Рішення № 9515728, 19.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2010 р.                                                   Справа №01/300

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкій О.В., за участю представників сторін:

від позивача – Сироїд Л.В. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аерок”, м. Київ

до приватного підприємства “Кадісант”, м. Черкаси

про стягнення 19840,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерок»звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Кадісант»заборгованості за поставлений товар в розмірі 18809 грн. 28 коп. відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №ГБ 06/03.08 від 03 березня 2008 року, 335 грн. 47 коп. трьох відсотків річних, 695 грн. 93 коп. інфляційних донарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з’явився, відзив на позов відповідач не надав.

Керівник відповідача двічі направляв до суду повідомлення про перебуванні у відрядженні одного з його працівників і просив суд відкласти розгляд справи.

Суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами і навмисно затягує розгляд справи.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 19 квітня 2010 року.

Після перерви представники сторін в судове засідання не з’явились.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступних правових підстав та мотивів.

03 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Аерок” та приватним підприємством “Кадісант” був укладений договір поставки ГБ 06/03.08.

Відповідно до умов договору поставки позивач зобов’язався поставити блоки пористі партіями, в кількості і асортименті згідно з відповідними видатковими накладними, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 2.4. Договору відповідач повинен був здійснити 100% оплату вартості товару в гривнях, вказаної у відповідному рахунку-фактурі.

Поставка товару здійснюється протягом 5(п’яти) календарних днів з дати надходження попередньої оплати на поточний рахунок позивача згідно графіку поставки, або в інший строк згідно із погодженням сторін.

Позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 18809,28 грн., що підтверджується видатковою накладною №ОПТ-РП-24832 від 13.10.2008 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЖ №981070 від 08.10.2008 р.

За поставлений товар відповідачем не було проведено оплати.

02 лютого 2009 року відповідачу було направлено претензію №39 з проханням погасити остаточну суму боргу, на яку відповіді не надійшло.

18 червня 2009 року позивачем повторно було направлено претензію №216 від 18 червня 2009 року, на яку відповідачем відповіді не надано.

Таким чином борг відповідача за отриманий товар складає 18809, 28 грн., який позивач просить стягнути з останнього у примусовому порядку.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: договору поставки №ГБ 06/03.08 від 03.03.2008, накладної №ОПР-РП-24832 від 13.10.2008, довіреності ЯПЖ №981070 від 08.10.2008, претензій №339 від 02.02.2009 та №216 від 18.06.2009.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 695,93 грн. інфляційних донарахувань та 335,47 грн. трьох процентів річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 19840,68 грн. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних донарахувань вчинені вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 198,40 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Кадісант”, вул. Піонерська, 17/1, кв. 78, м. Черкаси, код ЄДР 34503307, р/р 26006000650001 філія ВАТ КБ “Надра” м. Черкаси, МФО 354916 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аерок”, вул. Проспект Бажана, 14-а, м. Київ, код ЄДР 34840150, р/р 26007143756600 в АКІБ “УкрСиббанк” відділення 344, м. Києві, МФО 351005: 18809,28 грн. боргу, 335,47 грн. трьох процентів річних, 695,93 грн. інфляційних донарахувань, 198,40 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз