає за слушне зауважити таке.

Затримання особи є заходом забезпечення кримінального провадження (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Згідно положень ч. 1 ст. 188 КПК прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

В цій ситуації, підозрюванийпідозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Відповідно кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком.

Стаття 299 КПК у редакції Закону України від 22.11.2018 р. N 2617-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 03.12.2019 р. N 321-IX, зміни, внесені підпунктом 28 пункту 3 розділу І Закону України від 22.11.2018 р. N 2617-VIII, виключено, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX, яку розміщено (посилання https://www.reestrnpa.gov.ua) Міністерством юстиції України в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів (згідно пункту 3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376, передбачено, що саме держатель Реєстру - Мін`юст відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів), у своїй еталонній редакції передбачає, що під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

За таких умов, Суд уважає, що прокурор не довів, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного у силу імперативних заборон на те визначених у ст. 299 КПК у редакції Закону України від 22.11.2018 р. N 2617-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 03.12.2019 р. N 321-IX, зміни, внесені підпунктом 28 пункту 3 розділу І Закону України від 22.11.2018 р. N 2617-VIII, виключено, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 12 КК України, ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, ст. 187 - 190, 193, 194, 299, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

відмовити у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Хайжачин О.С.про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2013 за № 42013110040000108, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з урахуванням того, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 5-16кс16 від 24.03.2016, на особу, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене з її викликом, але без її участі, приписи норми ч. 3 ст. 395 КПК України не поширюються, й така особа має дотримуватись загального правила апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Слідча суддя Оксана БІРСА