Рішення № 9515798, 22.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №02/526

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О. В., за участю представників: позивача: Бас В.М. за довіреністю, перший відповідач: не зявився, другого відповідача: Миронова Т.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом акціонерного товариства «Укрінбанк»в особі Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (перший відповідач),

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(другий відповідач)

про стягнення 370068 грн. 87 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення солідарно з відповідачів 370068 грн. 87 коп., в тому числі 289191 грн. 40 коп. заборгованості по кредиту, отриманому першим відповідачем у позивача відповідно до кредитного договору № 2006-199 від 22 грудня 2006 року, 35347 грн. 56 коп. процентів за користування кредитом, 43311 грн. 37 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 2218 грн. 54 коп. пені за прострочення сплати процентів - відповідно до вказаного кредитного договору та договору поруки № 2006-79 від 27 грудня 2006 року, укладеного позивачем із другим відповідачем.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в заявленій сумі, подала суду підписаний сторонами акт звірки розрахунків по кредитному договору та пояснила, що борг по договору відповідачами не сплачувався, тому позивач просить задовольнити позов у повній сумі солідарно за рахунок обох відповідачів і повністю відшкодувати позивачу понесені судові витрати.

Перший відповідач в судове засідання не зявився, не направив свого представника, не подав суду відзив на позов чи заперечень проти вимог позивача. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що перший відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, йому надіслані ухвали суду рекомендованими листами за належною адресою, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

Представник другого відповідача в судовому засіданні визнала суму основного боргу та процентів, оскільки ці суми підтверджуються в акті звірки взаєморозрахунків.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство „Український інноваційний банк” (позивач у справі, Банк за договором) в особі директора Дніпровської філії АТ “Укрінбанк” Тура Віталія Юхимовича, який діє на підставі довіреності № 5391 від 26.09.2005 року і Положення про філію, та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (перший відповідач у справі, Позичальник за договором), який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2, уклали кредитний договір № 2006-199 від 27 грудня 2006 року, відповідно до якого Банк зобовязався надати Позичальнику кредит в сумі 39600 доларів США для придбання обладнання та поповнення обігових коштів на термін з 27 грудня 2006 року по 26 грудня 2007 року включно із сплатою 15 % річних, які нараховуються за період наявності позикової заборгованості по обліку банку.

На підставі письмової заяви підприємець ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в сумі 39 600 доларів США відповідно до вказаного кредитного договору.

Додатковим договором № 1 від 13 липня 2007 року до кредитного договору сторони встановили ліміт заборгованості за кредитом з 13 липня 2007 року у розмірі 59000 доларів США., додатковим договором № 2 від 26 грудня 2007 року сторони змінили п. 3.1. та встановили кінцевий термін погашення кредиту по 25 червня 2008 року включно, додатковим договором № 5 від 11 лютого 2009 року сторони встановили кінцевий термін погашення кредиту по 20 червня 2009 року та п. 3.4. виклали в новій редакції, в якій встановили графік погашення кредиту, а додатковим договором № 4 від 10 жовтня 2008 року встановили з 15 жовтня 2008 року процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17 % річних.

Додатковим договором № 6 від 23 червня 2009 року до кредитного договору сторони замінили термін “Долари США” на “гривні” та п. 3.1. статті ІІІ «Кредит та проценти»виклали в новій редакції, в якій вказали, що Банк надає Позичальнику Кредит в розмірі 289191 грн. 40 коп. на термін з 23 грудня 2006 року по 20 червня 2009 року включно, абзац 1 підпункту 3.5.1. пункту 3.5. «Проценти»статті ІІІ «Кредит та проценти»виклали в новій редакції, в якій встановили проценти в розмірі 20,5 % річних, які нараховуються за період наявності позикової заборгованості по обліку Банку.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору, який не спростований і не заперечений відповідачами, акта звірки взаємних розрахунків по кредитному договору № 2006-199 від 27.12.2009 року станом на 19.04.2010 року, підписаного позивачем та обома відповідачами, підприємець, як позичальник за кредитним договором, не повернув отриманий у позивача кредит та не розрахувався з банком відповідно до умов кредитного договору та додаткових договорів до нього.

В п. 3.5.1 кредитного договору вказано, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом, які нараховуються за фактичну кількість днів періоду нарахування процентів на основі банківського року (366/365) і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом, зазначену в статті І цього Договору, а саме: з 25 числа по останній робочий день кожного місяця. Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення несплачених в установлені договором строки процентів за користування кредитом за період з 23.06.2009 по 12.03.2010 в сумі 35347 грн. 56 коп.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Перший відповідач, як позичальник за договором, не виконав взяті на себе зобовязання, не повернув позивачу кредит та не сплатив нараховані згідно умов кредитного договору проценти за користування кредитом, не спростував доводи позивача, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем у повному обсязі відповідно до умов договору. Таким чином, вимога позивача про стягнення з підприємця ОСОБА_3 (першого відповідача у справі) боргу по кредиту в сумі 289191 грн. 40 коп. та 35 347 грн. 56 коп. процентів є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачами, тобто такою, що підлягає до задоволення.

В п.п. 3.5.2. договору вказано, що у разі порушення строків сплати кредиту та процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених кредиту та процентів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, тобто, сторони домовилися про сплату пені за увесь час прострочення розрахунку, тому обмеження нарахування 6-місячнисм строком, встановлене частиною 6 статті 232 ГК України, не застосовується.

Судом встановлено прострочення підприємцем сплати кредиту та процентів, тому, з огляду на викладене, суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення пені за порушення строку повернення кредиту за період з 23.06.2009 по 12.03.2010 в сумі 43311 грн. 37 коп. та 2218 грн. 54 коп. пені за прострочення сплати процентів за період з 01.07.2009 по 12.03.2010.

Таким чином, за рахунок першого відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 289191 грн. 40 коп. кредиту, 35347 грн. 56 коп. процентів, 45529 грн. 91 коп. коп. пені.

Із ТОВ «Сінніс, ЛТД», як із поручителя за виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 зобовязань за кредитним договором, відповідно до договору поруки № 2006-79 від 27 грудня 2006 року підлягають стягненню солідарно з підприємцем кошти в сумі 289191 грн. 40 коп. боргу по кредиту, 35347 грн. 56 коп. процентів, 43311 грн. 37 коп. пені, з огляду на таке.

Для забезпечення виконання першим відповідачем його зобовязань Позичальника по кредитному договору акціонерне товариство «Український інноваційний банк»(Банк за договором) в особі директора Дніпровської філії Тура В.Ю. та товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(поручитель за договором) в особі директора Кременчук В.В. 22 лютого 2007 року уклали договір поруки № 2006-79 (а.с. 22). Відповідно до п. 1.1. вказаного договору поруки ТОВ «Сінніс, ЛТД»взяло на себе зобовязання перед Банком відповідати за виконання Позичальником (підприємцем ОСОБА_3.) зобовязань за кредитним договором № 2006-199 від 27 грудня 2006 року, як існуючих так і тих, що можуть виникнути в подальшому (комісії, неустойка, інші витрати).

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Договором поруки (п. 1.3.) встановлено, що відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

В пункті 1.4. договору поруки вказано, що у разі невиконання Позичальником зобовязань за кредитним договором у строк або порушення строку сплати процентів Поручитель погашає заборгованість Позичальника за першою вимогою банка протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання повідомлення, яке Банк надає Позичальнику і Поручителю. Відповідно до пункту 3.2. договору поруки порука припиняє дію з виконанням всіх зобовязань позичальника за кредитним договором.

Поручителю - ТОВ «Сінніс, ЛТД»була надана Претензія від 18.05.09 № 07/692 (отримана директором 18.05.09р.) із вимогою про сплату заборгованості підприємця по кредиту та пені за прострочення сплати кредиту. Як вбачається, поручителю не надсилалася вимога про сплату процентів.

Договором поруки (п. 4.2.) визначено, що за прострочення виконання умов п. 1.4. цього договору поручитель сплачує на користь Банку пеню. Пеня нараховується на суму боргу із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Оскільки ТОВ «Сінніс, ЛТД»не надсилалася вимога про сплату процентів, тому поручитель у даній ситуації не відповідає за порушення позичальником строків сплати процентів, отже, вимога позивача про стягнення із поручителя пені за прострочення сплати процентів не підлягає до задоволення.

Таким чином, ТОВ «Сінніс, ЛТД»повинен сплати позивачу солідарно із підприємцем 289191 грн. 40 коп. боргу по кредиту, 35347 грн. 56 коп. процентів, 43311 грн. 37 коп. пені. На підставі ст. 49 ГПК України з відповідачів підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім судові витрати у таких розмірах: із підприємця підлягають стягненню на користь позивача 1861 грн. 44 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; із ТОВ «Сінніс, ЛТД»підлягають стягненню 1839 грн. 25 коп. витрат на сплату державного мита, 117 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (18001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк», Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»(18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 289191 грн. 40 коп., 35347 грн. 56 коп. процентів, 45529 грн. 91 коп. пені, 1861 грн. 44 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та із товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 22810515) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк», Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»(18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 289191 грн. 40 коп., 35347 грн. 56 коп. процентів, 43311 грн. 37 коп. пені, 1839 грн. 25 коп. витрат на сплату державного мита, 117 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 26.04.2010.