Рішення № 9515185, 18.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2010 Справа № 9/50-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісний центр "Побутрадіотехніка", м. Донецьк

до Приватного підприємства "Флагман-Транс", м. Херсон

про стягнення 3500,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;.

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за разовим договором № б/н від 18.11.2008р. за надані послуги з перевезення вантажу у розмірі 3500,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на разовий договір № б/н від 18.11.2008р. та положення ст. 908, 920 ЦК України.

          12.04.2010р. відповідач подав до суду лист в якому повідомляє, що позов визнає та просить суд надати час для погашення боргу.

          Позивач у судове засідання 18.05.2010р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.           

          Відповідач у судове засідання 18.05.2010р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, доказів сплати боргу не надав.

          За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.           

          Дослідивши матеріали справи, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем на підставі ст. 11 ЦК України виникли цивільно-правові правовідносини, які виразились в тому, що відповідно до разового договору № б/н від 18.11.2008р. позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 6000 грн., що підтверджується товаро -транспортною накладною БПС №646 від 18.11.2008р., податковою накладною №2248 від 18.11.2008р. та рахунком №АТ--0002248 від 18.11.2008р.

          Відповідно до положень ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          Відповідно до приписів ч.1, ч.2 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

          Таким чином, разовий договір № б/н від 18.11.2008р., який був укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

          Відповідно до умов п. 15 вищевказаного договору, сторони погодили, що відправник повинен здійснити оплату наданих послуг з відстрочкою платежу на протязі 10 банківських днів, з моменту отримання відправником від перевізника документів, які підтверджують виконання перевізником своїх зобов'язань по доставці вантажу до пункту його призначення.

          Свої договірні зобов'язання по доставці вантажу та передачі його належному одержувачеві підприємство позивача виконало повністю і безпретензійно.

          Зі сторони відповідача умови договору виконані частково, здійснено оплату за перевезення вантажу лише у сумі 2500,00 грн., що призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 3500,00 грн.

          Станом на день звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 3500,00 грн.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 3500,00 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими.

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          У судовому засіданні прийнято повний текст рішення.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 909 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з приватного підприємства "Флагман-Транс" (73000, м. Херсон, вул. Ціолковського, 25/82, код ЄДРПОУ 35787816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісний центр "Побутрадіотехніка" (83023, м. Донецьк, вул. Творчеська, 27, п/р 26008001000002 в ТОВ КБ “Український фінансовий світ”, МФО 377777, код ЄДРПОУ 25599618) заборгованість за надані послуги у розмірі 3500,00 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     С.В. Ребриста