Вирок № 95141374, 25.02.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1998/20

Провадження № 1-кп/206/49/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2021 р. м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої - судді Плінської А.В.,

з участю: секретарів Нора І.С., Шаповала Є.М., Крижко О.А.,

прокурора Соболя А.А.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Черкавського Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня, на утриманні дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 122 ч.1, ст.121 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2019 року близько 22:10 годин ОСОБА_3 , знаходився біля магазину «Башні», що розташований у будинку № 22А по вул. Календарній в м. Дніпро, де побачив, як до вказаного магазину підійшов раніше йому знайомий неповнолітній ОСОБА_2 , з яким він почав спілкуватись. В ході спілкування між ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_2 виник конфлікт, в результаті чого у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел спрямований на спричинення неповнолітньому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 в той же день та час, перебуваючи у вказаному місці, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_2 та перебуваючи у безпосередній близькості, стоячи обличчям до останнього, своєю правою рукою, стиснутою в кулак, наніс неповнолітньому не менше 3-х послідовних ударів в область нижньої щелепи з ліва.

Після чого, ОСОБА_3 з метою подальшого вирішення конфлікту, запропонував ОСОБА_2 пройти в бік території КЗО № 127, розташованої за адресою: вул.Календарна 20-А в м. Дніпро на, що останній дав добровільну згоду.

Цього ж дня, близько 23:00 годин прибувши на територію КЗО №127 по вул. Календарній 20-А у м.Дніпро ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_2 та перебуваючи у безпосередній близькості, стоячи обличчям до останнього, своєю правою рукою, стиснутою у кулак, наніс йому не менше 9-ти послідовних ударів в область обличчя з ліва. Від вказаних ударів неповнолітній ОСОБА_2 не втримав рівновагу та присів на впочіпки. В цей час, ОСОБА_3 , не зупиняючись на досягненому своєю правою ногою, взутою в черевик, наніс неповнолітньому ОСОБА_2 один удар в область носу.

Далі, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 дочекавшись поки неповнолітній ОСОБА_2 підведеться на ноги, перебуваючи у безпосередній близькості, стоячи обличчям до останнього, своєю правою рукою, стиснутою у кулак, наніс неповнолітньому ОСОБА_2 іще не менше 4-х послідовних ударів в область обличчя з ліва, після чого, з місця вчинення злочину зник.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 спричинив неповнолітньому ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1474е від 09.06.2020 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу з задовільним стоянням уламків, стану після носової кровотечі, закритого втисненого багатоуламкового перелому вилично-орбітального комплексу (в місці переходу виличної кістки ліворуч і передньої поверхні верхньощелепної кістки в проекції пазухи) зі зміщенням уламків в порожнину пазухи та явищами лівостороннього гемосинусу, закритого перелому нижньої стінки лівої орбіти, синця у лівій параорбітальній області, ін`єкції судин лівого ока - які відносяться до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день).

15.03.2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 в стані алкогольного сп`яніння на фоні раптово виниклих неприязних стосунків, вчинив сварку з ОСОБА_4 в ході якої у нього виник злочинний умисел, направлений на заподіяння останньому умисного тяжкого тілесного ушкодження. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 15.03.2020 року, приблизно о 11 годині 20 хвилин перебуваючи в приміщені літньої кухні наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область ребер зліва, після чого долонями обох рук штовхнув його в область верхньої частини грудної клітини,від чого потерпілий впав спиною на ліжко.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_3 підійшов до ліжка та схилившись над ОСОБА_4 верхньою частиною тіла, наніс йому один удар кулаком правої руки в лобну частину голови та не менше двох послідовних ударів кулаком правої руки в область ребер зліва, після чого три послідовні удари ліктем правої руки в область лобної часини голови останнього.

Далі, 15.03.2020 року ОСОБА_3 , продовжуючи знаходитись у тому

ж положенні наніс ОСОБА_4 ліктем правої руки три послідовні удари в область ребер зліва. В цей час, ОСОБА_4 намагаючись себе захистити та уникнути подальшого спричинення тілесних ушкоджень, здійснив спробу підвестись з ліжка, проте ОСОБА_3 одразу наніс останньому один удар стопою правої ноги в область лівої частини голови, а саме в область лівого вуха останнього. Від вказаного удару ОСОБА_4 не втримавши рівноваги впав спиною на ліжко, а ОСОБА_3 знову схилившись над ОСОБА_4 наніс йому три послідовні удари коліном правої ноги в область ребер зліва.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 підвівся на ноги та взяв правою рукою порожню скляну пляшку, яка в цей час знаходилась поруч з ліжком на підлозі, та наніс її нижньою частиною один удар зверху вниз в область лобної частини голови потерпілого ОСОБА_4 .

Після чого, вважаючи доведеними свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 , залишив місце вчинення злочину.

Згідно акту судово-медичного дослідження №601 від 14.04.2020 року : синець у лівій очнично-лобній ділянці, синець на лівій вушній раковині з переходом на завушно-потиличну ділянку на шию, переломи лівої виличної кістки, крововиливи у лівих очничній, вилично-щічно-нижньо-щелепній та скронево-тім`яно-потиличній ділянках м`яких покривних тканин голови, під м`якою мозковою оболонкою часток головного мозку (закрито черепно-мозкова травма), переломи ребер: 7-9 праворуч приблизно по передньо-пахвовій лінії, крововиливи у м`язах грудної клітини праворуч від 7 ребра до краю ребної дуги від середньо-ключичної до передньо-пахвової лінії, 4-7 ліворуч по передньо-пахововій лінії, крововилив у м`язах відповідно, 8-12 ліворуч від середньо-пахвової до лопаткової лінії, крововилив у м`яких покривних тканинах від лівої підлопаткової ділянки до краю реберної дуги ліворуч від лівої передньо-пахвової до біляхребтової лінії. Ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у своїй сукупності, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя та привівши до настання смерті (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" п.2.1), перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_4 . Ушкодження у вигляді переломів ребер, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" п.2.2), не перебувають у причинному зв`язку

з настанням смертю ОСОБА_4 .

15.03.2020 року потерпілого ОСОБА_4 доставлено до лікарні

КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечникова" за адресою:

м. Дніпро, площа Соборна, буд. 14 в тяжкому стані, який знаходився

в комі 1 ступеня, де ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 годині 37 хвилин від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 помер.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні злочинів визнав частково, а саме: по епізоду заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 пояснив, що захищався, так як ОСОБА_4 на нього накинувся з ножем. По епізоду спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 вину у скоєному визнав повністю та пояснив, що дійсно наніс кілька ударів останньому в голову.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_4 є його братом та вони проживали на території одного домогосподарства він у будинку, а брат у літній кухні. 15.03.2020 року, коли він повернувся до дому то зустрів ОСОБА_3 , який виходив з території домогосподарства. За кілька хвилин прибіг ОСОБА_5 та сказав, що брат лежить без тями і потрібно викликати швидку. Коли він прибіг до брата то побачив, що той лежить на ліжку без тями, розбитий лоб та викручені пальці, а поряд сиділа ОСОБА_6 , після чого почав викликати швидку.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 28 грудня 2019 року біля магазину «Башні» по вул. Календарній, 22 А. в м. Дніпро зустрівся із ОСОБА_3 , який попросив телефон, та отримав відмову, як наслідок ОСОБА_3 наніс йому три удари по обличчю. Далі він та ОСОБА_3 пройшли до школи №127, де ОСОБА_3 наніс ще 4-5 ударів по обличчю потерпілого.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що проживала разом із ОСОБА_4 . На час подій була в лежачому стані, так як мала проблеми з ногами, як наслідок завданих ушкоджень з боку ОСОБА_4 15.03.2020 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом вживали спиртні напої, через спір хто за що сидів між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почався конфлікт. Коли ОСОБА_3 лежав на дивані, ОСОБА_4 никинувся на нього з ножем, ОСОБА_3 вибив ножа та почав наносити числені удари ОСОБА_4 по тілу та обличчю.Удари наносились з перервами руками та ногами десь приблизно в 5-6 підходів, також наносив ОСОБА_3 удари пустою пляшкою в область голови. ОСОБА_3 не зупинявся незважаючи на її крики та припинив наносити удари коли зрозумів, що потерпілий уже не рухався.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що повернувся з роботи до місця проживання ОСОБА_4 , так як проживав у нього, коли зайшов в літню кухню побачив останнього з розбитим обличчям, поруч з яким сиділа ОСОБА_6 , яка і повідомила, що ОСОБА_4 із ОСОБА_3 побились. Після побаченого пішов до брата потерпілого аби той викликав швидку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що разом з ОСОБА_8 прийшли до ОСОБА_5 , який мешкав у ОСОБА_4 . Коли зайшли в літню кухню побачили, що ОСОБА_4 лежав на кроваті, поруч з яким сиділа ОСОБА_6 , яка і повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побились через те, що останній накинувся з ножем на ОСОБА_3 ОСОБА_8 викликав швидку, після чого вони пішли.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що разом з своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 прийшли до ОСОБА_5 .. Коли зайшли в будинок, побачили ОСОБА_4 , який лежав та хропів, поруч з яким сиділа ОСОБА_6 , яка і повідомила, що ОСОБА_4 кинувся з ножем на ОСОБА_3 та вони побились. Після виклику швидкої пішли разом із ОСОБА_7

