Рішення № 95155394, 18.02.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7563/19

Провадження № 2/487/127/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Щербини С.В., за участю: - секретаря судового засідання - Гузан Є.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу №487/7563/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання договору нікчемним, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, яким просив визнати виконавчий напис вчинений 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за №24447 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на вчинення виконавчого напису з порушенням вимог ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», оскільки напис винесено на підставі документів, які не засвідчують безспірність заборгованості. До того ж, Пункт 2 Переліку №1172 на підставі якого вчинявся виконавчий напис, було застосовано приватним нотаріусом у не чинній редакції. Також, на його думку, при зверненні відповідача до приватного нотаріуса сплив термін загальної та спеціальної позовної давності. Окремо зазначив, що Договір від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту від 12.12.2007 року, ним не підписувався, що є підставою для визнання його нікчемним. З огляду на те, що в тому числі, на підставі даного нікчемного договору про внесення змін було вчинено оскаржуваний ним виконавчий напис, виконавчий напис від 31.10.2017 року, №24447 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Дані обставини послугували підставою для його звернення до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 12.11.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича вчиненого 31.10.2017 року зареєстрованого в реєстрі №24447 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 12.12.2007 року №640/770-К770 в загальній сумі 185451,57 доларів США.

17 січня 2020 року представник АТ «Альфа Банк» надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив залучити їх до участі у справі у якості правонаступника відповідача АТ «Укрсоцбанк», надавши на підтвердження документи на підтвердження реорганізації, в ході якої АТ «Укрсоцбанк» було приєднано до АТ «Альфа-Банк». Проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити. В обґрунтування позиції зазначив, що з огляду на те, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, ОСОБА_1 не звертався до суду з позовом про оскарження заборгованості, що підтверджує безспірність вимоги банку. Наголосив на тому, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження безспірності заборгованості, або невідповідності суми визначеної у оскаржуваному виконавчому написі. Доводи якими позивач обґрунтовує позов, не є достатніми для задоволення заявлених позовних вимог. Окремо зазначив, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу, резюмуючи, що дана норма закону стосуються безпосередньо звернення до суду.

04.03.2020 року представник позивача ОСОБА_2 надав до суду заяву про зміну предмету позову, якою просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за №24447. Окрім того, просив встановити нікчемність Договору від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року та Додаток №1 до цього договору. В обґрунтування вимоги про визнання нікчемним вищенаведеного договору та додатку до нього зазначив, що позивач не укладав даний Договір від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року, яким затверджено графік погашення кредитної заборгованості та сплати прострочених процентів. Про даний договір, Додаток №1 до цього Договору, Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту від 12.12.2013 року, позивач дізнався після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого напису. З огляду на те, що підпис є обов`язковим елементом письмової форми правочину, його відсутність свідчить про не додержання письмової форми. За такого, відповідно до положень ст. 1055 ЦК України, даний договір та додаток до нього підлягають визнанню нікчемними.

Ухвалою суду від 19.03.2020 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача АТ «Укрсоцбанк» - Акціонерне товариство «Альфа Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494712). Заяву представника позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року призначено по справі почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В зв`язку з надходженням до суду клопотання експерта №278 від 11.08.2020 року, ухвалою суду від 12.08.2020 року провадження у справі було поновлено.

В подальшому, ухвалою суду від 28.08.2020 року призначено по справі почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

28.10.2020 року до канцелярії суду надійшов висновок експерта №278 від 22.10.2020 року.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 03.12.2020 року закрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився. Про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа в призначене судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

При вирішенні позовної вимоги про визнання Договору від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року та Додатку №1 до даного договору нікчемними, суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа Банк») та ОСОБА_1 укладено кредит №640/770-К770.

До того ж, 10.10.2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа Банк») та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року.

Також, судом було досліджено оригінали та долучено до матеріалів справи копії Договору від 12 грудня 2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12 грудня 2007 року, Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту від 12.12.2013 року, Додаток №1 від 12.12.2013 року до Договору про внесення змін до договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року.

Висновком експерта №278 від 22.10.2020 року встановлено наступне:

Підпис від імені ОСОБА_1 , який розташований під написом «позичальник» з лицьової сторони в договорі від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підписи від імені ОСОБА_1 , які розташовані під текстом «реквізити та підписи сторін сторона 2» в графі « ОСОБА_1 » та під написом «Позичальник» із зворотної сторони в договорі від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Позичальник» із зворотної сторони в детальному розписі сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки в детальному розписі сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, поточна дата 10.12.2013, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору та саме наявність підписів має підтверджує наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що «нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Відповідно до частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: «визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку що в задоволенні позовної вимоги про визнання Договору від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року та Додатку №1 до даного договору нікчемними не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання виконавчого напису вчиненого 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрованого в реєстрі за №24447 таким, що не підлягає виконанню суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно наданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловоським В.А. копії виконавчого напису №24447 від 31 жовтня 2017 року та документів на підставі яких вчинено даний виконавчий напис, підставою для вчинення спірного виконавчого напису послугували наступні документи: заява про вчинення виконавчого напису від 31 жовтня 2017 року, договір кредиту №640/770-К770 від 12 грудня 2007 року, додаткова угода №1 від 10.10.2008 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12 грудня 2007 року, Договір від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору №640/770-К770 від 12 грудня 2007 року, Додаток №1 від 12.12.2013 року до Договору про внесення змін до №640/770-К770 від 12 грудня 2007 року, Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту від 12.12.2013 року, Довідка від 05.09.2017 року, розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором №640/770-К770 від 12 грудня 2007 року, виписка по особовому рахунку, витяг з єдиного реєстру юридичних осіб.

З огляду на те, що висновком експерта №278 від 22.10.2020 року встановлено, що договір від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року, додаток №1 від 12.12.2013 року до Договору про внесення змін до договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року та Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту від 12.12.2013 року було підписано не ОСОБА_1 , а іншою особою, дані договір, додаток №1 до нього та абсолютне значення подорожчання кредиту не породжують правові наслідки для боржника.

Наведене свідчить про те, що виконавчий напис від 31.10.2017 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за №24447 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що був вчинений на підставі нікчемного договору від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року, додатку №1 від 12.12.2013 року до Договору про внесення змін до договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року та Детального розпису сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту від 12.12.2013 року.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає часткову задоволенню, а саме, в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 10,18,23,76, 258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання договору нікчемним - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №24447, вчинений 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором від 12.12.2007 року №640/770-К770 в загальній сумі 185451,57 доларів США.

В задоволенні позовної вимоги про визнання Договору від 12.12.2013 року про внесення змін до Договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року та Додатку №1 від 12.12.2013 року до Договору про внесення змін до договору кредиту №640/770-К770 від 12.12.2007 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714, адреса для листування: м. Київ, пр. Степана Бандери, 9, БЦ «Форум Парк Плаза», корп. 4-с.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, місцезнаходження: м. Київ, пров. Музейний, 4, поверх. 3.

Повне судове рішення складено 25.02.2021 року.

Суддя С.В. Щербина