Рішення № 9514994, 22.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р. Справа № 16/182-09

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Крижановський М.В., довіреність №03-01-09/28-1489 від 12.06.08 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Кам'янського комунального підприємства по соціально-побутовому обслуговуванню "Побут", с. Кам'янка

про стягнення 22026,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У судовому засіданні 16.03.2010 р. оголошувалась перерва до 14:30 год. 22.04.2010 р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Кам'янського комунального підприємства по соціально-побутовому обслуговуванню "Побут" на користь державного бюджету України 22026,80 грн. у відшкодування збитків, завданих порушенням водного законодавства. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході перевірки встановлено, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства в частині порядку здійснення спеціального водокористування, а саме - водозабір із підземних джерел проводився ним за відсутності відповідного дозволу

15.12.2009 р. до канцелярії суду відповідачем було надано відзив на позовну заяву в якому вказано, що ні в акті перевірки, ні в позовній заяв не вказано з якої саме дати відповідач допустив порушення законодавства. Відповідно до акту здійснення державного нагляду за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №04-13-165 від 02.07.2008 року, перевірка відбулась 02.07.2008 року. Позивачем не наведено його повноважень щодо здійснення такої перевірки за будь-який період без обмеження. Враховуючи, що цивільним законодавством встановлений загальний термін позовної давності 3 роки (ст. 257 ЦК України), вважає, що позивач не має правової підстави заявляти про стягнення збитків за 2005 рік.

12.01.2009р. представник позивача надав заперечення на відзив в якому вказує, що станом на 12.01.2010 р., відповідачем не було використано свого права на звернення до суду з метою захисту нібито порушених прав а саме, визнання дій щодо проведення перевірки або складання акту такими, що вчиненні з порушенням вимог діючого законодавства. Всі заперечення надані відповідачем вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності та чинному законодавству.

05.02.2010 р. позивачем було надано уточнення до позовної заяви та додаткове правове обґрунтування, в якому зазначає, що 02.07.2008 р. позивачем на виконання листа-вимоги прокуратури Дворічанського району Харківської області від 13.06.2008 р., винесеного в рамках прокурорського нагляду, було здійснено перевірку факту щодо самовільного водокористування відповідачем Після проведення перевірки факт існування порушення, яке було виявлено прокуратурою, підтвердився, доказом чого є довідки, надані керівником відповідача та акт від 02.07.2008 р., складений держінспектором.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Бровченко І.О. від 09.02.2010 р. задоволено клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи №16/182-09 та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Тихий П.В. та Калініченко Н.В.

22.03.2010 р. представник відповідача надав пояснення в яких вказує, що матеріалами перевірки не визначено: в який період часу та із застосуванням яких свердловин відповідач здійснював спеціальне водокористування; відсутні відомості про технічні характеристики таких свердловин, не зазначена їх глибина; відповідно до яких ознак позивачем зроблено висновок про те, що відповідач здійснював спеціальне водокористування.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримує у повному обсязі, надав пояснення щодо суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засідання, через участь у іншій справі.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд визнає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вважає, що господарським судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомлення з матеріалами справи, було відкладено розгляд справи для надання нових доказів тощо). Проте, нових доказів відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні відповідача про відкладення справи не зазначено.

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Також суд зазначає, що згідно положень ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, причин неможливості неприбуття в судове засідання інших представників (зокрема керівника відповідача), представник відповідача суду не надав.

Суд вважає належним зазначити, що кожна сторона сама вирішує питання щодо необхідності участі у судовому засіданні, до того ж, ухвалою від 12.02.2010 р. про відкладення розгляду справи суд попереджав сторін, що у разі неявки їх представників у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як вбачається з акту № 04-13-165 здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 02.07.2008р. (а.с. 7) в результаті перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України Кам'янським комунальним підприємством по соціально-побутовому обслуговуванню "Побут", держінспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області було встановлено, що згідно довідки від 02.07.2008 р. №31 наданої в.о. директора Кам'янське КП "Побут", відповідач здійснює забір підземної води з 3 артсвердловин, 2 свердловини розташовані в с. Кам'янка, 1 свердловина знаходиться в с. Дворічанське; первинний облік води, добутої з підземних джерел, не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Згідно довідки від 02.07.2008 р. №31 загальний забір води складає: 2005 р. – 52 тис. кубічних метрів; 2006 р. – 59 тис. кубічних метрів; 2007р. – 35 тис. кубічних метрів; 2008 р. 1-2 квартал – 17 тис. кубічних метрів. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, що є порушеннями ст.ст.44, 49 Водного кодексу України.

Факт допущення відповідачем самовільного водокористування з підземних джерел також підтверджується поясненнями наданими в.о. директора Кам'янського КП "Побут" - Перепелицею Катериною Олексіївною, які зафіксовані у протоколі №000980 про адміністративне правопорушення від 02.07.2008р. (а.с. 9).

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства інспектором Державної екологічної інспекції в Харківські області, були складені протокол №000980 про адміністративне правопорушення від 02.07.2008р. та постанова про накладення адміністративного стягнення № 04-15-119 від 02.07.2008р., згідно яких за допущення самовільного водокористування з підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування, що в свою чергу призвело до порушення природоохоронного законодавства, в.о. директора Кам'янського КП "Побут" - Перепелицю Катерину Олексіївну, було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 48 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн.

Згідно п.9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних та громадських потреб.

Стаття ст. 49 Водного кодексу України передбачає, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами геології - в разі використання підземних вод. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Мінекобезпеки України N 37 від 18.05.1995 р. (надалі –Методика №37) шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме: самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спец водокористування.

У зв'язку з виявленими порушеннями, посадовими особами державної екологічної інспекції в Харківській області було з урахуванням норм передбачених Методикою №37 розраховано суму збитку та складено претензію № 150, щодо добровільного відшкодування збитків заподіяних державі в розмірі 22026,80 грн., яку було направлено на адресу Кам'янського КП "Побут", вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Відповідно до ст. 109 Водного кодексу України позивачем у спорах про використання і охорону вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органи на місцях, які звільняються від спати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушенням водного законодавства.

Як вбачається документів наданих до матеріалів справи, в період з 2005 року по 2008 рік дозвіл на забір води з артезіанської свердловини у відповідача був відсутній.

Таким чином суд встановив, що відповідачем не виконано обов'язків щодо отримання відповідного дозволу на спеціальне водокористування з підземних джерел.

Згідно до ч 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів."

Суд відхиляє доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, факт порушення відповідачем вимог Водного кодексу України в період 2005 - 2008 року, а саме використання за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, було встановлено 02.07.2008 р.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.п. 1.9. Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" - перебіг строку позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акту про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

До того ж, особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Суд відхиляє доводи відповідача що позивачем не доведено в який період часу та із застосуванням яких свердловин відповідач здійснював спеціальне водокористування; відсутні відомості про технічні характеристики таких свердловин, не зазначена їх глибина, оскільки позивачем в обґрунтування позовних вимог надано довідку від 02.07.2008 р. №31, видану в.о. директора відповідача, згідно якої загальний забір води складає: 2005 р. – 52 тис. кубічних метрів; 2006 р. – 59 тис. кубічних метрів; 2007р. – 35 тис. кубічних метрів; 2008 р. 1-2 квартал – 17 тис. кубічних метрів( а.с. 8); та матеріалами справи, а саме - довідкою №6 та № 7 від 01.02.2010 р.( а.с. 103-104); дозвіл на спеціальне водокористування від 12.09.2003 р. на строк до 31.12.2004 р. та дозвіл на спеціальне водокористування від 12.09.2008 р. на строк до 03.09.2011 р. ( а.с. 78-81; паспорти на свердловини ( а.с. 82-102).

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Наведені обставини справи та приписи чинного законодавства дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, їх доведеність суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 48, 49, 109, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44 - 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути 22026,08 грн. з Кам'янського комунального підприємства по соціально-побутовому обслуговуванню "Побут", код ЄДРПОУ 31368918 (62710, Харківська область, Дворічанський район, с. Кам'янка, вул. Поштова, 41 (у т.ч. р/р 26093194 в ХОД АППБ "Аваль") на користь державного бюджету України у відшкодування збитків, завданих порушенням водного законодавства, р/р 31517921700188 Кам'янська сільрада, УДК у Дворічанському р-ні, код ЄДРПОУ УДК 24134308, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, для зарахування надходжень по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 921.

3. Стягнути з Кам'янського комунального підприємства по соціально-побутовому обслуговуванню "Побут", код ЄДРПОУ 31368918 (62710, Харківська область, Дворічанський район, с. Кам'янка, вул. Поштова, 41 (у т.ч. р/р 26093194 в ХОД АППБ "Аваль") до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 220,27 грн.

4. Стягнути з Кам'янського комунального підприємства по соціально-побутовому обслуговуванню "Побут", код ЄДРПОУ 31368918 (62710, Харківська область, Дворічанський район, с. Кам'янка, вул. Поштова, 41 (у т.ч. р/р 26093194 в ХОД АППБ "Аваль") до державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 312,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2010 р.