-По епізоду спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 :

- свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що очевидцем подій не був, знає про все зі слів потерпілого, який розповів, що ОСОБА_3 його побив.

-свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що був разом з ОСОБА_3 , коли зустрілись із ОСОБА_2 . Як наносив ОСОБА_3 удари ОСОБА_2 він бачив, але не пам`ятає через що розпочався конфлікт. Бачив не менше 5 ударів, швидку не викликали. ОСОБА_3 зупинити не намагався.

На стадії дослідження письмових матеріалів провадження ОСОБА_3 визнав вину у скоєному в повному обсязі та підтвердив обставини, які вказані у обвинувальному акті, при цьому суду показав, що дійсно 28.12.2019 року наніс неповнолітньому ОСОБА_2 кілька ударів в щелепу, а потім ще кілька ударів в обличчя кулаком. Крім того, 15.03.2020 року перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання ОСОБА_4 після нападу останнього на нього з ножем, наніс потерпілому численні удари по обличчю та тулубу, від яких останній помер. На підставі ч. 3 ст.349 КПК України просив далі не досліджувати доказів щодо обставин вчинених ним злочинів.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсним обставинам справи, у вчиненому щиро кається, просить суворо не карати. Підтримав думку свого захисника та просив застосувати до нього ст. 69 КК України.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності і логічності його показань про обставини злочинів, добровільності та істинності його позиції.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст.349 КПК України за клопотанням обвинуваченого, захисника та за відсутності заперечень інших учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинених обвинуваченим злочинів, які ніким не оспорювалися, а також роз`яснив їм, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощенного і скороченого розгляду.

Суд, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто як спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров`я , а також вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 в сукупності з відомостями про предмет злочинів і про обстановку їх виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18 та ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позититвно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд зазначає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Згідно зі ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

На думку суду, враховуючи фактичні обставини справи, не має підстав призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до вимог чинного законодавства, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Доводи захисника Черкавського Ю.С. про необхідність застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання та клопотання самого ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки жодним чином не мотивовані на предмет наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити у вигляді тримання під вартою.

Також, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь експерта підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з 17.03.2020 року.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 121 КК України та за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України - 7 (сім ) років позбавлення волі,

- за ч.1 ст.122 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 17.03.2020 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази:

-наволочку та ковдру, скляну пляшку «Shabo», ганчір`я, джинсові штани синього кольору, футболку червоного кольору, футболку синього кольору, металевий предмет за зовнішніми ознаками схожий на ніж, дві марлеві серветки зі змивами з рук, контроль марлі ОСОБА_3 , дактокартку заповнену на ім`я ОСОБА_3 , зразки крові ОСОБА_3 , наволочку з РБК, підодіяльник з РБК, джинсові брюки, куртку чорну з коричневими вставками, залишки змивів, які передані на відповідальне зберігання до камери схову Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

-пару взуття чорного кольору, дві кофти та джинси повернути власнику - ОСОБА_3 .

-зразки папілярних візерунків, зразки крові опечатані в паперовий конверт, змиви з правої та лівої руки, контрольний змив зберігати в матеріалах кримінального провадження.

-Рюкзак, клавіатура, зарядний пристрій, ноутбук с/н:LXBYL0C00214911F9D1601, які передані на відповідальне зберігання законному представнику потерпілого Тітовій Н.В. залишити власнику – ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС витрати за проведення судової експертизи, яка оформлена висновком експерта від 08 квітня 2020 року №19/104-7/3/459 в розмірі 1 307 грн. 60 коп.

Вирок згідно зі статтями 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч. 4 ст. 349 КПК України, може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: А.В. Плінська