Рішення № 9515423, 13.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р. м. Черкаси Справа № 17/311

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/311

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»

простягнення 3587,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.»(далі-позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»(далі-відповідач) 3587,40 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору про дистрибуцію № 715 від 10 квітня 2009 року.

У судове засідання 13.04.2010 року представник позивача не з’явився, надіслав заяву № 461 від 07.04.2010 року про розгляд справи без його участі, позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 01.03.2010 року місцезнаходження відповідача: (місто Черкаси, вулиця Калініна, будинок 63/1).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 23.02.2010 року про порушення провадження у справі, від 16.03.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судове засідання 13.04.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про дистрибуцію № 715 від 10 квітня 2009 року (а.с.8), за умовами пункту 1.1 якого позивач (продавець) зобов’язався поставити та передати у власність відповідачу (покупцю) товар (далі –товар), у відповідності зі товаросупроводжувальними документами (рахунки, товар-транспортні накладні), а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Ціна за одиницю товару та вартість партії товару, що постачається вказана в рахунку на оплату кожної партії товару та у відповідних товарних чи товарно-транспортних накладних (пункт 3.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору про дистрибуцію № 715 від 10 квітня 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 4902,49 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-003882 від 17.04.2009 року на суму 758,70 грн., № РН-004499 від 01.05.2009 року на суму 3323,11 грн., № РН-008996 від 28.08.2009 року на суму 820,68 грн. (а.с.12-14).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3.3. договору встановили, що відповідач зобов’язаний сплатити позивачу протягом 45 календарних днів з моменту отримання кожної конкретної партії товару. Датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю та підписання товаросупроводжувальних документів. Всі документи, що супроводжують товар передаються уповноваженому представнику покупця (пункт 2.2 договору).

Таким чином, відповідач повинен був оплатити за поставлений товар по видатковим накладним: № РН-003882 від 17.04.2009 року –до 01.06.2009 року; № РН-004499 від 01.05.2009 року –до 15.06.2009 року; № РН-008996 від 28.08.2009 року –до 13.10.2009 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувався з позивачем лише в сумі 758,70 грн. (банківська виписка № БВ-0000130 за 07.07.2009 року (а.с.15) та частково повернув товару на суму 556,39 грн., що підтверджується накладними на повернення: № ВН-000406 від 19.10.2009 року, № ВН-000407 від 19.10.2009 року, № ВН-000408 від 19.10.2009 року (а.с.17-19).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви складає 3 587,40 грн.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 3 587,40 грн. заборгованості за невиконання зобов’язань по договору про дистрибуцію № 715 від 10 квітня 2009 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»(м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 63/1, р/р 26000301000308 в ХФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 342003, код ЄДРПОУ 34906813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.»(юридична адреса: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 79; місцезнаходження: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Радгоспна, буд. 1, р/р 26001001967181 в КМФ АКБ УСБ м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 31482321) –3 587,40 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 13.04.2010 року.