Рішення № 95151490, 10.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1021/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Петрунь М.М.

представника відповідача - адвоката Ламбрух О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петрунь Микола Миколайович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про усунення порушень при переплануванні квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про усунення порушень при переплануванні квартири.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Безпосередньо над його квартирою, поверхом вище, розміщена квартира АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 . Відповідачем було зроблено перепланування квартири, яке на думку позивача, перешкоджає безпечному користуванню його квартирою. Закрема, у квартирі АДРЕСА_3 демонтовано перегородки між ванною кімнатою, коридором та санвузлом, влаштовано суміщений санвузол та відокремлений коридор, у кухні перенесено дверний проріз.

У грудні 2015 року відбулося затоплення квартири позивача в результаті самовільного переобладнання санвузла в квартирі АДРЕСА_3 на прокладеній в стіні металопластиковій трубі із-за тріщини на ній, яка прокладена від електробойлера до змішувача в приміщенні кухні. Листом № першого заступника начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 26.11.2014 року М-455/23 стверджено, що власник квартири АДРЕСА_3 за отриманням дозволу на проведення перепланування протягом 2006-2014 рр. в управління не звертався.

На думку позивача, перепланування квартири АДРЕСА_3 виконано всупереч вимогам пункту 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», п. 8.11 ДБН В.3.2.2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», згідно яких не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової над житловими кімнатами і кухнями.

Позивач зазначає, що у 2017 році ним подавався аналогічний позов до ОСОБА_3 і Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 19.06.2018 року у справі № 308/7340/17 ухвалено рішення згідно з яким його позовні вимоги задоволено повністю - зобов"язано ОСОБА_3 здійснити реконструкцію квартири АДРЕСА_3 та привести її у первинний стан. Однак, Закарпатським апеляційним судом рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19.06.2018 року у справі № 308/7340/17 скасовано, з тих підстав, що ОСОБА_3 не є власником вказаної квартири.

А тому на підставі вищенаведеного просить суд зобов"язати ОСОБА_2 здійснити реконструкцію квартири АДРЕСА_3 та привести дану квартиру у первинний стан.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають до задоволення, а доводи, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Вказує, що твердження позивача про проведення в квартирі по АДРЕСА_3 будь-яких незаконних перепланувань не відповідає дійсності, не підтверджене жодним належним та допустимим доказом. Зазначає, що у вказаній квартирі виконувалися виключно ремонтні роботи, покраска стін, жодних втручань в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування не відбувалось. Позивачем не надано документів, які б вказували, що питання проведення перепланування, в належній відповідачці квартирі, було предметом розгляду компетентного державного органу, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову. Вказує, що ОСОБА_1 не довів факт порушення, невизнання або оспорювання будь-яких майнових прав та інтересів внаслідок проведення ремонтних робіт у квартирі по АДРЕСА_3 , що слугувало б підставою для звернення за захистом права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач проживає у квартирі

АДРЕСА_1 у вказаному будинку, яка належить на праві приватної власності відповідачу, розташована поверхом вище над квартирою позивача.

Згідно положень ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 152 ЖК України передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Позивач стверджує, що відповідачем проведено перепланування належної їй квартири, всупереч вимогам пункту 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», п. 8.11 ДБН В.3.2.2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», згідно яких не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової над житловими кімнатами і кухнями.

Однак, відповідач заперечує здійснення жодних втручань в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, вказуючи, що у квартирі АДРЕСА_3 проводилися виключно ремонтні роботи, покраска стін, тощо.

Як встановлено, згідно з листом виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.06.2016 року № М-03423у, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 , у квартирі АДРЕСА_3 , виконано будівельні роботи з перепланування, на виконання яких дозвільні документи від органів місцевого самоврядування не вимагається, а саме: демонтовано перегородки між ванною кімнатою, коридором та санвузлом, влаштовано суміщений санвузол та відокремлено коридор, у кухні перенесено дверний проріз. Це перепланування не суперечить вимогам пункту 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки Основні положення» (не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями).

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Однак, позивачем не надано будь яких доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем під час ремонту квартири дій , які б порушували права позивача.

Посилання позивача на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2018 року у справі № 308/7340/17, як на доказ порушення його прав, судом не може бути взято до уваги, оскільки згідно постанови Закарпатського апеляційного суду від 24.10.2019 року вказане рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що у грудні 2015 року відбулося підтоплення його квартири в результаті самовільного перебладнання санвузла в квартирі АДРЕСА_3 , на прокладеній в стіні металопластиковій стіні через тріщини в ній, що прокладена від електробойлера до змішувача в приміщення кухні, оскільки позивачем не заявлено вимог про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень статті 15 ЦК України право особи на захист свого цивільного права виникає у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням указаних норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 463/1050/15-ц.

А тому з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що позивач не довів факт порушення його прав внаслідок проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_3 , суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим і до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 317, 319,383 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76,77, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петрунь Микола Миколайович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про усунення порушень при переплануванні квартири - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Придачук