Рішення № 9514868, 17.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.10           Справа № 14/49-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлтрейд-Союз», м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Псьол», м. Суми

Про стягнення 8 805 грн. 27 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

позивача – Душин О.В.

відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача – ТОВ агрофірми “Псьол” 8 805 грн. 27 коп., в тому числі 6521 грн. 03 коп. основного боргу згідно договору № 20/06 від 20.06.2007 р. 1 501 грн. 80 коп. пені за прострочку платежу, 97 грн. 80 коп. 3% річних, 684 грн. 64 коп. інфляційних збитків, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 46 від 05.05.2010 р., в якому зазначає, що 22.04.2010 р. згідно платіжного доручення № 398 ним сплачено 4000 грн. в рахунок погашення зазначеної заборгованості. Решту боргу він зобов’язується погасити протягом травня 2010 року.

Позивачем в судове засідання подані уточнення до позовних вимог, згідно яких він просить включити до складу судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на його користь, витрати на послуги адвоката в розмірі 1500 грн.

В дане судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору № 20/06 від 20.06.2007 р., укладеного між сторонами, позивач зобов’язувався передати у власність покупця (відповідача) партію товару відповідно до ст. 662 ЦК України, а відповідач зобов’язувався прийняти цей товар та оплатити його вартість.

          Згідно п. 1.1, 1.2, 1.3 вищезазначеного договору кількість товару та його ціна зазначається у накладній, підписаній сторонами, і яка є невід’ємною частиною даного договору.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору.

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань підтверджується матеріалами справи, зокрема довіреністю НБЕ № 110039 від 18.08.2007 р., товарно-транспортною накладною 01СВА № 026214 від 18.08.2007 р., видатковою накладною № 274 від 18.08.2007 р.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 20/06 від 18.08.2007 р., а саме допустив прострочення виконання зобов’язання (відповідно до п. 3.2 формою оплати товару є 100% передоплата за товар, за згодою сторін оплата за товар може проводитись протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами накладних на прийомку (передачу) товару).

          Так, на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем, враховуючи часткову сплату суми боргу (платіжне доручення № 398 від 22.04.2010 р.), становить 2521 грн. 03 коп.

          Оскільки частина боргу погашена відповідачем після порушення провадження у справі, провадження у ній в частині стягнення 4000 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 с. 80 ГПК України, решта ж боргу підлягає стягненню з відповідача.

          Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 1501 грн. 80 коп. пені за прострочку платежу, 3% річних в сумі 97 грн. 80 коп. та 684 грн. 64 коп. інфляційних збитків.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно п. 8.1 договору від 20.06.2007 року встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості фактично поставленого, але неоплаченого товару за кожний день прострочення.

          Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 1500 грн. витрат на послуги адвоката (як це підтверджено договором про надання правової допомоги від 01.04.2010 р., окремим завданням № 1 від 01.04.2010 р., платіжним дорученням № 397 від 16.04.2010 р.), то суд вважає за доцільне задовольнити ці вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 750 грн. витрат на зазначені послуги.

Керуючись ст. ст. 193, 526, 549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44-49, 75, 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Псьол» (42418, Сумська область, Краснопільський район, с. В.Рибиця; код в ЄДРПОУ 03779550) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлтрейд-Союз» (40030, м. Суми, вул. М.Вовчок, 1; код в ЄДРПОУ 33389924) 2 521 грн. 03 коп. боргу, 1501 грн. 80 коп. пені, 684 грн. 64 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 97 грн. 80 коп., 750 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 4000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.          В задоволенні вимог щодо стягнення 750 грн. витрат на послуги адвоката – відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя