Постанова № 9513716, 19.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 квітня 2010 р. № 2-а- 2819/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача Тімонова А.І.,

відповідача Моїсеєнко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ВЕГА” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ВЕГА” (надалі ТОВ фірма „ВЕГА”), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4570,00 грн. за рахунок активів платника податків ТОВ фірми „ВЕГА”.

В судовому засіданні представник позивача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 05.03.2009 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області була проведена перевірка залу гральних автоматів, якій належить відповідачу. Перевіркою було встановлено порушення пунктів 1, 2, 3 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (надалі - Закону про РРО) - проведення розрахункової операції через гральні автомати у кількості 13 штук, автомати з продажу товарів, послуг, які не переведені у фіскальний режим роботи; непроведення розрахункової операції через РРО та невидача розрахункового документа при наданні послуг у сфері грального бізнесу на повну суму закупівлі у розмірі 30 грн. Відповідальність передбачена пп. 1, 2 ст. 17 вказаного Закону; розмір фінансової санкції відповідно склав 17,00х20х20=6800,00 грн. та 30х5=150,00 грн. За розглядом акта перевірки №0371/16/03/23/19344860 від 06.03.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.03.2009р. №0002462301 на загальну суму 4570,00 грн. Як вказує позивач вищезазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було вручено 24.03.2009 року директору Кириченко М.П. Станом на час звернення до суду та на час розгляду справи в судовому порядку не оскаржувалось. В звязку з чим, позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість по сплаті фінансових санкцій у розмірі 4570,00 грн., яку він просить стягнути в судовому порядку. З урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на ст.19 Конституції України, пп.1, 2 ст.3, ч.1 ст.13, п.2 ст.17 Закону про РРО та матеріали перевірки. Наполягав на тому, що встановлені фахівцями Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області під час перевірки господарської одиниці відповідача порушення пп.1, 2 ст.3 Закону про РРО не відповідають дійсності. Вважає, що висновки про наявність таких порушень зроблені ДПІ на підставі неналежної, упередженої і необєктивної оцінки доказів, викладених у Акті перевірки, а тому застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4420,00 грн. є не правомірним. Стосовно відображеного в акті перевірки від 05.03.2009р. факту порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону про РРО, а саме: проведення розрахункової операції на суму 30,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій зауважив, що штрафні санкції в 5-ті кратному розмірі в сумі 150 грн., самостійно сплачені відповідачем до подачі цього позову до суду. З огляду на викладене, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2009 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на підставі направлень № 709/000709 та № 710/000710 від 05.03.2009 р. проведена перевірка господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, район ринку, за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складений акт за №0371/16/03/23/19344860 від 06.03.2009 року.

В зазначеному акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону про РРО : в перевіреному залі гральних автоматів для надання послуг в сфері грального бізнесу використовувались незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи 13 гральних автоматів, які знаходились в робочому стані, були підключені до мережі електропостачання та через які проводились розрахункові операції; при наданні послуги у сфері грального бізнесу на суму 30 грн. розрахункова операція не була проведена через РРО, розрахунковий документ не видавався.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем по справі прийнято спірне рішення від 24.03.2009р. №0002462301 про застосування до ТОВ фірми "ВЕГА" відповідно до п. 2 ст. 17 зазначеного Закону штрафних (фінансових) санкцій сумі на загальну суму 4570,00 грн.

Судом встановлено, що за висновками вказаного акту перевірки порушення позивачем п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95 полягало у застосуванні господарською одиницею ТОВ фірми "ВЕГА" в приміщенні залу гральних автоматів 13 незареєстрованих, неопломбованих, нефіскалізованих гральних автоматів, які в автоматичному режимі за готівкові кошти надають послуги в сфері грального бізнесу, та невидачі розрахункового документа споживачу при наданні послуг у сфері грального бізнесу на суму 30,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно із ст. 1 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Виходячи зі змісту положень ст. 2 Закону про РРО, під реєстратором розрахункових операцій слід розуміти пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Як вбачається з положень ст. 12 Закону про РРО, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 9 ст. 2 Закону про РРО визначено, що Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Судом встановлено, що позивач в господарській одиниці, розташованій за адресою : м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, район ринку використовує реєстратор розрахункових операцій типу DATES MP 5000і 01/10 (реєстраційне посвідчення № 2030005450 від 29.01.2008р.), зареєстрований ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, через який проводяться розрахункові операції у сфері надання послуг залом гральних автоматів (п.2.2.1 акту перевірки).

Суд вважає за необхідне відмітити, що в акті перевірки зафіксовано в п.2.1.1. зафіксовано використання в залі гральних автоматів РРО типу DATES MP 5000і 01/10 (заводський номер Ю 09001046, фіскальний номер 2030005450); в п.2.2.9 - переведення РРО у фіскальний режим роботи; в п.2.2.11. забезпечено наявність і цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій (серії ВК № 779565, № 779566; в п.2.2.13 - відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків і в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; в п.2.2.7 - непроведення розрахункової операції на загальну суму 30 грн. через встановлений РРО.

Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при кабінеті Міністрів від 14.03.2005р. № 19 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахунково-касових операцій. Відповідно до Державного реєстру, реєстратори типу DATES MP 5000і 01/10 внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахунково-касових операцій із вказаною сферою використання: казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних автоматів.

За таких обставин, суд вважає висновки ДПІ про порушення позивачем п. 3 ст. 3 Закону про РРО такими, що по-перше : не відповідають змісту норм права, які, як зазначено в акті перевірки, порушив позивач при здійсненні своєї господарської діяльності; по-друге, фактичним обставинам справи.

Суд зауважує, що в акті перевірки перевіряючі вказують на факт знаходження 13-ти гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121), у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

При цьому, п. 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики - забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Відповідно до Постанови КМУ від 18 лютого 2002 р. N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг) іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом. Так, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами були розроблені Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом і оформлені Додатком №4 до протокольного рішення комісії 27.06.2002р. № 13.

Виходячи зі змісту положень Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 із змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 107/5298 (далі Порядок № 614), гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій та повинен бути зареєстрований відповідно до норм наведеного Порядку № 614.

Суд зауважує, що в п. 2.1. Порядку № 614 вказано, що до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування.

Судом встановлено, що станом на дату проведення перевірки (05.03.2009 року) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України № 571 від 10 вересня 2008 року в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, містить модель РРО типу DATES MP 5000і 01/10, що використовувався в залі гральних автоматів ТОВ фірма "ВЕГА", який розташований за адресою: м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, район ринку. Зазначений факт також зафіксований в акті перевірки №0371/16/03/23/19344860 від 06.03.2009 року та не заперечується представником відповідача.

З викладеного можна зробити висновок, що позивачем проводилася господарська діяльність за вказаною у акті перевірки адресою із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 17 Закону про РРО, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Актом перевірки від 06.03.2009р. не встановлено факт власне застосування 13 (тринадцяти) гральних автоматів (реєстраторів розрахункових операцій), тобто не встановлено факту проведення чи непроведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги), а констатовано лише наявність в приміщенні залу гральних автоматів 13 (тринадцяти) гральних автоматів, які знаходились в робочому стані, були підключені до мережі електропостачання, не були зареєстровані, неопломбовані та не переведені в фіскальний режим роботи, що само по собі не є порушенням вимог наведеної норми права.

Зі змісту ст. 2 Закону про РРО вбачається, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Із вищевикладеного можна зробити висновок про те, що для застосування штрафної санкції до позивача відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, крім встановлення факту знаходження в залі власне гральних автоматів, потрібно ще і встановити факт здійснення на конкретних гральних автоматах розрахункової операції.

Відповідно до п.1.7. Наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному конкретному випадку відсутній сам факт проведення розрахункової операції на кожному з 13-ти гральних автоматів, що є основною і необхідною передумовою для застосування штрафної санкції у відповідності із п.2 ст.17 Закону про РРО.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності при застосуванні тих чи інших автоматів проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок обов'язкової фіскалізації автоматів. Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача, розрахункові операції за готівку проводяться позивачем із застосуванням реєстратора розрахункових операції, відтак порушення ним п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" суд не вбачає.

Слід також відмітити, що розмір фінансових санкцій, встановлений законодавцем в положеннях п.2 ст.17 Закону про РРО, дорівнює двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн., тоді як відповідач, застосовуючи до позивача вищенаведену норму права, визначає розмір штрафних санкцій 4420,00 грн., тобто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів за кожен із 13 гральних автоматів. А відтак, застосування до позивача штрафних санкцій понад зазначену суму є незаконним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 24.03.2009р. №0002462301 в частині застосування до ТОВ фірми „ВЕГА” штрафних санкцій у розмірі 4420,00 грн. прийнято безпідставно, а тому такі штрафні санкції стягненню не підлягають.

Щодо відображеного в акті перевірки від 05.03.2009р. факту порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону про РРО, а саме: непроведення розрахункової операції на суму 30,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій та застосування на підставі п.1 ст.17 Закону про РРО до ТОВ фірми „ВЕГА” штрафних санкцій в 5-тикратному розмірі в сумі 150 грн. судом встановлено, що вказані штрафні санкції самостійно сплачені відповідачем до подачі ДПІ цього позову до суду.

Вищенаведене підтверджується як наданою до матеріалів копією платіжного доручення № 115 від 23.03.2009 року, так і зворотнім боком облікової картки платника податків ТОВ фірми „ВЕГА”.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ фірми „ВЕГА” про стягнення заборгованості у сумі 4570,00 грн. за рахунок активів платника податків ТОВ фірма „ВЕГА” слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ВЕГА” про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 23.04.2010 року.

Суддя Т.С. Перцова