Рішення № 95136786, 24.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/23763/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просила:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019р. № 0052894204 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 392 223, 20 грн., штрафної санкції - 98 055, 80 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019р. № 0052894204 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу - 32 685, 27 грн., штрафної санкції - 8 171, 32 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019р. № 0052864204 про застосування штрафної санкції у сумі 510, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки є помилковими, а відтак податкові повідомлення-рішення винесені на підставі таких висновків підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування таких рішень та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.02.2008р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11299626000 в іноземній валюті в сумі 132 500,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 669 125, 00 грн. по курсу НБУ станом на день укладення договору.

АТ "УкрСиббанк" прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості позивача за договором про надання споживчого кредиту від 08.02.2008р. №11299626000, а саме суми основного боргу (кредиту) 113 901, 83 доларів США.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82. 2 ст. 82 ПК України та відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018р. № 4785 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2017р. - 31.12.2017р.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 17.05.2019р. № 1095/26-15-42-04-30/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2017р. - 31.12.2017р.» у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:

п. 179.1 ст. 179 розділу VI ПК України з урахуванням вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України не своєчасно подано до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2017р.;

п.п. «а» п. 176.1 п. 176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 ПК України, не надано до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, занижено оподатковуваний дохід за 2017р. на 2 179 017, 75 грн. та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017р. в сумі 3 92 223, 20 грн.;

п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень ПК України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017р. у сумі 32 685, 27 грн.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.07.2019р.:

№ 0052824204, яким за порушення п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 392 223, 20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 98 055, 80 грн.

№ 0052894204, яким за порушення п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України за платежем військовий збір за податковим зобов`язанням на суму 32 685, 27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 8 171, 32 грн.

№ 0052894204, яким за порушення п.п. «а» п. 176.1 п. 176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 121.1 ст. 121 ПК України за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 510, 00 грн.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві протиправним звернулась до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У пп. 14.1.47, 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Як вже встановлено судом, спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновку контролюючого органу про отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага за результатами взаємовідносин з Акціонерним товариством "Укрсиббанк", що виникли з укладеного між позивачем та зазначеною банківською установою кредитного договору.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення Акціонерним товариством "Укрсиббанк" позивача про анулювання боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, суд констатує, що лист від 27.07.2018р. № 14-2-02/34602/1 не свідчить про повідомлення позивача та його обізнаність про прощення боргу, оскільки доказів вказаного не надано.

Натомість, лише після такого повідомлення у позивача настає обов`язок самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб, а також військовий збір та відобразити доходи у річній податковій декларації.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та задоволення позовних вимог.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019р. № 0052894204 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 392 223, 20 грн., штрафної санкції - 98 055, 80 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019р. № 0052894204 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу - 32 685, 27 грн., штрафної санкції - 8 171, 32 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019р. № 0052864204 про застосування штрафної санкції у сумі 510, 00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 5 316, 45 грн. (п`ять тисяч триста шістнадцять гривень 45 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська