Рішення № 95134785, 25.02.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. справа № 300/189/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язання призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 09.12.2020, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) 21.01.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), у якій просить визнати протиправними дії відповідача, що проявились у відмові призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, починаючи з 09.12.2020, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоду його роботи електрозварником на підставі записів у трудовій книжці та, як наслідок, протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. На переконання позивача, він має право на пільгову пенсію, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку із чим, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.15-16).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.02.2021 (а.с.27-35). Так, у відзиві за №0900-0802-8/4795 представниця відповідача вказала, що для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім трудової книжки, необхідні дані про характер виконуваної роботи. Додатково зазначила, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах необхідним є документальне підтвердження результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992, а враховуючи відсутність як уточнюючих довідок, так і результатів атестації робочих місць, підстав для зарахування всього спірного періоду до пільгового стажу відповідач не вбачає. Водночас, представниця зауважила, що позивач скористався правом звернення із відповідною заявою про підтвердження стажу роботи за віком на пільгових умовах по Списку №2 для визначення комісією права на пільгову пенсію, в результаті чого, Комісією ухвалено рішення, яким підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2, розділу XXXIII, позиції 23200000-19906, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, з 15.02.1987 по 21.08.1992 електрозварником, що дає право на зарахування до пільгового стажу; відмовлено у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах електрозварником з 22.08.1992 по 29.08.2005 через відсутність даних про результати атестації робочих місць. Разом з цим, представниця відповідача звернула увагу на те, що в разі зарахування до стажу на пільгових умовах спірного періоду роботи позивача хоча і буде достатній пільговий стаж, проте відсутній необхідний загальний стаж роботи, який становить 28 років, та визначений статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на вказані обставини, представниця ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов, письмові докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, судом встановлено такі обставини.

Як свідчать записи у трудовій книжці позивача (а.с.8 та зворотна сторона), на посаді електрозварника позивач працював з 15 лютого 1987 року по 09 листопада 1992 року. у колгоспі ім. Мічуріна, з 10 листопада 1992 року по 10 лютого 1997 року в Асоціації сільськогосподарських кооперативів «Незалежність», з 11 лютого 1997 року по 20 лютого 2000 року в Спілці селян-власників «Незалежність» та з 21 лютого 2000 року по 29 серпня 2005 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Незалежність».

Відповідно до змісту архівної довідки архівного відділу Галицької районної державної адміністрації від 25.08.2020 №Б-500/04/01 (а.с.59), у колгоспі ім. Мічуріна, Асоціації сільськогосподарських кооперативів «Незалежність», Спілці селян-власників «Незалежність» та Товаристві з обмеженою відповідальністю «Незалежність» ОСОБА_1 працював на посаді електрозварника протягом 1987-2001 років.

Вказане підтверджується також і довідкою архівного відділу Галицької районної державної адміністрації від 25.08.2020 №Б-501-503/04-01 про заробітну плату позивача (а.с.65-66)

З метою призначення пенсії за віком по Списку №2, позивач 09.12.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії (а.с.40-41).

В результаті розгляду поданої ОСОБА_1 заяви, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення від 14.12.2020 про відмову в призначенні пенсії, мотивовану відсутністю необхідного загального страхового та пільгового стажу роботи (а.с.36-38)

Окрім зазначеного, в результаті розгляду заяви позивача про підтвердження стажу роботи (а.с.44), Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, 05.01.2021 ухвалено рішення про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2 з 15.02.1987 по 21.08.1992 на посаді електрозварника та відмову у підтвердженні стажу роботи позивача на пільгових умовах з 22.08.1992 по 29.08.2005 через відсутність даних про атестацію робочих місць.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову в призначенні пенсії, з метою захисту свого права позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також, бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі, також Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі, також Порядок №637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (надалі, також Порядок №18-1). Згідно з пунктом 2, дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пунктів 3,4 та 6 Порядку №18-1, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Одним із основних завдань Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Як зазначалося судом вище, Комісією при ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення від 05.01.2021 №1 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2 з 15.02.1987 по 21.08.1992 на посаді електрозварника.

Враховуючи наведене, питання зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 15.02.1987 по 21.08.1992 не є спірним, а тому, правової оцінки доводам ОСОБА_1 в цій частині суд не дає.

Стосовно наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи електрозварником з 22.08.1992 по 29.08.2005, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту оскарженого рішення та відзиву на позовну заяву, підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача вказаного періоду його роботи є відсутність будь-яких документів, що підтверджують результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці.

Згідно із наявною в матеріалах справи копією листа Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 12.11.2020 №Б-40/30 (а.с.61), у відповідь на запит, позивачу повідомлено про те, що матеріали атестації робочого місця електрозварника ручного зварювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежність» (Асоціації сільськогосподарських кооперативів «Незалежність», Спілки селян-власників «Незалежність») за умовами праці для здійснення експертизи та надання відповідного висновку до державної експертизи умов праці до Департаменту соціальної політики не надходили.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020, в результаті розгляду справи №520/15025/16-а дійшла висновку про те, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача з приводу відсутності підстав для зарахування періоду роботи позивача з 22.08.1992 по 29.08.2005 до пільгового стажу у зв`язку із відсутністю відомостей про результати проведеної атестації робочого місця.

Водночас, зважаючи на те, що основним документом для підтвердження стажу роботи при вирішенні питання про призначення пенсії є трудова книжка, відомості, зазначені в архівних довідках архівного відділу Галицької районної державної адміністрації від 25.08.2020 №Б-501-503/04-01 та №Б-500/04-01 не можуть бути єдиною підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 2001 року по 2005, беручи до уваги наявні належним чином виконані записи у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Крім наведеного, суд зазначає, що затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення №10 від 26.01.1991 та затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36 списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, посада електрозварника ручної зварки віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Підсумовуючи вказане, на переконання суду, відсутні підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи електрозварником з 22.08.1992 до 29.08.2005 в колгоспі ім. Мічуріна, Асоціації сільськогосподарських кооперативів «Незалежність», Спілці селян-власників «Незалежність» та Товаристві з обмеженою відповідальністю «Незалежність».

Однак, надаючи правову оцінку вимозі позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з таких підстав та мотивів.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII визнано неконституційною та такою, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Встановлено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах. Так, постановлено застосовувати пункт «б» статті 13 Закону у такій редакції: «працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

Водночас, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також - Закон №1058-IV) передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

З матеріалів справи судом встановлено, що у разі зарахування до загального стажу позивача усіх періодів його роботи, зазначених у трудовій книжці, а саме: з 15.02.1987 по 29.08.2005, а також навчання в період з 01.09.1984 по 18.07.1985, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становитиме більше ніж 19 років (19 років 5 місяців 2 дні). Однак, такий загальний стаж позивача є недостатнім для призначення пільгової пенсії як за приписами Закону №1788-XII, так і Закону №1058-IV.

В контексті вищенаведеного, суд звертає увагу відповідача на встановлену законодавцем необхідність дотримання двох умов для призначення пільгової пенсії за Списком №2, а саме: наявність встановленої кількості загального страхового стажу, та не менше 12 років 6 місяців стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Обізнаність позивача про умови призначення пенсії підтверджується розпискою, поданою до органу пенсійного фонду, у якій ОСОБА_1 вказав про те, що наполягає на прийнятті його документів та, зокрема, повідомлений про необхідний для призначення пільгової пенсії загальний стаж роботи, що становить 28 років (а.с.41).

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що стаж роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 по 29.08.2005 хоч і підлягає зарахуванню до пільгового, однак не зумовлює виникнення у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах, з огляду на відсутність необхідного загального трудового стажу.

Разом з цим, слід зазначити, що лист Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 23.11.2020 №06-18/15-10/7447, який долучено позивачем до матеріалів справи (а.с.21-22) носить виключно інформаційний характер, а Управління Держпраці не є органом, уповноваженим вирішувати питання зарахування періоду роботи до пільгового стажу та визначення права на призначення пільгової пенсії.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та проаналізовані правові положення, суд зазначає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи електрозварником з 22.08.1992 по 29.08.2005 є безпідставною та протиправною, однак, враховуючи відсутність у позивача достатнього загального стажу, підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах суд не вбачає. Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.