Рішення № 95135478, 24.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13995/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2020 року ВП №62312485 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 10 грудня 2020 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37) про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2020 року ВП №62312485 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року після усунення недоліків, що зумовили залишення позову без руху, прийнято до розгляду та відкрито провадження за окремою категорією термінових справ в порядку ст. 287 КАС України в адміністративній справі за вказаною позовною заявою, зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 62312485 в частині, що стосується оскаржуваної постанови, у строк до 05 січня 2021 року.

Також ухвалою від 29 грудня 2020 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 420/5081/19, виданий 02.06.2020 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду №39 від 15.03.2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання в сумі 97 263,38 грн., з 04.12.2018 року по 31.12.2018 рік (включно) та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплачувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання на підставі довідки Одеського апеляційного суду №40 від 15.03.2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання в сумі 109 019,63 грн., починаючи з 01.01.2019 року.

Позивач зазначив, що рішення суду по справі №420/5081/19 виконано ним згідно з чинного законодавства України та в межах повноважень, покладених на позивача.

Так, позивач зазначив, що розпорядженням від 02.03.2020 року ОСОБА_1 виконано перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 року. Загальна сума доплати за період з 04.12.2018 по 19.02.2020 року склала 807798,32грн., за період з 20.02.2020року по 31.03.2020 року сума доплати склала 68983,76 грн., та виплачена в квітні 2020 року. Нарахована сума щомісячного довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 року по 19.02.2020 року в сумі 807798,32 грн. підлягала виплаті згідно з «Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.

Також, позивач зазначив, що інформація про виконання рішення суду по справі № 420/5081/19 Головним управлінням внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (витяг з реєстру додається). Виділення коштів для зазначених виплат здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Однак, на даний час відповідне фінансування з державного бюджету ще не проведено.

Позивач звернув увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року визнано протиправним та нечинним п. 1 та 2 постанови Кабінету міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», та зважаючи на те, що бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 року № 22 та після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі № 640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті, виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Однак, відповідачем була прийнята постанова про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн. та не взято до уваги, що Головним управлінням виконано рішення суду в добровільному порядку.

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною, оскільки Головне управління вчинило всіх необхідних та залежних від нього заходів та в межах наданих повноважень по виконанню рішення суду.

Враховуючи зазначене, позивач просив визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 05 січня 2021 року прийнято до провадження уточнену позовну заяву позивача до відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37), замінено неналежного відповідача на належного - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою від 05 січня 2021 року зупинено провадження у справі №420/13995/20,- до одержання витребуваних судом документів.

До суду 22 січня 2021 року (вхід. №ЕП/1694/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що на виконанні у Відділі з 11.06.2020 року перебуває виконавче провадження № 62312485 з виконання виконавчого листа № 420/5081/19 від 02.06.2020 року. Відповідач підтвердив, що до Відділу 25.06.2020 року надійшов лист позивача, в якому зазначено про здійснений перерахунок пенсії та нарахувань доплат, на підставі якого відповідач дійшов висновку, що рішення суду боржником не виконано у повному обсязі, що стало підставою для прийняття постанови про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн.

Також відповідач зазначив, що з огляду на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі № 640/5248/19 визнано протиправним та нечинним п. 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», посилання на вказану постанову КМУ вже не є обґрунтованою причиною невиконання рішення суду.

Окрім того, відповідач зазначив, що посилання на бюджетні призначення, які на поточний рік не переглянуті як на причину невиконання рішення суду не підтверджено жодними доказами щодо відсутності коштів щодо погашення заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії.

На виконання ухвали суду відповідачем надано належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку з отриманням витребуваних судом доказів, ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі.

Представник позивача на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно засобами електронної пошти, до суду 03 лютого 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача на відкрите судове засідання також не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно засобами електронної пошти, про причини нез`явлення, суд не повідомив.

Третя особа на судове засідання також не з`явилась, повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. Від третьої особи до суду 08 лютого 2021 року (вхід. № ЕП/3349/21) надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 18 лютого 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження, суд встановив таке.

Так, суд встановив, що 02 червня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 420/5081/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду №39 від 15.03.2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання в сумі 97 263,38 грн., з 04.12.2018 року по 31.12.2018 рік (включно).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплачувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання на підставі довідки Одеського апеляційного суду №40 від 15.03.2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання в сумі 109 019,63 грн., починаючи з 01.01.2019 року.

Суд встановив, що 11.06.2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області на підставі заяви стягувача прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№62312485 на підставі виконавчого листа №420/5081/19, виданого 02.06.2020 року Одеським окружним адміністративним судом. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Вищезазначена постанова листом від 11.06.2020 вих. №10.03-1920 була направлена відповідачем на адресу головного управління ПФУ в Одеській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду, в якій зазначено, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 виконано перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 року. Загальна сума доплати за період з 04.12.2018 по 19.02.2020 року склала 807798,32грн., яка обліковується відповідно до Постанови КМУ від 22.08.2018 № 649, за період з 20.02.2020 року по 31.03.2020 року розмір доплати склав 68983,76 грн. та був виплачений у квітні 2020 року.

Також, суд встановив, що 07.08.2020 року до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області звернулась ОСОБА_1 із заявою прийняти заходи щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року без врахування Порядку погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями затвердженим Постановою КМУ №649 від 22.08.2018 року.

Матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що за результатами розгляду листа ГУ ПФУ в Одеській області, 20.11.2020 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн., з посиланням на те, що рішення суду не виконується у зв`язку з відсутністю коштів. В той же час, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів для погашення заборгованості. Встановлено, що станом на 20.11.2020 року вимоги рішення суду не виконано в повному обсязі, а саме не здійснена виплата пенсійної заборгованості в сумі 876782, 08 грн. Таким чином, державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду в частині виплати пенсійної заборгованості не виконується без поважних причин.

Вказаною постановою про накладення штрафу зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив висновки про задоволення позову повністю, з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.п. 1-1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед іншого виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази.

Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, крім певних випадків.

Згідно з п. 5,6 ст. 26 Закону № 1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд звертає увагу, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Так, суд встановив, що оскаржувану постанову про накладення на боржника штрафу винесена відповідачем саме за невиконання вимог виконавчого листа без поважних причин в частині не виплати пенсійної заборгованості.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відсутні підстави стверджувати, що рішення суду позивачем не виконане взагалі та без поважних причин.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду №39 від 15.03.2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання в сумі 97 263,38 грн., з 04.12.2018 року по 31.12.2018 рік (включно) та перерахунок на підставі довідки Одеського апеляційного суду №40 від 15.03.2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання в сумі 109 019,63 грн., починаючи з 01.01.2019 року (а.с. 5,6).

Позивач зазначив, що розпорядженням від 02.03.2020 року ОСОБА_1 виконано перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 року. Загальна сума доплати за період з 04.12.2018 по 19.02.2020 року склала 807798,32грн., за період з 20.02.2020 року по 31.03.2020 року сума доплати склала 68983,76 грн., та виплачена в квітні 2020 року. Нарахована сума щомісячного довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 року по 19.02.2020 року в сумі 807798,32 грн. підлягала виплаті згідно з «Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.

Також, позивач зазначив, що інформація про виконання рішення суду по справі № 420/5081/19 Головним управлінням внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (витяг з реєстру додається). Виділення коштів для зазначених виплат здійснюється Пенсійним фондом України в межах :наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Однак, на даний час відповідне фінансування з державного бюджету ще не проведено.

Щодо посилання відповідача не невиконання виконавчого листа в частині виплати нарахованої заборгованості, та доводів про невиплату нарахованої пенсії за результатами перерахунку на виконання рішення суду, з огляду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, якою визнано протиправними та не чинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, проведення нарахованої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУ ПФУ в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.

Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, пенсія виплачується в перерахованому розмірі, обліковується борг за попередній період виплати пенсії, який буде погашений після виділення Головному правлінню відповідних коштів, суд вважає, що відсутні правові підстави для накладення штрафу, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не на підставі вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», відповідачем не доведено, що позивач без поважних причин допустив невиконання рішення суду через невиплату нарахованого боргу, з огляду на те, що виконавчим листом зобов`язано здійснити перерахунок пенсії, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та має бути скасована в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені встановлені та з`ясовані обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, враховуючи, що відсутні судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2020 року ВП №62312485 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37) від 20 листопада 2020 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. по виконавчому провадженню ВП №62312485.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя: Л.Р. Юхтенко

.