Рішення № 9515466, 14.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №11/198

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Скробутан В.В. директор за посадою, відповідача –Семенов М.Ф., Андрієнко В.М. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспектр" до відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" про стягнення 122133 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 110000 грн. 78 коп. боргу за виконану на умовах укладеного сторонами договору роботу по обробці деталей з наданих відповідачем матеріалів та пені в сумі 12132 грн. 90 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 15 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноспектр" (позивач) та відкритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (відповідач) договору підряду №22-13.23/25 позивач виконав роботи, за які останній своєчасного та повного розрахунку не провів.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Також позивач 30.03.2010 р. подав суду заяву про зміну предмету позову. Відповідно до цієї заяви він просить суд крім заявлених до стягнення сум боргу, зобов’язати відповідача прийняти оброблені ним деталі.

Вказана заява судом не приймається, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення боргу за виконану на умовах договору роботу, то заявлена у заяві вимога про зобов’язання відповідача прийняти роботу, є фактично іншим позовом, а тому вона не може розглядатись спільно із уже заявленим позовом.

Представники відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позову заперечили та вказали, що заборгованість перед позивачем виникла лише 26.02.2010р., про що зазначено в акті звірки взаємних розрахунків, а тому вимоги щодо сплати пені в сумі 12132 грн. 90 коп. вважають неправомірними. Крім того відповідач зазначив, що позивач претензію не направляв та досудовий розгляд спору не здійснив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

На підставі укладеного сторонами договору підряду №22-13.23/25 від 15 жовтня 2007 року позивач виконав роботи по обробці деталей з наданих Замовником (відповідач у справі) матеріалів на загальну суму 92304 грн. 08 коп., що підтверджується актами здачі –прийому робіт №43 від 27.01.2009р., №45 від 20.10.2008р., №46 від 18.09.2008р., №47 від 19.11.2008р., №48 від 19.11.2008р., №49 від 19.11.2008р., №50 від 08.12.2008р., №51 від 19.12.2008р. №52 від 08.12.2008р. № 53 від 14.01.2009р.

Згідно п. 2.2 Договору, ціна на виконання робіт встановлюється сторонами шляхом підписання Специфікації, яка являється невід’ємною частиною договору та згідно п. 3.1 Договору, в Специфікації вказані умови оплати.

Відповідно до п. 1 Специфікацій підписаних сторонами, умовами оплати є предоплата 50% вартості заявленої партії деталей в термін 5-ти банківських днів з моменту отримання Підрядчиком письмової заявки та матеріалі від Заявника, кінцевий розрахунок (50%) в термін 5-ти банківських днів після виконання робіт Підрядником та приймання партії деталей Замовником.

          В ході виконання договору сторони своїми діями змінили його умови в частині здійснення попередньої оплати. Так позивач приступав до виконання робіт без отримання попередньої оплати.

На час розгляду справи відповідач вартість виконаних робіт, прийнятих за названими вище актами на умовах договору оплатив лише частково в сумі 5000 грн.

Згідно п. 9.4. Договору, за несвоєчасну оплату послуг Замовник сплачує Підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 837 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення договору №22-13.23/25 від 15 жовтня 2007 року. За своєю правою природою цей договір є договором підряду. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та виконав роботи по обробці деталей, які прийняв відповідач.

Подані позивачем та підписані відповідачем акти здачі –приймання свідчать про виникнення у відповідача зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг на умовах договору, тобто на п’ятий день після підписання актів прийому-передачі. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав, тим самим порушив умови Договору та норми названого вище законодавства, в зв'язку з чим зобов’язаний сплатити позивачу борг в сумі 87304 грн. 08 коп.

Крім того, у відповідності п. 9.4. Договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню. Однак заявлена у позові пеня розрахована позивачем не вірно, а саме без урахування вимог ст.. 232 ГК України. Після перерахунку, здійсненого судом, встановлено, що розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, становить 10431 грн. 87 коп.

Заявлена позивачем вимога про стягнення вартості робіт у сумі 22696,70 грн. за актами, які не підписав відповідач, задоволенню не підлягає, оскільки така вимога суперечить приписам договору на нормам названого вище законодавства.

Вимоги позивача про відшкодування йому у якості судових витрат, його витрат на оплату юридичних послуг адвоката, задоволенню не підлягають, оскільки ним не подано доказів, які б свідчили про здійснення ним таких витрат.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", 20705, Черкаська область, м. Сміла, вул.. Ю.Коробейника, 1, код 30147563 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспектр", 20700, Черкаська область, м.. Сміла, вул.. Чайковського, 5 кв. 101, код 34938693 –87304 грн. 08 коп. боргу, 10431 грн. 87 коп. пені, 977 грн. 35 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 188 грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань