Рішення № 9515647, 16.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2010 р.                                                   Справа № 13/582

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Жицької О.М. в приміщенні господарського суду розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Аграрної біржі, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп. 5

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Устименка, Чорнобаївський район, с. Крутьки

про стягнення 4 387 грн. 22 коп. боргу.

          Представники сторін в судове засідання не з‘явилися.

          Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача основний борг 3 754, 29 коп.; інфляційні втрати у розмірі 455,28 коп. та 3% річних від простроченої суми, що становить 177,65 коп. В обгрунтування своїх позовних вимог та правової позиції посилається на таке:

Аграрна біржа була створена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2005р. за №1285 «Про створення Аграрної біржі»(затверджено Статут Аграрної біржі на виконання статті 17 Закону України від 24.06.2004р. за №1877 «Про державну підтримку сільського господарства України», з метою підвищення рівня продовольчої безпеки країни, надання біржових послуг суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, продажу товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення та/або організації розрахунково-клірингової діяльності).

Аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством і не розподіляє свої доходи на користь свого засновника або своїх членів та створена на кошти Держави, що підтверджено Статутом. Аграрна біржа створюється і провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про товарну біржу».

На підставі Форвардного Біржового контракту Аграрної біржі від 20 березня 20 березня 2009 року №813 Ф, укладеного між Аграрним фондом, в особі брокера - ПОКУПЦЯ Доброгорського С.Л., який діяв на підставі Довіреності від 09.02.2009р. №12 з одного боку, та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Устименка, в особі брокера - ПРОДАВЦЯ Медушевського А.С., який діяв на підставі Довіреності від 26.02.2009р. №965 та Договору-доручення від 19.03.2009р. № 20/15, згідно Правил біржової торгівлі на Аграрній біржі, уклали біржовий контракт на продаж товару - пшениця 3 кл., згідно ДСТУ - 3768:2004 в кількості 1 500 тонн. Вартість товару (з ПДВ) 1 877 145 грн.

Ст. З Закону України «Про товарну біржу»зазначає, що Товарна біржа має право встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі.

У відповідності до вищезазначеного Закону, розділ 4 Форвардного Біржового контракту Аграрної біржі від 20 березня 2009 р. встановлює, що реєстраційний збір Аграрної біржі складає 0,2% від вартості контракту, що з урахуванням ПДВ становить 3 754,29 грн. Біржовий реєстраційний збір сплачується ПРОДАВЦЕМ (СТОВ ім. Устименка) протягом двох робочих днів після укладення Контракту.

Свої обов'язки по названому Біржовому контракту Аграрна біржа виконала повністю, що підтверджується реєстрацією біржового контракту.

Однак Відповідачем не перерахований реєстраційний збір у розмірі 3 754,29 грн. На адресу СТОВ ім. Устименка було направлено претензію від 17.08.2009р. за вихідним №794.

Виходячи з аналізу положень ст.ст. 11 та 509 ЦК України, договір є підставою виникнення зобов'язання у сторін відповідного договору.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 ГК України).

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України, визначає, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, при підрахуванні індексу інфляції за час невиконання грошового зобов'язання, слід керуватись Листом Верховного суду України від 03.04.1997 року №62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Згідно Довідки від 19.03.2010р. №214 сума інфляційних втрат становить 455 грн.

Крім того, законодавець встановив сплату боржником трьох відсотків річних від простроченої суми, що згідно названої Довідки складає 177 грн.

Представник позивача до початку судового засідання надіслав суду клопотання №289 від 13.04.2010р., в якому просить розгляд справи проводити без участі представника та просить заявлені позовні вимоги задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, але в засідання суду не прибув, про причини неявки не повідомив. Пропозицій по врегулюванню спору не надано. Відповідач вимоги не заперечив, відзиву не подав. Документи та доводи позивача в належний спосіб не спростовані.

          Інших доказів сторонами не надано.

          Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:

-          між сторонами виникли договірні відносини, відповідно до форвардного біржового контракту, врегульовані гл. 54 ЦК України, на підставі письмового двостороннього строкового оплатного договору;

-          існуючі договірні відносини не заперечені сторонами. Суд вважає, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору. Наявні договірні відносини не заперечні сторонами;

-          відповідно до ч. 1 ст. 193 ГПК України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов‘язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов‘язань є підставою для застосування господарських санкцій. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України;

-          ст. 509 ЦК України, зазначає, що договір є підставою виникнення зобов'язання у сторін відповідного договору.

-          ст. 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства;

-          відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

-          відповідач, в порушення умов договору не розрахувався в визначений термін за отриманий товар. Якщо боржник не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, то відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання;

-          ч. 2 ст. 625 ЦК України, визначає, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач правомірно вимагає примусового стягнення заборгованості.

Вимоги в частині стягнення з відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Устименка основного боргу 3754 грн. 29 коп.; інфляційних втрат у розмірі 455 грн. 28 коп. та 3 % річних від простроченої суми, що становить 177 грн. 65 коп. підлягають до задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Устименка, с. Крутьки Чорнобаївського району, код ЄДРПОУ 03793679, рахунок №26002051500547 в КБ «Приватбанк»м. Черкаси, МФО 354347

на користь Аграрної біржі, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп. 5, код ЄДРПОУ 33947314, рахунок №26008010434301 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346

основний борг - 3 754, 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 455,28 грн., 3% річних від простроченої суми - 177, 65 коп., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба