Рішення № 95150424, 22.02.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3281/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі: головуючої судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря - Безорчук А.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Керівника Слов`янської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 липня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. Вирок набрав законної сили 12 серпня 2020 року. Судом встановлено 06 травня 2020 року в адміністративно-територіальних межах с. Лозове Лиманського району Донецької області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою, умисно, в порушення вимог ст. 27 Закону України від 13.12.2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» (зі змінами), Правил любительського і спортивного рибальства, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 року № 1126 (зі змінами), в заборонений період, встановлений на території Донецької області відповідно до наказу Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області від 17.03.2020 року № 60 «Про встановлення весняно-літньої нерестової заборони на вилов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах Донецької області у 2020 році», не маючи спеціального дозволу, використовуючи заборонене знаряддя лову, з метою вилову риби для своїх особистих потреб, незаконно добули рибу таких видів: лящ (19 екземплярів, вартістю по 170,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 3230,00 грн.), карась сріблястий (25 екземплярів вартістю по 17,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 425,00 грн.), щука (3 екземпляри, вартістю по 340,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 1020,00 грн.), лин (7 екземплярів, вартістю по 119,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 883,00 грн.), а також раків (152 екземпляри, вартістю по 25,50 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 3876,00 грн.). Риба та раки належать до водних живих ресурсів загальнодержавного значення.

Спільними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяна істотна шкода водним біоресурсам, згідно з Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, розмір такої шкоди становить 9384,00 грн. Розмір шкоди, розрахований начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, підтверджено висновком від 20 травня 2020 року за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 1202005420000320.

Під час розгляду кримінального провадження питання про відшкодування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоди, завданої незаконним рибним та водним добувним промислом рибному господарству України, не вирішувалося. В добровільному порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоду не відшкодовано. Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом в розмірі 9384,00 гривень.

Компетентним органом, який має здійснювати захист державних інтересів, є Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області, яке має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб"єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

Органи рибоохорони мають право самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони , використання і відтворення водних біоресурсів. Проте, вказане повноваження Управлінням не використано. За таких обставин, у прокурора відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратури" є підстави для звернення до суду з позовом та представництва інтересів держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області, оскільки компетентний суб`єкт не здійснює належним чином повноваження по захисту інтересів держави.

Ухвалою судді від 02 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.35-36).

Ухвалою суду від 23 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 47).

Представник Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області та представник Слов`янської місцевої прокуратури, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, позовні вимоги підтримали, просили справу розглянути без їх участі, не заперечували проти розгляду справи в заочному порядку у разі неявки в судове засідання відповідачів, про що суду надали відповідні заяви (а.с.100, 105-106).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с 102,104), в судове засідання не прибули, клопотань про розгляд справи без їх участі та відзиву на позовну заяву суду не надали.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 лютого 2021 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 06 травня 2020 року приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, на автомобілі марки ЛУАЗ прибули на берег Краснооскільського водосховища, розташованого в адміністративно - територіальних межах с. Лозове Лиманського району Донецької області. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 у порушення вимог ст.27 Закону України від 13.12.2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» (зі змінами), Правил любительського і спортивного рибальства, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 року № 1126 (зі змінами), в заборонений період, встановлений на території Донецької області відповідно до наказу Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області від 17.03.2020 року № 60 «Про встановлення весняно-літньої нерестової заборони на вилов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах Донецької області у 2020 році», не маючи спеціального дозволу, використовуючи заборонене знаряддя лову, з метою вилову риби для своїх особистих потреб, на дерев`яному човні, належному ОСОБА_2 , випливли на Краснооскільське водосховище.

На водосховищі ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 руками наловили раків (152 екземпляри), встановили власну риболовну сітку (довжина 65 м, висота 1,8 м, діаметр осередку сіткового полотна 60 мм).

Цього ж дня, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 повернулись до залишеної у водоймищі сітки та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення довкілля, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаної риболовної сітки здійснили незаконний вилов риби. Вказані особи на місці події були затримані співробітниками Лиманського ВП Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 незаконно добули рибу таких видів: лящ (19 екземплярів, вартістю по 170,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 3230,00 грн.), карась сріблястий (25 екземплярів вартістю по 17,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 425,00 грн.), щука (3 екземпляри, вартістю по 340,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 1020,00 грн.), лин (7 екземплярів, вартістю по 119,00 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 883,00 грн.), а також раків (152 екземпляри, вартістю по 25,50 грн. за 1 екземпляр, загальною вартістю 3876,00 грн.). Риба та раки належать до водних живих ресурсів загальнодержавного значення.

Спільними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяна істотна шкода водним біоресурсам, згідно з Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, розмір такої шкоди становить 9384,00 грн. (а.с. 11-15).

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 липня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 249 КК України, призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2550,00 гривень кожному. Вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 липня 2020 року набрав законної сили 14 серпня 2020 року (а.с. 11-15).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом, встановлений висновком експерта № 3684-3685 від 20 травня 2020 року за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 1202005420000320, та складає 9384,00 гривень (а.с. 17-26).

Як вбачається зі змісту вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 липня 2020 року, розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом, встановлений, однак питання щодо відшкодування зазначеної шкоди не вирішувалось, оскільки потерпілою юридичною особою, а саме представником Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, цивільних позовів до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено не було. (а.с. 11-15).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про тваринний світ»; Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Постановою КМ України №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Згідно з ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

При цьому, у пункті 3.15.1 Правил любительського і спортивного рибальства зазначено, що забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної і морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ці кошти направляються на охорону та відтворення об`єктів тваринного світу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популярному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи неволі.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про тваринний світ» зазначено, що громадяни зобов`язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об`єктів тваринного світу, використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Компетентним органом, який має здійснювати захист державних інтересів, є Управління державного агенства рибного господарства у Донецькій області, яке має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб"єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

Органи рибоохорони мають право самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарюваня та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони , використання і відтворення водних біоресурсів.

Проте, вказане повноваження Управлінням державного агентства рибного господарства у Донецькій області не використано.

Згідно повідомлення Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області від 27 серпня 2020 року Донецький рибоохоронний патруль не звертався до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (а.с. 27-28).

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно інформації від 25 серпня 2020 року Лиманської міською радою Донецької області заходи щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вживалися. З позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Лиманська міська рада Донецької області не зверталася (а.с. 29).

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом,є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховується до спеціального фонду в складі місцевого бюджету, тобто до місцевого природоохоронного фонду за місцем нанесення шкоди довкіллю.

Враховуючи те, що незаконний вилов риби здійснювався на водоймі, що розташована на території Лиманської міської територіальної громади Донецької області, кошти, на відшкодування завданих збитків слід стягнути на рахунок бюджету Лиманської міської ради Донецької області.

За таких обставин з відповідачів, враховуючи висновок експерта № 3684-3685 від 20 травня 2020 року за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 1202005420000320, підлягає стягненню в солідарному порядку шкода в розмірі 9384,00 гривень, заподіяна навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову, покладається на відповідача.

Позивач на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень п. 35 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, при пред`явленні позову до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати судового збору, він стягується в дохід держави за рішенням суду окремо з кожного відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

При визначенні суми судового збору, який має бути стягнуто з відповідачів, суд враховує, дату подання позову - 30 вересня 2020 року, а також розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2020 року становив 2102,00 гривні відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік".

Враховуючи викладене, а також те, що судом позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 2102,00 гривень, по 1051,00 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 69, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 1166, 1190 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги керівника Слов`янської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь держави на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області (Отримувач: УК м. Лиман/отг. м. Лиман; назва банку: Казначейство України (ЕАП), ОКПО: 37894853, р/р UA688999980333189331000005564; код доходів: 24062100 - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом в розмірі 9384,00 (дев`ять тисяч триста вісімдесят чотири грн 61 коп.) гривень.

Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь держави (Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Лиманська МТГ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313111206000005564; Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) гривень, по 1051,00 гривень з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2021 року.

Головуюча суддя -