Рішення № 9514492, 17.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.10р.Справа № 25/61-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрсплав", м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 119 596,27 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Мовсесова Г.Г. - дов. №24-5-35 від 01.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 119 596,27 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором поставки № 511081838 від 15.07.2008р., де: 43583,48грн. –інфляційні втрати, 9052,04грн. –3% річних, 66960,75грн. –пеня.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленої позивачем продукції, заборгованість за якими стягнута рішеннями господарського суду та на ст. 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що позивачем вже стягувалася з відповідача заборгованість за Договором поставки № 511081838 від 15.07.2008р. у іншій судові справі, отже спір між сторонами вже вирішено, що є підставою для припинення провадження у справі. Також, відповідач зазначає про невірне розрахування позивачем 3% річних та неправомірність вимог про стягнення пені, яка розрахована позивачем за весь час заборгованості та без врахування строку позовної давності, про застосування якого заявляє відповідач.

Відповідачем, також подано заяву про розстрочення виконання рішення у справі на 4 місяця з оплатою рівними частками до 30 числа кожного місяця у зв’язку з складним фінансовим становищем підприємства та наявністю кризових явищ в економіці.

Позивач не забезпечив явку представника до судового засідання. Враховуючи, що представник позивача був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання в попередньому судовому засіданні, позивач не надав доказів на підтвердження існування поважних причин не з’явлення представника до судового засідання, достатність матеріалів справи для вирішення справи по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 15.04.2010р. по 13.05.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2008 року між ТОВ «ТПК Укрсплав»та ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»було укладено договір поставки № 511081838 (далі за текстом Договір) алюмінію АК5М2 (надалі Продукція). За зазначеним Договором у ВАТ «Інтерпайп НТЗ»утворилась заборгованість по оплаті, визнана господарським судом Дніпрпопетровської області 26 лютого 2009 року у справі № 14/2-09. На виконання даного рішення Господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ про примусове виконання від 02.06.2009 року.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області було виконано Відповідачем в повному обсязі лише 05.02.2010 року, а саме 05.02.2010 року Відповідачем було перераховано суму боргу за Договором в розмірі 260978,90 грн. та суму штрафних санкцій за наказом Господарського суду Дніпропетровської області в розмірі 13873,95 грн., що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи та не заперечується Відповідачем.

Як зазначено в рішенні господарського суду Дніпропетровської області, штрафні санкції за прострочення Відповідачем грошового зобов'язання розраховані та стягнуті лише за період з 05.11.2008 року по 11.12.2008 року. Фактично ж прострочення мало місце в період з 05.11.2008 року по 05.02.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З підстав наведеного позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, які нараховані на суму заборгованості - 260978,90грн. за період грудень 2008р. –січень 2010р. та розмір яких складає 43583,48грн., а також 3-х відсотків річних за період з 12.12.2008р. по 05.02.2010р. розмір яких складає 9052,04грн., згідно з розрахунком позивача, який відповідає обставинам справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, доводи відповідача про вирішення даного спору у справі № 14/2-09 та необхідність припинення провадження у справі, суд вважає безпідставними виходячи зі змісту позовних вимог у даній справі та справі № 14/2-09, які мають різний предмет спору.

Разом з цим суд вважає неправомірними позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 66960,75грн.

Так, відповідальність Покупця за Договором встановлена ч. 2 п. 7.1. Договору, відповідно до якого за порушення узгоджених строків оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору, Позивачем на суму боргу - 260978,90 грн. нарахована пеня за період з 12.12.2008р. по 05.02.2010р. (422 дня), розмір якої становить 66960,75грн.

Між тим, прострочення платежу за Договором мало місце з 05.11.2008 року, а згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 п. 7.1. Договору, якою встановлено відповідальність за несвоєчасний розрахунок по Договору не встановлено нарахування пені за весь період прострочки. Такий обов’язок встановлений лише у ч. 1 п. 7.1. Договору, яка регулює відповідальність за несвоєчасну поставку товару, а відтак зазначена норма не підлягає застосуванню до визначення обсягу відповідальності Відповідача за несвоєчасний розрахунок по Договору.

Таким чином, Позивачем в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України здійснено нарахування пені за 422 дня у розмірі 66960,75грн., що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, суд також враховує, що згідно з ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується скорочена позовна давність в один рік. Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення пені за період грудень 2008р. –січень, лютий 2009р., про застосування якого заявив Відповідач, сплив до пред’явлення позову у суді –25.02.2010р., що також є підставою для відмови у позові в частині стягнення пені в силу ст. 267 ЦК України.

Посилання ж Позивача на переривання строку позовної давності згідно з ст. 264 ЦК України за вимогою про стягнення пені внаслідок пред’явлення позову, який розглядався у справі № 14/2-09, суд вважає безпідставними, оскільки на час пред’явлення наведеного позову у грудні 2008р. у Позивача були відсутні правові підстави для пред’явлення вимоги про стягнення пені на майбутній час, тобто тієї вимоги, що розглядається у даній справі.

Таким чином, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 43583,48грн. та 3% річних у сумі 9052,04грн. В решті ж позову про стягнення пені у сумі 66960,75грн. слід відмовити.

Судові витрати, сплачені Позивачем за розгляд справи слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи обставини справи, а також обставини наведені у відповідній заяві відповідача про розстрочення виконання рішення суду, зокрема щодо погіршення економічної ситуації в металургійної галузі, зменшенням обсягів виробництва продукції відповідачем, відсутністю обігових коштів та великою кредиторською заборгованістю відповідача, а також з метою забезпечення умов для добровільного виконання рішення у даній справі, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити та розстрочити виконання рішення у даній справі на чотири місяці, починаючи з місяця набрання чинності рішенням у справі, шляхом сплати стягнутої судом суми рівними частками по 13158,88грн. щомісячно до 30 числа кожного місяця.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21, р/р 2600930000321 в Банку «Кредит-Дніпро», МФО 305749, ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрсплав" (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9, р/р 2600500847 в ДФ ВАТ «Родовід Банк», МФО 394512, ЄДРПОУ 33393752) інфляційні втрати у сумі 43583,48грн. та 3% річних у сумі 9052,04грн., розстрочивши виконання рішення у цій частині на чотири місяці, починаючи з місяця набрання чинності рішенням у справі, шляхом сплати стягнутої судом суми рівними частками по 13158,88грн. щомісячно до 30 числа кожного місяця, а також витрати по сплаті держмита у сумі 526,35грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 103,84грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано