Рішення № 95135348, 24.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 р. справа № 400/176/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 про:визнання дій в частині протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача в частині призначення пенсії за віком в частині не зарахування позивачу всього періоду роботи в закладх освіти до спеціального педагогічного стажу тобто 40 років 3 місяці 9 днів на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що дає право на призначення грошової допомоги та відмові у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком; зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, враховуючи показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, тобто 36 місяців, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2015 – 2017 роки та зарахувати 16 років 4 місяці 11 днів трудового стажу до спеціального педагогічного стажу 40 років 3 місяці 9 днів на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»«-ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон №1788) та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на 22.09.2017 р., тобто на день призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після досягнення пенсійного віку, 22.09.2017 р. вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак на думку позивача відповідачем при призначенні пенсії не вірно розраховано показник середньої заробітної плати, а саме замість період з 2015 – 2017 р.р., відповідачем взято період з 2014 - 2016 р. Також, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю у переліку посад, що дають право на пенсію за вислугу років. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, оскільки її спеціальний педагогічний стаж складає 40 років 3 місяці і 9 днів.

Ухвалою від 18.01.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що під час призначення позивачу пенсії за віком у 2017 році правомірно розраховано показник середньої заробітної плати за 2014 – 2016 р.р., оскільки згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058) показник Зс – це середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Також, відповідач зазначив, що відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, що передбачена п. 7 Прикінцевих положень Закону №1058, оскільки при призначені пенсії позивачу її загальний страховий стаж становив 40 років 3 місяці 9 днів, з яких 23 роки 10 місяців 28 днів – на посадах передбачені п. «е» - «ж» Закону №1788.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач з 18.06.2017 р. отримує пенсію за віком.

23.07.2020 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком, однак листом від 27.07.2020 р. відповідачем відмовлено у виплаті даної допомоги, з підстав, що загальний стаж складає 40 років 3 місці 9 днів, з яких 23 роки 10 місяців 28 днів – на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

26.11.2020 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком, однак листом від 08.12.2020 р. відповідач відмовив позивачу у зарахуванні періоду роботи з 14.02.1985 р. по 31.08.1996 р. до посад робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» Закону №1788.

Згідно копії трудової книжки у спірний період з 14.02.1985 р. по 31.08.1996 р. позивач працювала на посаді – організатор позакласної роботи.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з Переліком посад, закладів, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р., в розділі «Освіта» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають право, зокрема організатори позакласної роботи, педагоги – організатори.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посада «організатор позакласної роботи» та «педагог-організатор» є педагогічним працівником, відтак період з 14.02.1985 р. по 02.09.1996 р. протиправно не зараховано відповідачем до спеціального педагогічного стажу, з урахуванням якого цей стаж позивача складає 40 років 3 місяці 9 днів, що підтверджено копією трудової книжки позивача та наказами навчального закладу.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Відповідно п. 2 вказаного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно з п. 5 цього Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Положеннями п. 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на день її призначення.

Згідно з п. 7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, її посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191. Відповідачем не надано доказів виплати позивачу цієї грошової допомоги.

Таким чином, позов в частині визнання протиправними дій в частині не зарахування позивачу до спеціального педагогічного стажу всього періоду роботи у закладах освіти 40 років 3 місяців 9 днів та відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, зобов`язання його зарахувати та виплатити грошову допомогу підлягає задоволенню.

Щодо вимоги визнання протиправними дій відповідача, що полягають у врахуванні під час призначення пенсії 18.06.2017 р. показника середньої заробітної плати за 2014 – 2016 роки та зобов`язання відповідача врахувати показник заробітної плати за 2015 – 2017 роки, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище позивачу призначенго пенсію 18.06.2017 р. відповідно до Закону №1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058, 1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону №1058, Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

З огляду на вищезазначену норму, показник середньої заробітної плати визначається за три саме календарні роки, що передують року звернення, а не як помилково вважає позивач за 36 місяців. Оскільки, позивач звернулась із заявою про призначення пенсії у 2017 році (07.07.2017 р), то показник середньої заробітної плати розраховується за 2014 – 2016 року. Відтак, дії відповідача щодо розрахування пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014 – 2016 р.р. розраховано правомірно, тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1960755101.1 від 29.12.2020 р. (а. с. 4) і з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159 ) в частині не зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) всього періоду роботи в закладах освіти, у тому числі період з 14.02.1985 р. по 01.09.1996 р., до спеціального педагогічного стажу, а саме 40 років 3 місяці 9 днів на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що дає право на призначення грошової допомоги та відмові у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

3. Ззобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159 ) зарахувати 16 років 4 місяці 11 днів трудового стажу до спеціального педагогічного стажу, тобто всього 40 років 3 місяці 9 днів на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»«-ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон №1788) та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на 22.09.2017 р., тобто на день призначення пенсії за віком.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич