Рішення № 9515052, 27.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 08/29-10

вх. № 1732/3-08

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився. відповідача - Погорєлова А.В., дов.№б/н від 02.02.09р.

розглянувши справу за позовом ТОВ " Кам"янський завод марочних вин", м.Київ

до ТОВ "Малті", м. Харків

про стягнення 19981,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 18358,06 грн. основного боргу, 129,02 грн. 3% річних, 623,99 грн. інфляційних, 870,62 грн. пені, за договором про дистриб*юцію № 126, укладеним між сторонами 19.05.2009р. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Позивач в судове засідання не з’явився. 27.04.10р. від позивача надійшли уточнення позовних вимог, в якіх позивач зазначив про погашення основного боргу відповідачем в повному обсязі.

Оскільки у відповідності до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підстави або предмет позову, збільшити або зменьшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, ща на даний час основна заборгованість погашена в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

19.05.09р. між сторонами був укладений договір про дистриб*юцію № 126.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Відповідно до п.5.2. договору оплата вартості товару проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на умовах відтермінування платежу - протягом 45 (сорока п’яти) календарних днів з моменту отримання товару по накладним.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобов’язання, згідно видаткових накладних №1042 від 19.05.09р., №1284 від 11.06.09р., №1437 від 23.06.09р., №2003 від 17.08.09р., №2298 від 11.09.09р., №2381 від 21.09.09р., №2514 від 05.10.09р. та №2848 від 28.10.09р. поставив відповідачу товар на загальну суму 61378,28грн. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання, лише частково оплатив за поставлений позивачем товар, внаслідок чого станом на 01.02.10р. утворилась заборгованість в розмірі 18358,06грн.

Але при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором в сумі 18358,06грн. перерахована в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученями №207 від 23.03.10р. та №12 від 30.03.10р., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Враховуючи, що на час розгляду справи в суді між сторонами в цій частині відсутній предмет спору, суд вважає необхідним в цій частині припинити провадження по справі на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Щодо решти суд вважає, що оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 623,99грн. та 3% річних в сумі 129,02грн. є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.7.2. договору за несвоєчасну оплату переданого для реалізації товару, відповідач повинен сплатити крім основного боргу пеню в розмірі 0,05% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 870,62грн. пені обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 205,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст. 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті" (61166, м.Харків, вул. Кримська,8, кв.82; в тому числі п/р 26004301000739 в СВФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997, код ЄДРПОУ 30291478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам’янський завод марочних вин" (02002, м.Київ, вул. М.Раскової,23, оф.620, у тому числі п/р 2600001030516 в 23-я філія ВАТ "БМ Банк", МФО 380913, код ЄДРПОУ 34175002) 870,62грн. пені, 623,99грн. інфляційних витрат, 129,02грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 205,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 18358,06грн. основного боргу провадження по справі припинити на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Суддя