Постанова № 9513690, 29.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29.04.2010 р. № 2а- 37446/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Блохін С.А.

Відповідача: Семенченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державного підприємства "Дублянський спиртовой завод" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Харківської області від 29 серпня 2006 року позов Державного підприємства "Дублянський спиртовой завод" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнані недійсними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Краснокутському районі Харківської області від 29 червня 2006 року № 0000282310/0 про визначення зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 91064,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 46562, 00 грн., № 0000292310/0 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 270,00 грн. по збору за/забруднення навколишнього природного середовища, № 0000302310/0 про застосуванні фінансових санкцій в розмірі 859,00 грн. по податку на землю, № 0000312310/0 про застосування фінансових санкцій в розмірі 173,00 грн. по платежем за спеціальне використання водних ресурсів, № 0000322310/0 про застосування фінансових санкцій в розмірі 170,00 грн. по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23 січня 2007 року постанову господарського суду Харківської" області від 29 серпня 2006 року залишено без змін.

Постановою Вищого Адміністративного суду України від 11 грудня 2008 року Постанова Господарського суду Харківської області від 29 серпня 2006 року скасована в частині визнання недійсним податкового повідомлення рішення ДПІ у Краснокутському районі Харківської області від 29 червня 2006 року № 0000282310/0. В цій частині справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач, Державне підприємство "Дублянський спиртовий завод", в процесі судового розгляду справи уточнив позовні вимоги, згідно з яким просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Краснокутському районі Харківської області № 0000292310/0 від 29.06.2006 р.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі

Відповідач, Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області позовні вимоги не визнає, посилаючись на результати перевірки та інші обставини, вказані у запереченні на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав заперечення на позов та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що ДПІ у Краснокутському районі Харківської області провела виїзну планову перевірку ДП «Дублянський спиртзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 3/1/231-00375289 від 15 червня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість за 2005 рік на 67 972, 00 грн., в тому числі за квітень 2005 року - 3 729, 00 грн., за травень 2005 року - 4 215, 00 грн., за червень 2005 року - 8 328, 00 грн., за липень 2005 року - 8 456, 00 грн., за серпень 2005 року - 11 751, 00 грн., за вересень 2005 року - 8 265, 00 грн., за жовтень 2005 року - 5 749, 00 грн., за листопад 2005 року - 19 539, 00 грн., за І квартал 2006 року на 23 092, 00 грн., в тому числі за січень 2006 року - 11 209, 00 грн., за лютий 2006 року - 6 324, 00 грн., за березень 2006 року - 5 559, 00 грн.

29 червня 2006 року ДПІ у Краснокутському районі Харківської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000282310/0, яким ДП «Дублянський спиртзавод» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137 626, 00 грн., у тому числі 91 064, 00 грн. - основний платіж та 46 562, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла до 31 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат-виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з ч. 1 підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла з 31 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до податкового кредиту відносяться лише ті суми податку на додану вартість, які були сплачені у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Тобто до складу валових витрат належать лише витрати, які прямо передбачені Законом, та які використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону). Жодних обмежень щодо включення до валових витрат вартості придбаної електричної енергії та оплати послуг по транспортуванню газу п. 5.3 5.7 ст. 5 не містять.

В акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі того, що позивач відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені при придбанні електроенергії, вартість якої була списана на ненормоване використання електроенергії, та вартість послуг по транспортуванню газу, який був списаний на інші невиробничі потреби.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про енергозбереження» норми питомих витрат палива та енергії - регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Порядок установлення норм питомих витрат палива та енергії визначається Кабінетом Міністрів України (ч. З ст. 20 вищезгаданого Закону).

Згідно з приписами п. 2 Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно - енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786, п.2 ПКМУ №786 від 15.07.97р. встановлено: «Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів це затверджений уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або ....., встановленої якості, орієнтований на прогресивне виробництво. Все інші витрати паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, що перевищують витрати в нормативних межах у відношенні до загальної кількості виробленої продукції вважаються наднормативними виробничими витратами, які згідно ПСБУ 16 відносяться до собівартості не виробленої, а реалізованої продукції.

Згідно з п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем, на підтвердження своїх вимог, як доказ використання витрачених наднормативно електроенергії і газу в господарській діяльності, додатково надані відповідні розрахункові, платіжні і інші документи, на підставі яких витрати були віднесені до валових витрат. Також позивачем було заявлено клопотання про проведення судово-економічної експертизи. На дослідження перед експертом поставлені наступні питання:

1.Чи дійсно були перевищені ДП «Дублянський спиртовой завод» норми витрат електроенергії і газу за перевіряемий ДПІ у Краснокутському районі Харківської області період?

2.Чи були витрачені ДП «Дублянський спиртовой завод» наднормативно електроенергія і газ використані в господарській діяльності підприємства та чи підтверджуються вони первинними документами?

3.Чи відносяться на валові витрати ДП «Дублянський спиртовой завод» пов`язані з придбанням електроенергії і газу, у тому числі витрати по транспортуванню газу, якщо придбані електроенергія і газ були витрачені підприємством наднормативно?

Дослідження проводилося в лабораторії судово-економічних досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Професора Н.С.Бокаріуса.

Виходячи з дослідження проведеного вище, витрачання електроенергії з перевищенням встановлених норм не може являтись достатнім аргументом для не виключенням витрат на її придбання до складу валових.

Згідно довідок-розрахунків витрат електроенергії, ненормоване використання електроенергії списувалось на собівартість спирту етилового ректифікованого, або повязане з підтримкою заводу в роботоспроможному стані.

Обсяги реалізації спирту ДП «Дублянський спиртовий завод» склали 361,8 тис.грн. Тобто ДП «Дублянський спиртовий завод» отримує доход від реалізації спирту. Таким чином витрати на ненормоване використання електроенергії, які повязані з виробництвом спирту у свою чергу повязані з доходом підприємства, а як слідство з господарською діяльністю.

Виходячи з наведеного, висновки Акту перевірки ДПІ Краснокутському районі Харківській області №3/1/231-00375289 від 15.06.2006р. в частині віднесення до складу валових витрат вартості електроенергії 671305 кВт/год., на суму 225591 грн. у 2005 році та 356903 кВт/год., на суму 105167,35 грн. у 1кварталі 2006 року з недотриманням вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994-документально не підтверджуються.

Таким чином, відповідно до висновку експерта - по першому питанню зазначено:

1. У обсязі наданих на дослідження документів, в період 01.04.2005-31.01.2006р.р. на ДП «Дублянський спиртовий завод» було перевищено норми витрат електроенергії і газу.

По другому питанню:

2. Витрати на придбання електроенергії та природного газу ДП «Дублянський спиртовий завод» понесені у період 01.04.05-31.03.06р.р., у тому числі використаних понаднормативно підтверджено документально матеріалами залученими до адміністративної справи № 2а-37446/09/2070.

По третьому питанню:

3. Витрати повязані з придбанням електроенергії і газу, у тому числі витрати по транспортування газу, якщо придбані електроенергія і газ були витрачені підприємством наднормативно відносяться на валові витрати ДП «Дублянський спиртовий завод» виходячи з їх повязаності з господарською діяльністю підприємства, діяльності ДП «Дублянський спиртовий завод», направленої на виробництво спирту та наступного отримання доходу від його реалізації.

Згідно довідок-розрахунків витрат електроенергії, понаднормативне використання електроенергії та газу, у відповідності з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку, списувалось на собівартість спирту етилового ректифікованого, а, як слідство, повязано з його виробництвом.

Суд вважає за необхідне відмітити те, що дослідження питання про ненормоване використання електроенергії, яке входить до сфери цивільних правовідносин постачальника та споживача, не є компетенцією органів ДПІ, роблячи висновки про наявність такого використання податковий орган виходить за межі його повноважень.

За таких обставин висновки акту перевірки в цій частині зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності платника, на помилковому застосуванні норм чинного законодавства, а тому є неправомірними.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства "Дублянський спиртовой завод" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Краснокутському районі Харківської області № 0000292310/0 від 29.06.2006 р.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 30.04.2010р.

Суддя підпис< Текст >П'янова Я.В.

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >

З оригіналом згідно< Текст >

Суддя Я.В. П*янова< Текст >

Секретар О.В. Нікітіна< Текст >