Рішення № 9515659, 16.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №08/386

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача представник не зявився,

від відповідача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім

«Зоряний»

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2

Миколайовича

про стягнення 4520,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 4520,23 грн. в тому числі: 4012,66 грн. заборгованості, 256,92 грн. пені, 250,65 грн. 20% річних згідно договору купівлі-продажу №356 від 06.10.2009 року.

Представник позивача в судове засідання 16.04.2010 року не зявився. У заяві без номера та дати, яка надійшла до суду 08.04.2010 року, просив суд справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Справа слуханням двічі відкладалася за клопотаннями відповідача у звязку із неможливістю прибути у судове засідання на 25.03.2010 та неможливістю прибути в судове засідання на 08.04.2010 у звязку з відрядженням (доказів поважності відсутності у судових засіданнях, відповідач суду не надав).

16.04.2010 року представник відповідача подав зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду з первісним позовом в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу № 356 від 06 10.2009 укладений між ТОВ «Коньячний дім «Зоряний»та СПД ОСОБА_2. Ухвалою суду від 16.04.2010 року, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, зустрічну позовну заяву повернуто позивачу без розгляду оскільки, останнім не додано доказів про надіслання її копії відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний».

Відповідач письмовий відзив суду не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, що договір купівлі-продажу №356 від 06.10.2009 року ОСОБА_2 не підписував. Із змісту договору не зрозуміло хто є уповноваженою особою на підписання даного договору, оскільки спочатку у ньому іде мова про Покупця СПД ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3, який діє на підставі Свідоцтва, а підписаний договір ОСОБА_2 Оскільки підприємець ОСОБА_2 діє на підставі свідоцтва, то всі інші особи мають право представляти його інтереси, в тому числі вчиняти правочини, лише на підставі довіреності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача судом встановлено наступне.

06.10.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»(Продавцем Позивач по справі), в особі директора Бутко Р.О., що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупцем Відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу №356 (Далі Договір) за умовами якого Продавець зобовязується передавати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити його в порядку, визначеному даним договором. Кількість товару, що продається, асортимент, ціна за одиницю, його загальна вартість зазначаються у видатковій накладній, яка є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 5.2 Договору розрахунок за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового розрахунку - 7 календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем, готівкового розрахунку, попередньої оплати або іншим передбаченим законодавством шляхом.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16824,48 грн., що підтверджується видатковою накладною №027143 від 14.10.09 року.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 12811,82 грн.

На день звернення позивача з позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 4012,66 грн.

Покупець порушив взяті на себе договірні зобовязання щодо встановлених строків та порядку оплати за поставлений товар, що суперечить пункту 5.2 Договору.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобовязань за Договором стало правовою підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України). Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивачем за видатковою накладною №027143 від 14.10.2009 року поставлено товар на суму 16824,48 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору розрахунок за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового розрахунку протягом 7 календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем, готівкового розрахунку, попередньої оплати або іншим передбаченим законодавством шляхом, тобто кінцевий строк розрахунку за поставлений 14.10.2009 року товар 21.10.2009 року.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, залишок несплаченої заборгованості становить 4012,66 грн.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Заперечення позивача щодо відсутності договірних відносин у відповідача з ТОВ «Коньячний дім «Зоряний»спростовуються матеріалами справи, а саме: копією договору купівлі-продажу №356 від 06.10.2009 року, видатковою накладною №027143 від 14.10.2010 року, в якій є посилання на зазначений договір. У договорі та накладній стоїть підпис, який скріплений печаткою ОСОБА_2. Крім того, у судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що заборгованість відповідачем частково сплачена

Відповідно до ч.1 ст.180 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаний його сторонами та скріпленого печаткою. Посилання у даному випадку на лист Держкомпідприємництва від 06.09.2005 року №7669, щодо здійснення діяльності субєкта підприємницької діяльності фізичної особи без використання печатки суд оцінює критично, оскільки приватний підприємець ОСОБА_2 таку печатку має і використовує її у своїх діяльності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому заперечення відповідача щодо недійсності договору та того факту що договір підписаний не відповідачем суд не приймає.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 4012,66 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, відповідно до п. 7.3 Договору позивач нарахував пеню за прострочення виконання грошового зобовязання в сумі 256,92 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4 Договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати, передбачених Договором, Покупець зобовязаний оплатити суму боргу з обліком 20% річних. Отже відповідач обґрунтовано нарахував 250,65 грн. 20% річних від простроченої суми.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»( м. Харків, вул. Обоянська, 25, код 33113595) 4012,66 грн. заборгованості, 256,92 грн. пені, 250,65 грн. 20% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко