Ухвала суду № 95140322, 25.02.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1552/20

Провадження № 1-кп/175/111/20

Ухвала

Іменем України

25 лютого 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Носань І.О.,

захисників Гусєва І.І., Тома В.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040440000232 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Дніпропетровськ, без громадянства,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви за заявою представника потерпілої Ходюша А.М.,

прокурор заявила письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 60 днів. Клопотання, з посиланням на п.b ч.1 Європейської Конвенції з прав людини та рішення ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Волосюк проти України», «Феррарі-Браво проти Італії», «Фокс, Кумбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які до цього часу не зменшилися та не зникли, та з урахуванням даних про особу кожного з обвинувачених не дозволяють застосувати альтернативні види запобіжних заходів.

Захисники та обвинувачені покладалися на розсуд суду.

Обсудивши заявлене клопотання, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За приписом частини 3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справах «Амбрушкевич проти Польщі», «Лабіта проти Італії», «Хайредінов проти України»).

Під час судового провадження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 27 лютого поточного року.

Наразі, з урахуванням об`єктивних причин, які не дозволяють призначити наступне судове засідання до спливу цього строку, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження та беручи до уваги, що продовжує існувати та не зменшився ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим.

Цей ризик і обставини вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не дозволяють застосувати до кожного з обвинувачених альтернативні (інші) види запобіжних заходів, які, на думку суду, не здатні забезпечити їх належну процесуальну поведінку, оскільки, будучи раніше судимими, а ОСОБА_5 , відбуваючи реальне покарання у виді позбавлення волі, усвідомлюють передбачену законом відповідальність, що загрожує їм у разі доведеності вини за вчинення тяжких злочинів (покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років), а тому можуть переховуватися від суду, тобто можуть здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у випадку визнання їх винуватими, не є самостійною підставою для утримання їх під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду (рішення у справі «Ілойков проти Болгарії»).

Таке судове рішення у повній мірі буде відповідати вимогам як національного, так і європейського законодавства.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

У судовому провадженні оголосити перерву до 15.00 години 29 березня 2021 року.

Клопотання прокурора Носань І.О. про продовження запобіжного заходу – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, - продовжити на 60 днів, тобто до 25 квітня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.

Суддя В.В. Бровченко