Рішення № 9514710, 11.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.10           Справа № 3/41-10. Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Литвиненко Ю.В. розглянув матеріали справи № 3/41-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Облсумиліфт» , м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства «Рубін» , м. Суми

про розірвання договору та стягнення 2543,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Балашова О.П.

від відповідача: Пентак Т.С.

В судовому засіданні 15.04.2010 року оголошувалась перерва до 10 год. 20 хв. 11.05.2010 року.

Суть спору: позивач просить суд розірвати договір № 33 від 01.11.2008 року на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 01.11.2008 року , укладений між позивачем та відповідачем , а також стягнути з відповідача на свою користь 2543,30 грн., у тому числі: основного боргу 2425,24 грн., інфляційних 96,21 грн., річних 21,78 грн. та судові витрати.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості , оскільки сума боргу в розмірі 2425,24 грн. визначена позивачем без врахування сум проплат мешканців житлових будинків , як це передбачено протоколом розбіжностей до договору.

Проти розірвання договору № 38 від 01.11.2008 року відповідач не заперечує , що підтвердив в судовому засіданні 11.05.2010 року представник відповідача .

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

01.11.2008 року між сторонами було укладено договір № 33 на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

Однак, з 01.04.2009 року договірні правовідносини між сторонами фактично припинені щодо здійснення відповідачем функцій замовника робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем за договором № 33 від 01.11.2008 року , оскільки на підставі рішення Виконкому Сумської міської ради № 153 від 03.03.2009 року , зміненого в подальшому рішенням Виконкому Сумської міської ради № 534 від 06.10.2009 року , правовідносини щодо технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем виникли безпосередньо між позивачем та мешканцями житлових будинків , оснащених ліфтами .

Керуючись ст. 188 ГК України , позивач направив відповідачеві лист № 57 від 24.02.2010 року з пропозицією розірвати договір № 33 від 01.11.2008 року з вищевикладених причин , а також просив провести остаточний розрахунок по цьому договору , оскільки незважаючи на те, що виконані роботи за період листопада 2008 року по березень 2009 року прийняті відповідачем , заборгованість в сумі 2425,24 грн. залишається несплаченою , хоча оплата має здійснюватися згідно п. 5.1 договору не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Відповідач не повідомив позивачеві про результати розгляду листа № 57 від 24.02.2010 року ні щодо розірвання договору , ні щодо оплати за виконані роботи .

Позивач змушений був, керуючись ч. 4 ст. 188 ГК України , звернутися до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору та про стягнення заборгованості .

Зважаючи на все вищевикладене, а також враховуючи , що відповідач не заперечує проти розірвання договору , суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання договору № 33 від 01.11.2008 року в даному випадку правомірними , обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно вимог про сплату боргу за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи за вищезгаданим договором суд вважає необґрунтованими .

Відповідач безпідставно та неправомірно посилається на те , що при підписанні актів він після підпису дописував , що акт дійсний при умові надання щоквартального кошторису виконаних робіт з наданням використаних матеріалів в розрізі кожного будинку .

Такі умови договором № 33 від 01.11.2008 року , зокрема пунктом 5.1 договору , на який безпідставно посилається відповідач , не передбачені .

Крім того, відповідач посилається на пункт 5.2 договору в редакції протоколу розбіжностей, яким передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником (відповідачем) згідно відсотку сплати мешканцями на підставі даних ПП «Лекон» .

При цьому відповідач зазначає , що по даним ПП «Лекон» на 1 квітня 2009 року він розрахувався з позивачем повністю, навіть з переплатою в сумі 946,33 грн.

Однак відповідач не враховує , що станом на 01.04.2009 року мешканці будинків взагалі ще не сплачували за користування ліфтами в березні 2009 року , а також не враховує ті суми, які сплачувалися мешканцями з 1 квітня 2009 року по 11 травня 2010 року за користування ліфтами у період з листопада 2008 року по березень 2009 року на рахунок відповідача .

Якщо суми, які мали надійти відповідачеві за користування ліфтами за період з листопада 2008 року по березень 2009 року , не надходили від мешканців на протязі наступного місяця після надання послуг , то відповідач повинен був звертатися з позовами до мешканців – боржників і стягувати заборгованість, а після отримання коштів перерахувати ту частину коштів , яка має бути сплачена по договору № 55 від 01.11.2008 року та по актам приймання виконаних робіт позивачеві .

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач об’єктивно не має можливості надати докази отримання відповідачем коштів від населення за період з 01.04.2009 року по 11.05.2010 року , що сплачувались населенням за надані позивачем послуги .

Відповідач не надав суду доказів того, які саме суми, з тих, що мають бути перераховані позивачеві , надійшли йому за період з 01.04.2009 року по 11.05.2010 року і які відповідачем вчинялись дії за цей період щодо стягнення заборгованості з мешканців , які не сплатили за користування ліфтами у період , коли роботи по їх технічному обслуговуванню виконував позивач.

За таких обставин, зважаючи на те , що договір № 33 від 01.11.2008 року між сторонами даним судовим рішенням розривається , а відповідач до цього не розрахувався з позивачем по цьому договору за роботи виконані більше року тому назад і не подав суду належних доказів того, що він повністю розрахувався з позивачем за виконані ним та прийняті відповідачем роботи, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 2425,24 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

У відповідності з п. 5.1 договору оплата фактично виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем здійснюється згідно підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. Оплата за виконані роботи проводиться замовником (відповідачем) згідно відсотку сплати мешканцями (споживачами) на підставі даних ПП «Лекон» не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Акти приймання виконаних робіт сторонами підписані і саме згідно Актів має бути здійснена оплата виконаних робіт .

Стосовно оплати замовником виконаних робіт згідно відсотку сплати мешканцями (споживачами) не пізніше 15 числа наступного за звітним слід зазначити , що це обмеження розміру оплати виконаних роботі стосується лише одного місяця наступного за звітним , тобто, згідно відсотку сплати мешканцями відповідач мав сплатити , наприклад : за лютий 2009 року - не пізніше 15.03.2009 року , за березень 2009 року - не пізніше 15.04.2009 року .

В подальшому відповідач мав вживати заходи щодо стягнення з мешканців (споживачів) заборгованості та здійснити повну оплату виконаних позивачем і прийнятих відповідачем робіт , оскільки позивач у період з листопада 2008 року по березень 2009 року не мав договірних відносин з мешканцями (споживачами) , а відповідач мав договірні правовідносини з мешканцями , які зобов’язані були сплачувати кошти лише відповідачеві. Позивач не міг впливати на відсоток сплати за користування ліфтами мешканцями , а тому саме відповідач зобов’язаний був забезпечити стовідсоткове отримання коштів від мешканців (споживачів) та стовідсоткову сплату за виконані позивачем роботи у період після 15 числа наступного за звітним місяця.

В договорі № 33 від 01.11.2008 року сторони не визначили строку виконання відповідачем (замовником) обов’язку щодо стовідсоткової (повної) оплати виконаних позивачем робіт.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України , якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги , якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Вимога про погашення заборгованості в сумі 2425,24 грн. за договором №33 від 01.11.2008 року була пред’явлена позивачем відповідачеві в листі № 57 від 24.02.2010 року про розірвання договору, який був отриманий відповідачем 25.02.2010 року ( а.с. 34). Позивач вимагав від відповідача сплати згаданої заборгованості в строк до 12.03.2010 року .

Відповідач, виходячі з усього вищевикладеного, безумовно зобов’язаний був сплатити позивачеві борг у сумі 2425,24 грн. у строк до 12.03.2010 року , але всупереч вимогам ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 530 ЦК України не виконав свого обов’язку , а тому борг в сумі 2425,24 грн. підлягає стягнення з відповідача на користь позивача .

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 96,21 інфляційних та 21,78 грн річних , нарахованих за січень – червень 2009 року не підлягають задоволенню , оскільки порушення строку виконання обов’язку щодо сплати відповідачем позивачеві 2425,24 грн. боргу має місце лише з 12.03.2010 року , а розрахунок сум інфляційних та річних , виконаний позивачем виходячі з поточних сум заборгованості за листопад 2008 року – березень 2009 року за період прострочення платежів з січня 2009 по червень 2009 року є необґрунтованим, оскільки в ньому не враховано відсотку сплати мешканцями (споживачами) плати за користування ліфтами та строку настання обов’язку відповідача щодо стовідсоткової (повної) оплати позивачеві вартості виконаних останнім робіт.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 652 ЦК України , ст. 188 ГК України , ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Рубін» ( вул. Супруна , буд.13, м. Суми, 40000 ; код ЄДРПОУ 30321271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Облсумиліфт» (пров. Громадянський ,7, м. Суми, 40021 ; код ЄДРПОУ 34743296) основний борг у сумі 2425,24 грн., витрати по держмиту в сумі 97,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,04 грн.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний суддею 14.05.2010 року .

Суддя