Рішення № 9514847, 17.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.10           Справа № 16/43-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м. Дніпропетровськ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми

Про стягнення 521751,48 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

Представники:

від позивача : Штифурко Ю.І.

від відповідача : Муйдінов Р.М.

за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 521751,48 грн. заборгованості відповідно до договору № У722/2008 р. від 15.12.2008р., в тому числі: 496831,09грн. основного боргу , 7540,99 грн. пені, 13464,12 грн. інфляційних збитків, 3915,28 грн. 3% річних , а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов від 15.04.2010р. № 18-7/702 та письмові пояснення по справі від 17.05.2010р., згідно яких зазначає, що ним від позивача не отримані рахунки №№ 23870-Т, 23895-Т, товар зі сталі 13Г1Су сторонами не погоджений , вважає, що строк виконання зобов’язань за отриманий товар не настав, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

17.05.2010р. позивач подав пояснення стосовно заперечень відповідача , зазначає, що твердження відповідача є безпідставними, оскільки порядок оплати та ціна були визначені сторонами у специфікаціях , що є невід’ємними частинами договору , позивач виконав свої зобов’язання і відповідно п.3.3 договору № У722/2008 від 15.12.2008р. разом з товаром ним були передані всі товаросупроводжувальні документи , а тому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно умов укладеного між сторонами договору № У722/2008р. від 15.12.2008р. позивач (продавець) зобов’язувався передати у власність , а відповідач ( покупець) прийняти і сплатити трубну продукцію . Асортимент , кількість, ціна якої вказані в специфікаціях , оформлених у вигляді Додатків до цього договору, які є невід’ємною його частиною. Згідно даного договору товар повинен поставлятися партіями на умовах: залізничним транспортом – «С.Р.Т., станція призначення на території України» ( ІНКОТЕРМС-2000); автомобільними транспортом на умовах « Е.Х.W. склад заводу виробника».

Як свідчать матеріали справи, товар передавався від позивача (продавця) до відповідача (покупця) згідно товаросупроводжувальних документів з відміткою відповідача ( покупця) про прийняття товару.

Відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів відповідно до Додатку до чинного договору, а саме: 20% попередньої оплати вартості товару – на протязі 3( трьох) банківських днів з дати підписання чинного Додатку; 40% грошових коштів перерахувати на рахунок позивача як попередня оплата на протязі 3 ( трьох) календарних днів з дати письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження; залишок грошових коштів перераховуються на рахунок позивача на протязі 15 ( п’ятнадцяти) банківських днів з дати відвантаження партії товару. Датою відвантаження при поставці товару на умовах «С.Р.Т.» вважається дата штемпеля на залізничній накладній, що вказується станцією відправлення. Датою відвантаження при поставці товару на умовах « Е.Х.W.» вважається дата виписки товарної накладної.

Позивач , виконуючи свої обов’язки відповідно до зазначеного договору, в період з 21.01.2009р. по 20.11.2009р. поставив відповідачу товарів на загальну суму 7954781,26 грн.

Факт отримання відповідачем товарів підтверджується матеріалами справи, а саме договором № У722/2008 р. від 15.12.2008р, копіями рахунків №; 23870-Т від 09.11.2009р., № 23895-Т від 20.11.2009р., копіями накладних № 23895-Т від 20.11.2009р., № 23870-Т від 09.11.2009р., копією довіреності № 8185 від 18.11.2009р. .

Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача в судовому засіданні , відповідач за отримані товари розрахувався частково , а саме на суму 7457950,17 грн., а тому позивач, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, направив відповідачу претензію від 04.06.2009р. з вимогою погасити заборгованість. Однак, заборгованість відповідачем в повному обсязі не була перерахована.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, оскільки відповідач заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, основана заборгованість відповідача перед позивачем склала 496831 , 09 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача проти позову суд вважає необґрунтованими , оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов’язання і відповідно п.3.3 договору разом з товаром передав всі товаросупроводжувальні документи, а саме: рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну та інші документи.

Відповідно ст. 666 Цивільного кодексу України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи , від відповідача відмови від договору не надходило та товар повернутий не був. Отже, товар та документи до нього були передані відповідачу в установлений строк.

Що стосується непогодженості Сторонами Товару зі сталі 13Г1СУ, то відповідно статті 671 Цивільного кодексу України якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Відповідно пп. 4,5 статті 672 Цивільного Кодексу України товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Порядок оплати та ціна були визначені у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору, відповідно якого Відповідач частково погасив заборгованість .

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого Товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання,, тому борг в розмірі 496831,09 грн. підлягає примусовому стягненню з відповідача відповідно до ст. ст. 509, 525 ЦК України.

Відповідно до п.7.2 договору № У722/2008р. від 15.12,2008р. , у разі несвоєчасного здійснення розрахунків відповідач ( покупець) виплачує позивачу ( продавцю) пеню у розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. Відповідно ст..3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконакнн6я грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За період прострочення облікова ставка НБУ складала 10,25%.

Таким чином, пеня в сумі 7540,99 грн. нарахована згідно умов договору в межах строку позовної давності і підлягає стягненню на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Крім того , позивач просить стягнути з відповідача 13464,12 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 3915,28 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 13464,12 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 3915,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства « Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім.. М.В.Фрунзе» ( 40004, м. Суми, вул. Горького,58, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтерпайп Україна» ( 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського,1-а, код 33668606 ) 496831,09 грн. основного боргу,7540,99 грн. пені, 13464,12 грн. інфляційних збитків, 3915,28 грн. 3% річних, 5217,52 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

СУДДЯ                                                                       В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення підписано 17.05.2010року.

Суддя