Вирок № 95165068, 26.02.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/8141/20

Номер провадження 1-кп/711/205/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.,

при секретарі Бак М.А.,

за участі прокурора Шерстобітова І.І., потерпілого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Андріяша Р.П.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за звинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1)вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2002 р. за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

2)вироком цього ж суду від 28.07.2004 р. за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, звільненого 13.07.2006 із місць позбавлення волі умовно достроково на 1 рік 1 місяць 16 днів;

3)вироком цього ж суду від 26.01.2011 р. за ст.ст. 185 ч.2, 121 ч.1, 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, звільненого з місць позбавлення волі 10.02.2016 р. у зв`язку з відбуттям покарання,

мешканця АДРЕСА_1 ,

в скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121 КК України,

встановив:

Раніше судимий ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Приблизно о 20 годині 55 хвилин 14 вересня 2020 року він перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 і на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар ножем в ліву частину живота. Внаслідок вказаних умисних дій обвинуваченого потерпілому завдано тілесні ушкодження у вигляді рани передньої поверхні живота у здухвинній ділянці зліва, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням тонкого кишківника, брижі тонкого кишківника, та крововиливу в черевну порожнину, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як таких, що небезпечні для життя.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав частково і пояснив, що у нього виник конфлікт із потерпілим ОСОБА_1 із-за того, що той 14.09.2020 взяв у нього гроші для придбання спиртних напоїв, але тривалий час не приніс спиртне. Також йому стало відомо про те, що потерпілий спілкувався із його сусідами, які негативно висловлювались про обвинуваченого, але потерпілий не заступився за нього. Вони сиділи і в процесі сварки потерпілий висловив погрозу нанести йому удар та встав з дивану. Він у цей час схопив ніж і виставив руку з ножем вперед, завдавши таким чином потерпілому поранення живота.

Винуватість підсудного у вчиненні вказаного злочину, крім його показань, підтверджена наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що перебував удома у обвинуваченого і вживав з ним спиртні напої. Між ними виникла сварка і обвинувачений зненацька схопив зі столу ніж, яким наніс йому удар, коли потерпілий сидів на дивані.

Свідок ОСОБА_3 показав, що перебував вдома у обвинуваченого, який по телефону висловлював потерпілому невдоволення із-за того, що той довго не приходить із спиртним. Невдовзі потерпілий прийшов до обвинуваченого і вживав з ним спиртні напої. Свідок, перебуваючи у іншій кімнаті, почув якийсь шум і зайшов до кімнати, у якій перебували потерпілий з обвинуваченим, і побачив, що обвинувачений стоїть з ножем в руці, а потерпілий сидить на дивані і тримається рукою за живіт.

Під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 виявлено ніж та інші предмети, зокрема, покривало зі слідами речовини бурого кольору (а.с.52).

Свідок ОСОБА_4 показала, що її син потерпілий ОСОБА_1 прийшов додому 14.09.2020 пізно увечері з раною на животі і пояснив, що його поранили на вулиці, після чого сина доправили до лікарні. За її згодою поліцейські оглянули її помешкання і вилучили предмети одягу та взуття її сина. Через кілька днів син повідомив їй, що йому спричинив ножове поранення обвинувачений.

Потерпілий пояснив суду, що він спочатку не розповів матері про істинні обставини події.

Під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_1 відтворив обставини, за яких обвинувачений наніс йому удар ножем в живіт (а.с.83).

На вилучених при огляді місця події (житла потерпілого) предметах одягу (шортах і футболці), а також на вилучених під час обшуку ножі та покривалі виявлено кров людини, походження якої можливе від потерпілого ОСОБА_1 , що встановлено із висновків експертиз (а.с.96, 102, 108).

За висновками судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани передньої поверхні живота у здухвинній ділянці зліва, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням тонкого кишківника, брижі тонкого кишківника, та крововиливу в черевну порожнину, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як таких, що небезпечні для життя. Ці тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, на які вказав потерпілий під час проведення слідчого експерименту (а.с.120).

Під час слідчого експерименту обвинувачений відтворив свою версію події, а саме, те, що він стояв з ножем в руці, а потерпілий наблизився до нього і наштрикнувся на ніж (а.с.123).

Ця версія обвинуваченого перевірена шляхом проведення додаткової судово-медичної експертизи, за висновками якої потерпілий не міг отримати тілесні ушкодження за обставин, вказаних обвинуваченим (а.с. 128).

Проаналізувавши надані суду докази, суд встановив, що 14.09.2020 р. обвинувачений перебував у себе вдома разом із потерпілим і між ними виникла сварка на побутовому ґрунті. Під час цього конфлікту обвинувачений з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, який сидів на дивані, умисне наніс йому один удар в живіт ножем. Суд бере до уваги те, що обвинувачений спотворює обставини події з метою уникнення відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення. Під час слідчого експерименту він зазначив про один розвиток подій, а коли його версія була спростована, в суді дав показання іншого змісту. Все це переконує суд у тому, що обвинувачений не розкаявся у вчиненому злочині. Його показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що потерпілий сидів на дивані після поранення. Потерпілий як на слідчому експерименті, так і в судовому засіданні відтворив одні й ті ж обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень. У суду немає підстав сумніватись у правдивості показань потерпілого, тому що він заявив, що не має претензій до обвинуваченого, а спочатку він навіть матері не розповів про те, що його поранив обвинувачений.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений застосував ніж із клинком довжиною 15 см., яким наніс удар в життєво важливий орган потерпілого – живіт. При цьому він приклав відповідне зусилля, тому що ніж пробив одяг, шкіру, черевну стінку і проник в черевну порожнину. Все це свідчить про те, що обвинувачений усвідомлював (не міг не усвідомлювати) те, що він своїми умисними діями може заподіяти потерпілому будь-якої тяжкості тілесні ушкодження, у тому числі й тяжкі. З урахуванням наслідків у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень обвинувачений повинен нести відповідальність за фактично вчинене кримінальне правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає доведеним висунуте ОСОБА_2 обвинувачення, що він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує те, що обвинувачений частково визнав свою винуватість, хоча не переховувався від правоохоронних органів і не приховав знаряддя злочину. Він не перебуває під наглядом у психіатра чи нарколога. Пом`якшує його покарання наявність низки захворювань (а.с. 76), обтяжує – рецидив кримінальних правопорушень, тому що він вчинив умисне кримінальне правопорушення, маючи судимість за умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України. Обвинувачений неодноразово визнавався винним у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, у тому числі й умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, і відбував покарання у виді позбавлення волі, але не виправився. Це свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.

Незважаючи на отримані судом дані про те, що обвинувачений вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння, обвинувачення у цьому йому не висунуто, тому суд не може вийти за межі висунутого обвинувачення.

З урахуванням викладеного суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, не дозволяє призначити йому мінімальний розмір покарання. Стан здоров`я обвинуваченого надає суду підставу не призначати покарання у максимальних межах, передбачених ч.1 ст. 121 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України і враховує думку потерпілого та обвинуваченого. У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено. В зв`язку з винесенням обвинувального вироку суд стягує із обвинуваченого процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Строк покарання обчислювати з 26 лютого 2021 року.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з 15 вересня 2020 року по 26 лютого 2021 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 17 тис. 556 грн.98 коп.

Речові докази: футболку білого кольору, шорти сірого кольору, ковдру коричневого кольору, що були вилучені під час обшуку, - повернути обвинуваченому ОСОБА_2 ; кухонний ніж, змиви речовини бурого кольору, футболку синього кольору, шорти темно синього кольору – знищити, як такі, що не мають цінності; пару взуття (кросівки) – повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку протягом 30 днів з дня проголошення вироку, обвинуваченим – з дня вручення копії вироку.

Головуючий: В. В. Угорчук