Рішення № 9515138, 18.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2010 Справа № 3/69-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м.Херсон

до Головного Управління Державного казначейства України у Херсонській області, м. Херсон

про стягнення 24196 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Желудкова Л.Г. дов. б/н від 22.07.08 р.,

від відповідача –Полякова А.Л. дов. №14-08/06/1 від 11.01.2010 р.

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії (позивач) звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області (відповідач) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги доступу до віртуальної приватної мережі за технологією MPLS в сумі 22482.46 грн. - основного боргу, 1321,96 грн. - індексу інфляції, 235,65 грн. - 3% річних, 156,86 грн. пені та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.

Справа розглядалась з перервою, яка оголошувалась в засіданні 06.05.2010 року, до 18.05.2010 р. до 10-00 для виготовлення повного тексту рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

          Між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком”в особі Херсонської філії і Головним управлінням Державного казначейства України в Херсонській області (відповідач) укладено Договір №3/1- MPLS від 01.12.2006 р. (далі –договір) про надання телекомунікаційних послуг доступу до віртуальної приватної мережі за технологією MPLS.

          Тарифи, по яким надавались послуги за договором про надання послуг електрозв'язку затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.05.2006р. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" та п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.05 №720, зазначені послуги підлягають оплаті.

          Згідно п. 6.2. договору відповідач сплачує послуги зв'язку щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків позивача, виставлених до 10 числа місяця, наступного за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при оплаті послуги нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.

          За період з 1 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року відповідач має заборгованість за телекомунікаційні послуги в сумі 22482,46 грн.

          Відповідач          надав до матеріалів справи докази часткового погашення (після порушення провадження по справі) боргу в сумі 5412,11 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

-          платіжне доручення №271 від 16.04.2010 р. на суму 1000,00 грн.;

-          платіжне доручення №324 від 29.04.2010 р. на суму 467,10 грн.;

-          платіжне доручення №325 від 30.04.2010 р. на суму 2608,13 грн.;

-          платіжне доручення №327 від 30.04.2010 р. на суму 1336,68

Враховуючи викладене, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, позовні вимоги в частині стягнення 5412,11 грн. підлягають припиненню.           

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

          Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

          Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 17070,35 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Відповідач зазначену суму заборгованості не визнає, посилаючись на те, що джерелом фінансування видатків відповідача є Державний бюджет України, причиною несвоєчасних розрахунків із позивачем є несвоєчасне фінансування витрат відповідача із Держбюджету.

          Згідно ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки оплати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Позивач нарахував пеню за затримку розрахунків за договором в сумі 156,86 грн.

          Судом встановлено, що джерелом фінансування видатків відповідача є Державний бюджет України, причиною несвоєчасних розрахунків із позивачем є несвоєчасне фінансування витрат відповідача із Держбюджету. Суд дійшов до висновку, що при таких обставинах відсутня вина відповідача у несвоєчасності розрахунків за наданні послуги.

          Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

          Суд дійшов до висновку про винятковість обставин, що стали причиною невиконання відповідачем грошових зобов'язань та зменшує розмір пені до 1,00 грн.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми. Таким чином, за змістом зазначеної норми права боржник повинен повернути не лише суму основного боргу, а і додаткову суму як інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочки.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв»язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини несвоєчасно сплачених грошей.

При цьому, застосування положень частини другої ст.625 ЦК України названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

          Позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки в сумі 1321,96 грн. та 3% річних в сумі 235,65 грн. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково. Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача 5412,11 грн. основного боргу.

          2. Стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області (73003, м.Херсон, вул.Комсомольська, 21, р/р 35211009000001 в УДК в Херсонській області, МФО 852010, код 22762213) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (м.Херсон, пр. Ушакова,41, р/р 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093, ОКПО 01188661) 17070,35 грн. основного боргу, інфляційних збитків в сумі 1321,96 грн., 3% річних в сумі 235,65 грн., пеню в сумі

1,00 грн., а також 241,97 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

          4. Наказ видати після набрання рішенням закриття рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська